Ухвала суду № 128106876, 09.06.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/677/25

381/6106/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 року м. Фастів Київської області

Слідчій суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 представника заявника адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111310001913 від 24.12.2024,-

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Фастівського міськрайонного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , що діє в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 02.01.2025 по справі № 381/5/25 на навантажувач JCB 535 жовтого кольору, заводський номер НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_5 , як за власником, згідно із свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 .

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що на даний час усі необхідні слідчі дії, зокрема призначені експертизи виконано, підстав у подальшому утриманні навантажувача на спеціальному майданчику протягом тривалого часу під відкритим небом призвело до його пошкодження.

Окрім того, адвокат зазначає, що жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження власник майна ОСОБА_5 не має, а у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього матеріалах стороною обвинувачення не наведено жодних доказів вчинення власником майна будь-яких злочинних дій, в тому числі щодо майна, наведеного в клопотанні про накладення арешту.

В судовому засіданні особа, яка подала клопотання вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні підтвердив, що на даний час відпала потреба у арешті майна ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП України у Київській області розслідується кримінальне провадження №12024111310001913 від 24.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 02.01.2025 по справі № 381/5/25 на навантажувач JCB 535 жовтого кольору, заводський номер НОМЕР_1 , який зареєстровано за ОСОБА_5 , як за власником, згідно із свідоцтвом про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із вказаної вище ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.01.2025 метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Однак, прокурором на дату розгляду клопотання про скасування арешту, не доведено протиправність дій власника майна та його роль у вчинені кримінального правопорушення, а також і не заперечується, що дійсно на даний час відпала потреба у накладенні арешту на майно ОСОБА_5 .

При цьому, слідчим суддею встановлено, що власнику майна, на яке було накладено арешт ОСОБА_5 про підозру у вчиненні будь-якого злочину оголошено не було.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, зважаючи на досить тривале перебування майна під арештом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111310001913 від 24.12.2024, задовольнити.

Скасувати арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.01.2025 на навантажувач реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024111310001913 від 24.12.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 13.06.2025 року 0 11 год. 40 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1