Рішення № 128106477, 12.06.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/173/25 Провадження № 2/358/361/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором від № 48031 від 10.09.2021 в сумі 6 462 (шість тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 50 коп. та судові витрати по справі в розмірі 2 422 гривні 40 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІРА ГРУП», уклавши 10.09.2021 з ОСОБА_1 кредитний договір № 48031, надав йому кредитні кошти, а ОСОБА_1 отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості. 17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу №02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025, головуючим суддею у справі визначено суддю Тітову М.Б. (а.с. 23).

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. від 07.02.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 25).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в заяві від 17.03.2025 просив суд розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.30-32).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 128 ЦПК України судову повістку відповідачу було надіслано за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді № 1091840 від 04.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що адресована відповідачу повістка про виклик до суду на 12.06.2025, повернута до суду з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та у встановлений судом строк не надіслав відзив на позовну заяву.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Беручи до уваги те, що явка до суду є правом, а не обов`язком сторони у справі, суд враховуючи положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставин, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

10 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 48031, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надав кредит у сумі 1 500,00 грн., з процентною ставкою 2,5% в день або 912,5% річних, зі строком кредиту 17 днів та датою повернення кредиту 26.09.2021. Свої підписом відповідач підтвердив, що ознайомився з усіма умовами та повністю погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись (а.с.13-15).

Факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «Платежі онлайн» за №3699/05 від 21.05.2024, відповідно до якого 10.09.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 1 500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.16).

17 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, згідно з умовами якого клієнт володіє, використовує та розпоряджається правами грошової вимоги до третіх осіб боржників, пов`язаними з отриманими боржниками кредитами у відповідності до укладених кредитних договорів, погашення боржниками заборгованості за якими не відбулось в строк з тих чи інших причин (Додаток № 8).

З копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022 року вбачається що у ОСОБА_2 існує заборгованість в розмірі 6 462,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 1 500, 00 грн. та прострочена заборгованість за процентами складає 4 962,50 грн. (Додаток № 4).

22 травня 2024 року ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до ОСОБА_1 з вимогою про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій повідомило, що за ним рахується заборгованість, яку необхідно погасити, а у разі невиконання вимоги кредитор буде вимушений вживати заходів для захисту своїх прав та інтересів в порядку, передбаченому чинним законодавством України (а.с.9).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 48031, становить 6 462,50 грн., яка складається з: - прострочена заборгованість за сумою кредиту, в розмірі становить 1 500,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 4 962,50 грн. (а.с.10).

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 48031 від 10.09.2021, укладеним між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

Спірні правовідносини виникли між сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договорам, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 10.09.2021 року укладено кредитний договір за № 48031. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачу кредит в розмірі 1 500,00 грн., однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 6 462,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 1 500, 00 грн. та прострочена заборгованість за процентами складає 4 962,50 грн.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», як клієнтом та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як фактором, укладено договір факторингу №02-17/02/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 48031.

Відтак, суд погоджується з доводами позовної заяви щодо переходу до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як до нового кредитора, прав вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №48031 від 10.09.2021.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 2 422 грн 40 коп.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в сумі 10 500,00 грн., суд виходить з такого.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, акт про отримання правової допомоги від 17.03.2025.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача участі в розгляді справи не брав, обмежившись надсиланням заяви через систему "Електронний суд", а саме заяви про розподіл судових витрат, яка за своєю формою та змістом не є складною, із цього питання існує стала та узгоджена судова практика та виготовлення такої заяви не потребує значного часу на підготовку.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10 500,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Пархомчуком С.В. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись ст. 526-530, 610, 626, 629, 1054 ЦК України, ст. 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК КЕШ ТУ ГОУ", заборгованість за кредитним договором № 48031 від 10.09.2021 в розмірі 6 462 (шість тисяч чотириста шістдесят дві гривні) 50 копійок і судові витрати по справі на сплату судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов