Постанова № 128104516, 13.06.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2210/25

провадження № 3/619/907/25

ПОСТАНОВА

іменем України

13 червня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

15 квітня 2023року о22год 20хв у с-ще Вільшани Харківського району Харківської області по вул. Слобідська, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NissanQashqai» р/н НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та у медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber», яке доставлено 03.06.2025, причин неявки суду не повідомив.

До тогож,інформація щодочасу розглядуданої справирозміщена на загально доступному офіційному вебпорталі Судової влади України.

Отже, судом вживались всі можливі заходи для забезпечення особистої участі ОСОБА_1 під час розгляду стосовно нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

3 отриманих судом матеріалів, в тому числі відомостей протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про факт складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи в суді.

Разом з тим, для участі в судовому засіданні ОСОБА_1 не з`явився. Будь-яких заяв та клопотань в порядкустатті 268 КУпАПсуду не подав, станом розгляду справи не цікавився, що свідчить про свідоме ігнорування обов`язку щодо явки в суд за викликом.

Відповідно дост. 268 КУпАПнеприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_1 адвокат Куц К.К. через систему «Електронний суд» надав до суду письмові пояснення, у яких просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення не визнає. Висновки що містяться у вказаному протоколі не відповідають дійсності, через те, що дії працівників поліції при складанні протоколу не відповідали вимогам закону. Порушення зроблені поліцейськими є істотними і виключають притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначає, що інформація, яка зафіксована на відеозапису з мобільних камер працівників поліції свідчить про незаконність їх дій під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 . Поліцейські незаконно зупинили транспортний засіб, а в подальшому своїми умисними та непрофесійними діями підбурили ОСОБА_1 на відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказує, що з матеріалів справи не вбачається , що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом вчинив будь-які порушення правил дорожнього руху, відомостей про те що його автомобіль перебував в розшуку або він сам є особо яка вчиняла протиправні дії або причетна до дорожньо-транспортної події також не має. З відеозапису, який долучений до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб і вже потім почали штучно придумувати порушення правил дорожнього руху з боку водія. Інформація яка зафіксована на відео свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Його відмова стала наслідком фактичного підбурювання до цього з боку працівників поліції. На відеозапису долученому до справи зафіксовано як працівники поліції ввели в оману ОСОБА_1 щодо наслідків його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Вони не роз`яснили останньому його прав, наслідків відмови та відповідальність яка настає за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Ніхто йому не казав а ні суму штрафу, а ні те що в разі визнання винним за вказане правопорушення, особу позбавляють права керування транспортним засобом на один рік. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 веде себе адекватно, його річ чітка і зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння не має. На питання поліцейського щодо вживання алкоголю він в дійсності надає відповідь, що в цей день він вживав пиво в загальній кількості 0.7 літра. Чи може така кількість випитого пива призвести до стану алкогольного сп`яніння. Чи в крові ОСОБА_1 була в дійсності заборонена для керування транспортним засобом кількість алкоголю. Об`єктивну відповідь на ці питання міг надати лише аналіз крові проведений в стаціонарних медичних умовах. Проте поліцейські не роз`яснили цього. Вони не сказали, що заборонена кількість алкоголю в крові водія становить 0,2 проміле. Зазначає, що причина відмови ОСОБА_1 від проходження огляду це умисне замовчування працівниками поліції можливих наслідків проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Вживання пива в розмірі 0.7 літра є вкрай незначним і об`єктивні висновки медичного аналізу крові, могли показати про відсутність в крові ОСОБА_1 забороненої кількості алкоголю. Про те, це ніхто останньому не роз`яснив.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (п.3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395).

Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015№1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015за №1413/27858,передбачає дваспособи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, щоогляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена у повному обсязі та підтверджується відомостями, зазначеними в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 301738 від 15.04.2025, в якому зафіксовано факт порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху; відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.

З огляду на протокол про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «NissanQashqai» р/н НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі відмовився.

Отже обставини, які зафіксовані в протоколі, а саме наявність у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі охорони здоров`я.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями зазначеним у ньому і з ними погодився, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі, а також його власноручні пояснення: «згоден».

При цьому належить врахувати, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту, зокрема, не висловив заперечень відносно того, що він керував транспортним засобом.

Належить також взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не звертався із відповідними заявами щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів.

Тобто, ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій чи бездіяльності працівників поліції під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції щодо складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані у ньому відповідають дійсності та заслуговують на увагу.

А тому, доводи захисника ОСОБА_1 адвокат Куца К.К. щодо незаконності дій працівників поліції під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими.

Також в матеріалах цієї справи міститься диск з відеозаписом події за участю ОСОБА_1 .

З огляду на відомості цього відеозапису, під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні. Під час спілкування з ним працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатора Драгер або в закладі охорони здоров`я, на що він відмовився. Також під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що випив пива при цьому не заперечував, що він не перебував за кермом.

Такі відомості, поза розумним сумнівом, свідчать про те, що водієм транспортного засобу був саме ОСОБА_1 .

Належить також врахувати, що з відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції спілкувались з ОСОБА_1 тактовно та толерантно, при цьому діючи згідно з Інструкцією.

Такі відомостівідеозапису об`єктивноспростовують твердженнязахисника проте,що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння стала наслідком фактичного підбурювання до цього з боку працівників поліції, та ОСОБА_1 не розумів про що з ним розмовляють працівники поліції, а також про те, що працівники поліції ставились до нього упереджено та вводили його в оману щодо наслідків його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому належить врахувати, що відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення. Визначальними є відомості протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний належним працівником поліції, а на підставі відеозапису встановлюються додаткові відомості про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , суд не приймає до уваги, оскільки під час складення протоколу за ч.1ст. 130 КУпАП, процесуально не передбачено зазначення причини зупинки транспортного засобу і це об`єктивно не спростовує факту відмови водія від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому такі доводи є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що, відповідно статей23,35 Закону України «Про Національну поліцію», статей130,255,266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а, відтак, доводи захисника про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Більш того, згідно приписівст. 31 Закону «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи.

За таких обставин, доводи про те, що працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 суд вважає безпідставним та способом захисту, з метою уникнення відповідальності.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 працівники поліції не роз`яснили його прав, наслідків відмови та відповідальність яка настає за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння спростовуються відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого останньому були роз`яснені права, передбаченіст. 63 Конституції Українитаст. 268 КУпАП, з відомостями протоколу він, був ознайомлений, власноручно його підписав з поміткою «згоден», та отримав його копію.

Отже, зазначене поза розумним сумнівом спростовує твердження захисника про те, що працівники поліції не роз`ясняли ОСОБА_2 його процесуальні права.

Посилання захисника на те, що всі складені процесуальні документи стосовно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини є безпідставним оскільки, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

У зв`язку з чим, суд вважає твердження про неналежність та недопустимість таких доказів безпідставними, необґрунтованими та розцінює їх, як обраний спосіб захисту ОСОБА_1 у цьому адміністративному провадженні.

Інші доводи зазначені у письмових поясненнях захисника також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і є безсумнівними доказами порушення нимпункту 2.5 ПДРУкраїни.

До того ж, при розгляді справи, ОСОБА_1 не був обмежений у правах передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі і в правах бути присутнім в суді, давати особисті пояснення, заявляти клопотання та подавати докази. Однак останній не скористався таким правом, до суду не з`явився.

Отже, під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зістаттями 34, 35 КУпАПобставин, які обтяжують чи пом`якшуються відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Отже, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, даних про особу ОСОБА_1 , ступінь його винуватості за адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення, встановленого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028,00 гривні.

Так як на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст.401КУпАП йомунеобхідно сплатитисудовий збір. Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави 605,60 грн судового збору.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху: р/р UA168999980313020149000020001, код за ЄДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081300, справа № 619/2210/25, провадження № 3/619/907/25.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Зобов`язати орган та особу державної виконавчої служби повернути до суду постанову про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є. А. Болибок