Рішення № 128100344, 12.06.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1261/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля", Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Крижопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек сервіс Україна", м.Харків про стягнення коштів 106 675,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек сервіс Україна" про стягнення коштів 106 675,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в межах укладеного між сторонами Договору на виконання робіт (підряду) №Р1.1.4.5.00067 від 30.07.2024 позивачем була здійснена оплата 50% від Договірної ціни, що складає 106 675,00 грн. Відповідач у визначені Договором строки роботи не виконав та не здав позивачу завершений і готовий до експлуатації результат виконання роботи, внаслідок чого позивачем у відповідності до п.п .12.2, 12.4 Договору на адресу відповідача була надіслана претензія про розірванння Договору. З урахуванням того, що сплачені за роботи кошти відповідачем на цей час так і не були повернуті, позивач вважає, що вказані кошти у розмірі 106 675,00 грн. мають бути стягнуті з відповідача відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою від 14.04.2025 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/1261/25, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек сервіс Україна" належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Однак,Відповідач станом на день прийняття цього рішення електронний кабінет не зареєстрував.

Відтак, для надання можливості Відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст. 167 та ст. 251 - 252 ГПК України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу Відповідача ухвалу суду про відкриття провадження по справі № 922/1261/25 від 14.04.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначена ухвала повернулась до суду з довідкою поштового відділення, де зазначена причина повернення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу Відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною з зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Крім того, суд звертає увагу, що в свою чергу Відповідач своїм правом наданим відповідно до ст. 251, ст. 252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав, з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не звертався.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

30.07.2024 між Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля» (далі Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК СЕРВІС УКРАЇНА» (далі Відповідач, Підрядник) укладено Договір на виконання робіт (підряду) №Р1.1.4.5.00067 за умовами якого Підрядник взяв на себе зобов`язання своїми силами і засобам, на власний ризик виконати роботи (далі за текстом «Роботи») відповідно до завдання Замовника (проектна, або технічна документація, або технічна характеристика об`єкту підряду) та в обумовлений цим Договором термін, а Замовник зобов`язується прийняти готовий (закінчений) результат роботи Підрядника і сплатити вартість виконаних робіт. (п.1.1 Договору).

Склад, вартість (ціна) та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначаються на підставі завдання Замовника та вказуються в Кошторисі, складеному Підрядником, який набуває чинності та стає невід`ємною частиною Договору з моменту затвердження його Замовником (п. 1.2 Договору).

Кошторисом, який є Додатком №1 до Договору, визначено перелік робіт, а саме - виконання демонтажно-монтажних робіт по встановленню витратоміра на ємностях меняси. Вартість робіт згідно кошторису складає 213 350,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами даного Договору і забезпечує їх завершення в термін до 20.08.2024р.

Пунктом 6.6 Договору визначено, що Замовник здійснює оплату Робіт наступним чином:

- 50% від Договірної ціни, що складає 106 675,00 грн., - протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Договору;

-Остаточний розрахунок, що складає 50% від Договірної ціни, що складає 106 675,00 грн. протягом 3 (трьох) банківських днів після приймання готового (закінченого) результату Роботи Замовником, що підтверджується шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами,виявленими при прийманні готового (закінченого) результату Роботи, до їх усунення.

На підставі платіжної інструкції № P42150086 від 06.08.2024 Приватним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Поділля" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек сервіс Україна" попередню оплату 106 675,00 грн, з призначенням платежу: Роботи по встановл.витратоміра на ємностях меляси,передпл.50% по договору № P1.1.4.5.00067 від 30.07.2024 по рахунку № 57 від 31.07.24р. У т.ч. ПДВ 17 779.17 гр.

Відповідно до п. 9.1 Договору Відповідач здає завершений і готовий до експлуатації об`єкт (результат виконання Роботи) робочій комісії, яку призначає Позивач після одержання повідомлення від Відповідача про готовність об`єкта до здачі. Для прийняття Відповідач передає робочій комісії всю визначену Договором документацію. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється Сторонами за актом прийому-передачі виконаних робіт.

Як зазначає Позивач, в порушення взятих на себе зобов`язань Відповідач не здав Позивачу завершений і готовий до експлуатації результат виконання Роботи. Про готовність об`єкта до здачі Відповідач Позивача не повідомляв, визначену Договором документацію не передавав, жодних актів здачі-приймання виконаних за Договором робіт між Замовником та Підрядником не підписувалося.

Згідно п.14 1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписания Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 12.1. Договору, цей Договір може бути розірвано за ініціативою Замовника або Підрядника виключно з підстав, визначених Договором.

Замовник має право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків у випадку, зокрема, затримки початку виконання робіт з вини Підрядника більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів; суттєвому порушенні договірних зобов`язань Підрядником, що створює передумови для невиконання договору, в тому числі через відставання темпів виконання робіт більш ніж на 10 (десять) календарних днів (п. 12.2. Договору).

Відповідно до п. 12.4 Договору Сторона, яка приймає рішення розірвати Договір, повинна попередити про це іншу Сторону і обґрунтувати причину розірвання не менш як за 10 календарних днів до припинення робіт за Договором.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 10.03.2025 вих. №370 в якій повідомив Відповідача про розірвання Договору з ініціативи Позивача з 10 (десятого) календарного дня з дати направлення цієї претензії та вимагав у зв`язку із розірванням договору протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання цього листа перерахувати ПрАТ «ПК «Поділля» сплачені кошти в сумі 106 675,00 грн. Надіслання претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінній лист та чеком від 11.03.2025.

Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на момент подачі цього позову сума боргу відповідача перед позивачем за договором становить 106 675,00 гривень. Таким чином, позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначає, що відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти в розмірі 106 675,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За частинами 2- 4 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини 1- 3 статті 202 ЦК України).

Відмова від договору підряду за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав сторони, а тому не вимагає згоди іншої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року в справі № 910/4391/19.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач взагалі приступив до виконання обумовлених робіт.

Також судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття рішення позивачем про уповільнення темпів, зупинення виконання робіт чи зміни строку виконання сторонами своїх договірних зобов`язань шляхом підписання додаткових угод до договору.

Разом з цим, п.12.2, 12.4 містять умови щодо розірвання Договору в односторонньому порядку за ініціативою Замовника у разі відставання темпів виконання робіт більш ніж на 10 (десять) календарних днів

Позивач скористався своїм правом, встановленим умовами договору на одностороннє розірвання договору (відмову від нього), надіславши претензію від 10.03.2025 вих. №370, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, на переконання суду, Договір на виконання робіт (підряду) №Р1.1.4.5.00067 від 30.07.2024, укладений між сторонами спору, з огляду на умови п.12.4 Договору є розірваним з 10 (десятого) календарного дня з дати направлення претензії,про що відповідачеві було повідомлено, а отже договір є припиненим шляхом його розірвання в односторонньому порядку позивачем вчиненням відмови від договору з 21.03.2025 року. Вказані дії позивача свідчать про припинення цивільних прав та обов`язків сторін за спірним договором із вказаної дати, а відтак останній вважається розірваним в односторонньому порядку без згоди на те іншої сторони.

Таким чином, на момент подачі даного позову до суду строк виконання відповідачем обумовлених договором робіт сплив, а вказаний правочин припинив свою дію в зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку позивачем.

Зі змісту претензії 10.03.2025 вих. №370 вбачається, що позивач вимагав від відповідача повернути сплачені за договором кошти протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії.

У цій справі предметом спору є визначена позивачем вимога про повернення безпідставно набутих коштів у зв`язку із односторонньою відмовою від договору.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Частинами 2, 3 статті 1212 ЦК передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення саме суд вирішує яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Наявними у матеріалах справи доказами доведено укладення між сторонами договору підряду, перерахування позивачем на користь відповідача авансового платежу (попередньої оплати) за договором в сумі 106 675,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцію №P42150086 від 06.08.2024, невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання впродовж тривалого часу, направлення позивачем відповідачу претензії про відмову від договору, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятого на себе зобов`язання впродовж тривалого строку, а також неповернення відповідачем отриманого авансу.

З огляду на викладене вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.02.2019 по справі № 910/21154/17, господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати повернення сплачених на користь відповідача грошових коштів через припинення між сторонами договірних відносин, оскілки підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала, зважаючи на що грошові кошти підлягають поверненню як безпідставно набуті, а відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕК СЕРВІС УКРАЇНА» (61004, Україна, Харківська обл., м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 14, код ЄДРПОУ 43174554) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ» (Україна, 24600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, селище міського типу Крижопіль, вул. Порошенка О. Героя України, будинок 74А, код ЄДРПОУ 33143011) кошти у розмірі 106 675 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 2 422 грн. 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "12" червня 2025 р.

СуддяС.Ч. Жельне