Рішення № 128100184, 13.06.2025, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/564/25

2/301/422/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" червня 2025 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав..

Свої вимоги мотивувала тим, що 02.03.2022 р. між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було розірвано шлюб на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області по справі № 301/98/23. Від цього шлюбу позивач виховує двох дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які згідно тверджень позивача, перебувають на її утриманні та проживають разом з нею.

Також, позивач стверджує, що відповідач жодним чином не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової (копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, видана Іршавським відділом державної виконавчої служби від 18.12.2024 року № 24.10-30/74219934 додається), посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина та доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем ОСОБА_1 , самостійно без участі та підтримки з боку ОСОБА_2 , діти знаходиться на її повному утриманні.

У зв`язку з цим, позивач звернулася до органу опіки та піклування Іршавської міської ради з проханням позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, на що їй було рекомендовано звернутися до суду та після проведення перевірки надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав № 01-30/450 від 04.02.2025 року.

На думку позивача, зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Ці обставини підтверджуються такими доказами:

- актом обстеження умов проживання дитини від 17.01.2025 р.;

- інформацією з Іршавського відділу державної виконавчої служби від 18.12.2024 року № 24.10-30/74219934 про те, що станом на 18.12.2024 р. заборгованість по аліментам становить 91 406,45 грн (дев`яносто одна тисяча чотириста шість гривень 45 коп.) грн.;

- висновком органу опіки та піклування Іршавської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від № 01-30/450 від 04.02.2025 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду та шляхом розміщення оголошення про виклик до Іршавського районного суд Закарпатської області на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Іршавської міської ради Рендзей О.І. в судове засідання не з`явилася, натомість подала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи без участі представника, зазначила, що позов підтримує та просить такий задовольнити.

Заслухавши позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та всебічно й у повному обсязі оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Під час судового засідання судом було встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано шлюб на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області по справі № 301/98/23. (а.с. 36-38)

Від цього шлюбу у позивача та відповідача народилося двоє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 39-40).

Судом встановлено, що відповідач жодним чином не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей

Вказані обставини підтверджуються:

Так, зокрема, згідно наданого акту обстеження умов проживання від 17.01.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , складеного комісією складі головного спеціаліста ССД Іршавської міської ради Горзов А.С. та провідного фахівця соц. роботи ОСОБА_5 , суд дослідив, що дійсно малолітні ОСОБА_3 проживають разом з матір`ю, умови проживання дітей хороші, стосунки, традиції сім`ї - доброзичливі (а.с. 47);

Згідно довідки Іршавського відділу державної виконавчої служби АСВП НОМЕР_5, від 18.12.2024 року, ОСОБА_2 , станом на 18.12.2024 року має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 91406,45 грн. (а.с. 45);

Згідно характеристики, що видана Заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Іршавської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 є уродженкою та постійною мешканкою міста Іршава, на даний час розлучена та виховує двох малолітніх дітей, скарг на її поведінку від сусідів та жителів міста до Іршавської міської ради не надходило.(а.с. 48);

Також, судом було досліджено висновок органу опіки та піклування, згідно якого, з метою захисту прав і законних інтересів малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Іршавської міської ради, зробила висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 . Даний висновок було взято судом до уваги при ухваленні рішення (а.с. 46).

Будь-яких доказів щодо безпідставності позовних вимог та доказів своєї участі у вихованні дітей відповідач ОСОБА_2 суду не надав.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 СК України).

Згідно з положеннями статті 150 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 участі в утриманні дітей та їх вихованні не бере, не цікавиться станом здоров`я, навчанням та фізичним розвитком, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, матеріально їх не забезпечує, що свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, проаналізувавши всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач участі у вихованні дітей не бере, що підтверджується доказами, які були долучені до матеріалів справи, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування Іршавської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Однак, згідно наданих доказів, судом встановлено, що заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області суду № 301/1701/23 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2300 (дві тисячі триста) гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.05.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат; п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 121, 164, 166 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-228, 231, 233, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), суму судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.А. Даруда