Рішення № 128094619, 14.05.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

Справа № 695/323/25

номер провадження 2/695/928/25

14 травня 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючогосудді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Біліченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75673944 від 12.07.2021 р., -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінпром маркет» звернулось до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №75673944 в розмірі 18780,09 грн., з яких: 8234,32 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10545,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.

12.07.2021 р. між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір позики №75673944, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 9250,00 грн. зі строком позики 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,6% в день (базова процентна ставка).

Враховуючи умови договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості в сумі 1760,71 грн., заборгованість за договором станом на 21.12.2021 складає: заборгованість за основною сумою боргу 8234,32 грн., заборгованість за відсотками 10545,77 грн.

21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права вимоги до боржників, в тому числі за договором позики №75673944 від 12.07.2021.

Згодом, 31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Відповідно до реєстру прав вимог від 31.03.2023 до Договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18780,09 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8234,32 грн., заборгованість за відсотками 10545,77 грн.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики в загальному розмірі 18780,09 грн.

Позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати: судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не прибув, але скерував до суду заяву в якій просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75673944, який підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору, умови надання позики є наступними: сума позики 9250,00 грн; строк позики 64 дні; процентна ставка (базова) за день 1,6 % (фіксована); дата надання позики 12.07.2021; знижена процентна ставка 1,60%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%.

Згідно з п. 3 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

На виконання умов Договору позики 12.07.2021 ТОВ «Фінпром Маркет» на вказаний позичальником рахунок № НОМЕР_1 були перераховані кошти в розмірі 9250,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 12.07.2021.

Довідкою від 26.12.2024 р. ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердило здійснення переказу коштів 12.07.2021 р. отримувачу ОСОБА_1 в сумі 9250,00 грн.

Також позивачем надано до позову розрахунок заборгованості за договором позики №75673944 від 12.07.2021 р. за період з 20.12.2021 по 21.01.2025 р., з якого вбачається, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 18780,09 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8234,32 грн., заборгованість за відсотками 10545,77 грн.

21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 4 від 21.12.2021 р. ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло прав вимоги за договором позики №75673944 від 12.07.2021 р. у сумі 18780,09 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8234,32 грн., заборгованість за відсотками 10545,77 грн.

31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 31.03.2023 до Договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75673944 від 12.07.2021 р. у сумі 18780,09 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8234,32 грн., заборгованість за відсотками 10545,77 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом частин 3, 4, 6, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом установлено, що сторони в дослідженому договорі позики узгодили розмір позики, строк, проценти та умови позики, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, судом встановлено, що вище вказаний договір укладений в електронній формі.

Нормами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач відповідно до умов договорів Факторингу, які були предметом дослідження в даній справі, є правонаступником у відносинах за вказаним договором позики, тому має право вимоги до відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

У порушення умов договору та закону відповідачка зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконала, тому в неї виникла заборгованість по тілу кредиту та відсоткам. Протилежного стороною відповідача суду не доведено та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в цій частині.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за договором позики №75673944 від 12.07.2021 в загальній сумі 18780,09 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними, стверджені належними, допустимими доказами та підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

01.11.2024 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір про надання правничої допомоги № 01-11/24. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 Договору).

Обсяг повноважень адвоката визначений у п. 2 Договору.

Відповідно до п. 4 договору встановлена винагорода адвоката за надання правничої допомоги.

Відповідно до акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 01.11.2024 адвокат Ткаченко Ю.О. прийняла на себе зобов`язання надати правничу допомогу ТОВ «Фінпром Маркет» на складання позовної заяви та представництво в суді у справах ТОВ «Фінпром Маркет», зокрема по справі за позовом до Куліш О.С.

У витягу з акту №3-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом, і оцінили послуги в 3500 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму в розмірі 3500 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу. Вказана сума відповідає складності справи та виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), ціні позову, а також значенню справи для сторін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 141,264,265,274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75673944 від 12.07.2021 р. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за договором позики №75673944 від 12.07.2021 в розмірі 18780,09 грн., з яких: 8234,32 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10545,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 3500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко