Постанова № 12808330, 30.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2010 № 3/164-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів:

при секретарі

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідачаСокол І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1

на рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2010

у справі № 3/164-10 ( .....)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1

про стягнення 83427,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 (відповідач) про стягнення 83427,47 грн., з яких 54016,00 грн. борг, 25290,29 грн. інфляційні втрати, 4118,18 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2010 у справі №3/164-10 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з КП Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 51516,00 грн. боргу, 25279,49 грн. інфляційних втрат, 4118,18 грн. 3% річних, 834,11 грн. державного мита та 235,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №1 звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, а всього на суму 29411,47 грн. Підставами для скасування рішення відповідач вважає порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 30.11.2010.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

04.06.2007 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3 як замовником та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 як підрядником було укладено договір № 4 (а.с. 8).

Відповідно до п. 1 договору замовник доручає, а підрядник зобовязується за власний рахунок виконати у відповідності до умов даного договору роботу, а замовник зобовязується прийняти роботу та оплатити її вартість у строк та на умовах, що визначаються цим договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що термін оплати становить 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт по формі 2В.

На виконання договору згідно актів виконаних підрядних робіт за червень, серпень, жовтень та листопад 2007 року (а.с. 9-13) позивач виконав для Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3 роботи на суму 108016,00 грн. Зазначені акти виконаних робіт підписані повноважними представниками позивача та Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3 та скріплені їх печатками.

Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційною конторою №3 на користь позивача за виконані підрядні роботи було перераховано грошові кошти у розмірі 54000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 14-26).

18.02.2009 Білоцерківською міською радою Київської області прийнято рішення №959 (а.с. 27), яким вирішено реорганізувати з 01.07.2009 Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3 шляхом приєднання до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1.

Як слідує із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №844197 (а.с. 28) станом на 08.07.2010 правонаступником Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3 є Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №1 (код ЄДРПОУ 19420176).

Після порушення провадження у даній справі, відповідачем - Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційною конторою №1 було переховано позивачу за виконані роботи грошові кошти в розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач частково оплатив виконані роботи після порушення провадження у справі і до прийняття рішення, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення 2500,00 грн. грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 01.09.2010, підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, яким сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 51516,00 грн.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не здійснив повної та своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 51516,00 грн. основного боргу.

Крім основного боргу, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 25290,29 грн. інфляційних втрат та 4118,18 грн. 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до ст. 107 ЦК України комісією з припинення ЖЕК № 3 складено передавальний акт, в якому зазначено, що перед позивачем станом на 01.07.2010 існує кредиторська заборгованість у сумі 54016,00 грн., яку відповідач визнає повністю. Однак, відповідач заперечує щодо нарахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних в силу того, що зобовязання між позивачем та ЖЕК № 1 виникли на підставі адміністративного акта внаслідок реорганізації, а не на підставі договору.

Колегія суддів не може погодитись із вищенаведеними доводами відповідача, оскільки згідно з положеннями ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох субєктів господарювання до іншого субєкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обовязки приєднаних субєктів господарювання. Тому, Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №1 як правонаступник Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора №3, несе відповідальність за виконання чи неналежне виконання зобовязання останнім.

Позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання нараховано 25290,29 грн. інфляційних втрат за період з 01.12.2007 по 31.03.2010 та 4118,18 грн. трьох відсотків річних за період з 10.12.2007 по 20.07.2010.

У звязку з тим, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат допущено арифметичну помилку, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок, обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 25279,49 грн. інфляційних втрат.

Оскільки нарахування 3% річних здійснено позивачем правильно, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, у заявленому позивачем розмірі, що складає 4118,18грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В порушення ст. 33 ГПК України відповідач належними і допустимими доказами не спростував обставин, які покладені в основу рішення та не довів відсутності підстав для стягнення з нього інфляційних втрат та 3 % річних з простроченої суми.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і обєктивно зясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2010 у справі №3/164-10 не підлягає скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2010 у справі №3/164-10 - без змін.

2.Матеріали справи №3/164-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя

Судді