Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2025 року Справа № 280/1818/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, стосовно відмови у виплаті пенсії позивача, неотриманої з грудня 2023 року року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ Акцент-Банк.
- зобов`язати відповідача здійснювати виплату пенсії позивача, в тому числі суму недоотриманої пенсії з грудня 2023 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ Акцент-Банк.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Меламедом В.Б., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18.08.2020 серія АА №1042890.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Втім, відповідач незважаючи на наявність чинного судового рішення, яким його було зобов`язано призначити позивачу пенсію, продовжує порушувати законодавство в сфері пенсійного забезпечення та протиправно відмовляється перераховувати пенсію на визначений позивачем особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ Акцент-Банк, посилаючись на необхідність особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок позивача. Позивач вважає, що дії та бездіяльність відповідача, як виявлення волі не виконувати певний обов`язок - виплачувати пенсію позивача на особистий рахунок є протиправними і дискримінаційними та суперечать чинному законодавству, чисельній судовій практиці, у зв`язку із чим і подано даний адміністративний позов. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.04.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в кому не погоджується із заявленими позовними вимогами та зазначає, що відповідно до пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі Порядок №1596), якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. Згідно з повідомленням, надісланим АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0./7-240411/72273 від 11.04.2024, на виконання п.п. 16, 17 Порядку №1596 опрацьовано інформацію по рахункам пенсіонерів, що перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержують пенсії за довіреністю або не одержують пенсію з поточного рахунку більше як один рік та повідомлено позивача, що орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку. Для продовження виплати пенсії через установу банку позивачу було рекомендовано особисто надати нову заяву, згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 Порядку №1596 та паспорт до будь-якого діючого сервісного центру Пенсійного фонду України. З 01.12.2024 виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України від 09.07.2023 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), у зв`язку з чим 17.01.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо виконання рішення суду та виплату пенсії. Так, представниками управління було повідомлено, що для поновлення виплати пенсії пенсіонеру необхідно особисто звернутися з заявою встановленого зразка та документами, передбаченими Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями). Для здійснення виплати пенсії передбачена ідентифікація заявника, яка здійснюється під час прийому та обслуговування особи, що звернулась до органів Пенсійного фонду. З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається позивачем особисто до органу Пенсійного фонду України з обов`язковим додаванням паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання або скановані з оригіналів вищезазначених документів у разі подання такої заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Таким чином, оскільки позивачем не було подано до відповідача у визначеному законом порядку заяву про виплату пенсії через поточний рахунок, то для виплати пенсії позивачу немає законних підстав. Просить в задоволенні позову відмовити.
22.04.2025 представником позивача подано відповідь на відзив,в якій зазначено, що заперечення відповідача викладені в його відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують доводів позову, а лише вказують а його обґрунтованість. Крім того, звертає увагу суду, що ні Закон №1058-IV, ні Порядки №№ 22-1 та 1596 не передбачають такої підстави для відмови у виплаті призначеної довічно пенсії через банківську установу, як подання заяви про виплату пенсії або грошової допомоги через уповноваженого представника. Враховуючи викладене, заява представника позивача від 17.01.2025 року про виплату пенсії позивача на визначений банківський рахунок подана відповідно до Порядку №1596. Просить позов задовольнити
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль, що сторонами не заперечується.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2019 у справі 280/5203/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого представником на підставі довіреності ОСОБА_2 , до Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №280/5203/18, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
Зобов`язано Токмацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду та прийняти рішення за наслідками розгляду такої заяви.
В іншій частині позову відмовлено.
16.11.2023 року відповідач в розпорядженні про призначення/перерахунок пенсії повідомив, що з 27.04.2018 року ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком та здійснено її перерахунок та виплату на поточний рахунок позивача у ПАТ КБ Приватбанк.
Згідно з повідомленням, надісланим АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-240411/72273 від 11.04.2024 Управлінням отримано інформацію по рахункам пенсіонерів, що перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та одержують пенсії за довіреністю або не одержують кошти на протязі останніх 12 місяців.
08.05.2024 Управління листом за вих. № 0800-0501-8/39125 повідомило позивача, що відповідно до вимог пункту 16 Порядку № 1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік, або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік, орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу банку і здійснює виплату через підприємство поштового зв`язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку. Для продовження виплати пенсії через установу банку позивачу було рекомендовано особисто надати нову заяву, згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку та паспорт до будь-якого діючого сервісного центру Пенсійного фонду України. У разі не звернення до органу Пенсійного фонду до 25 числа поточного місяця отримання повідомлення, перерахування пенсії буде здійснено через поштове відділення з наступного виплатного періоду. Дата отримання - 21 число, доставочна дільниця 90.
З 01.12.2024 відповідно статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена.
17.01.2024 позивач через представника звернувся до Управління, через електронний кабінет, з заявою про виплату пенсії на визначений ним банківський рахунок, який відкрито в АТ Акцент-Банк
Листом №0800-0202-8/14404 від 13.02.2025 відповідач повідомив, що відповідно до Порядку № 1596, заява про виплату пенсії через поточний рахунок у банку подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання. Також пенсіонер може подати заяву онлайн через вебпортал з використанням кваліфікованого електронного підпису. Додатково повідомлено, що з 01.12.2024 виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV. Для поновлення виплати пенсії пенсіонеру необхідно особисто звернутися з заявою встановленого зразка та документами, передбаченими Порядком № 22-1.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV) встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 51 Закону №1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Як зазначено в пункті 3.3. цього Рішення, оспорюваними нормами Закону №1058-IV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
У рішенні ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України» (заява №10441/06, пункти 41-43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства; хоча Перший протокол не включає в себе право на отримання будь-яких видів виплат з соціального страхування, якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 […]; сторони провадження не оскаржували того, що якби заявник продовжив проживати на території України, він і надалі б отримував пенсію; із цього випливає, що інтереси заявника належать до сфери застосування статті 1 Першого протоколу та права на майно, яке вона гарантує; Судом встановлено, що Уряд не надав ніякого обґрунтування позбавлення заявника його пенсії лише через те, що він проживав за кордоном; ані рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року не вказує на те, що національні органи наводили відповідні причини для виправдання відмінності у ставленні, на яку заявник скаржився, ані Уряд під час провадження в Суді не навів жодних таких обґрунтувань.
У пункті 53 цього рішення також наголошено, що Суд неодноразово повторював, що Конвенція є живим інструментом, який повинен тлумачитися «з огляду на умови сьогодення» (див. рішення ЄСПЛ від 25.04.1978 у справі «Тайрер проти Сполученого Королівства» (Tyrer v. the United Kingdom), пункт 31, Series A №26), а підвищення мобільності населення, більш високі рівні міжнародного співробітництва та інтеграції, а також розвиток банківського обслуговування та інформаційних технологій більше не виправдовують здебільшого технічних обмежень щодо осіб, які отримують соціальні виплати, проживаючи за кордоном, що могли вважатися розумними на початку 1950-х років.
У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (пункт 70 цього рішення).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно із частиною 2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Отже, відповідно до застосованих судом правових норм право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом. Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення територіального органу Пенсійного фонду або за рішенням суду, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058-IV, перелік яких є вичерпним.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачу призупинено виплату пенсії з 01.12.2024. У той же час до суду від відповідача будь-яких доказів стосовно прийнятого рішення щодо призупинення виплати пенсії позивачу надано не було.
Що стосується правомірності зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, суд зазначає наступне.
Порядком №1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно до пункту 4 Порядку № 1596 виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно з пунктом 10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
За змістом пункту 12, пункту 13 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596 двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами).
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги, бланк якої є Додатком № 1 до Порядку № 1596.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Отже, пунктом 1.5 Порядку 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 501/28/17 від 05.02.2020.
Також Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 № 280/6637/22 дійшов висновку, що жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про виплату пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, суд вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Крім того, відповідно до інформації, наявної на сайті Міністерства фінансів України за посиланням:https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih -proektiv, відповідно до вимог пункту 4 Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1231, Міністерство фінансів України публікує перелік уповноважених банків станом на 01.02.2022. На сьогодні уповноваженими є 46 банків, серед яких під номером 7 зазначений АТ А-БАНК.
З урахуванням того, що представник позивача звернувся до відповідача із нотаріально засвідченою та апостильованою заявою від 17.01.2025, суд приходить до висновку про дотримання позивачем вимоги щодо подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.
На підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів судом встановлено, що невиплата відповідачем пенсії за віком, призначеної ГУ ПФУ в Запорізькій області відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», громадянину України ОСОБА_1 , який проживає в Ізраїлі, порушує право позивача на пенсійне забезпечення.
Тому відмова відповідача у виплаті позивачу пенсії на визначений ним банківський рахунок не відповідає вимогам Порядку № 22-1 та суперечить чинному законодавству.
Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо подачі заяви до відповідача про виплату пенсії на банківський рахунок у зв`язку із чим суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, викладених у листі від 13.02.2025 щодо відмови позивачу виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок.
Також, суд зазначає, що під час розгляду встановлено, що виплата пенсії позивача була протиправно призупинена саме з 01.12.2024, а тому відсутні підстави для виплати пенсії позивача з грудня 2023 року, отже в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у поновленні позивачу виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача виплатити поточну пенсію позивачу з 01.12.2024 року, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ "АКЦЕНТ-БАНК".
Водночас, відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок саме у застосованому позивачем формулювання «здійснювати», оскільки такі вимоги спрямовані на майбутнє. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Згідно з частиною 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову у вказаній частині.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, стосовно відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з 01.12.2024, у тому числі суми недоотриманої пенсії, на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "АКЦЕНТ-БАНК".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, з 01.12.2024 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "АКЦЕНТ-БАНК".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 12.06.2025.
Суддя М.О. Семененко
Судове рішення № 128080659, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 12.06.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/1818/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: