Рішення № 128080654, 12.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2025 року Справа № 640/22138/20 ЗП/280/362/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП: 44116011)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідачі), в якій просила:

визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо виключення 01.10.2018 із реєстру платників єдиного податку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

визнати незаконним та скасування рішення від 28.09.2018 № 1167/26-13-15-14-26/ НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з дати анулювання реєстрації - з 01.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням від 28.09.2018 № 1167/26-13-15-14-26/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку. Позивач із таким рішенням не погоджується та зазначає, що контролюючим органом порушено процедуру його ухвалення. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

ГУ ДПС у м. Києві позов не визнало, у поданому відзиві послалося на те, що згідно з даними інтегрованих карток на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у ФОП ОСОБА_1 був наявний податковий борг з єдиного податку. Враховуючи зазначене, позивача оскаржуваним рішенням виключено з реєстру платників єдиного податку-фізичних осіб- підприємців з 01.10.2018. Вважає дане рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом передано справу Запорізькому окружному адміністративному суду.

03.03.2025 справа № 640/22138/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Бойченко Ю.П.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/22138/20; розгляд справи розпочато спочатку; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення у випадку зміни обставин, якими обґрунтовано їх вимоги та заперечення.

Додаткових письмових пояснень від учасників справи не надходило.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2025 замінено відповідачів, а саме Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) та Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП: 44116011; далі відповідач).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи підприємця та з 05.08.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування, як платник 3 групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 18.11.2016 № 1626513412857.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 № 1167/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку з таких підстав: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України. Платник єдиного податку виключений із реєстру 30.09.2018.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 299.1, 299.2 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За положеннями пп. 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 зазначив, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

У справі, що розглядається, судом встановлено, що підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення слугувало відображення податкового боргу з єдиного податку в інтегрованій картці позивача.

Разом із тим суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного належного та достовірного доказу дотримання ним порядку прийняття спірного рішення, а саме не надано доказів проведення перевірки та складання акта за її результатами, що у відповідності до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України є обов`язковою передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп.

Крім того, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, однак доказів направлення податкової вимоги суду також не надано.

Отже, рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 № 1167/26-15-13-14-26/3240012368 прийняте без дотримання вимог спеціального законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для його прийняття. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Звідси, таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд зазначає, що правильним є номер рішення 1167/26-15-13-14-26/3240012368, а не 1167/26-13-15-14-26/3240012368, як помилково вказано у позові. Однак, суд розцінює це як описку у позовній заяві.

Слід також зазначити, що саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 № 1167/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2018 забезпечить ефективне відновлення прав позивача у спірних правовідносинах. Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій податкової задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного, позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17.03.2021 у справі № 280/1266/19, від 25.03.2021 у справі № 645/3044/17, від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, на підтвердження понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, до справи надано Договір про надання правової допомоги від 11.03.2020 № 1/3/2020.

Однак, ані акту здачі-прийняття наданих послуг, ані доказів їх оплати суду не надано. Крім того, не зазначено розмір таких витрат.

Звідси, суд вважає недоведеним факт понесення позивачем витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, а тому відмовляє у їх стягненні з відповідача.

Водночас, в силу ст. 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 № 1167/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП: 44116011) поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2018.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

У стягненні на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Головного управління ДПС у м. Києві судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено та підписано 12.06.2025.

Суддя Ю.П. Бойченко