Рішення № 128080628, 11.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року Справа № 280/1922/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0231746-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 397,55 грн.; №0231748-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 934,06 грн.; №0231741-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 140,43 грн.; №0231742-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 810,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є власником нерухомого майна в місті Запоріжжі, загальна площа якого склала: - в 2023 році (35,22 + 14,99) = 50,21 кв.м. (квартира АДРЕСА_2 та 14,99 часток кв. АДРЕСА_3 ); - з 01.01.2024 року по 16.05.2024 року (35,22 + 14,99) = 50,21 кв.м., а з 17.05.2024 року по 31.12.2024 року - 35,22 кв.м. (в зв`язку з відчуженням 14,99 часток квартири АДРЕСА_3 ). Крім того, позивач є власником нерухомого майна в місті Енергодарі, загальна площа якого в 2023-2024 роках склала 49,1 кв.м. Відповідачем визначено податкові зобов`язання за 2023, 2024 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за даними об`єктами, проте загальна площа об`єктів житлової нерухомості або їх часток, яка враховується при визначенні податкового зобов`язання, була зазначена за 2023 рік в розмірі 99,31 кв.м, за 2024 рік в розмірі 99,31 кв.м; 84,32 кв.м. Так, позивач зазначає, що відповідачем не враховано, що органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень, визначено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м для квартир. Крім того, позивач вважає, що на об`єкт житлової нерухомості, що розташований на території міста Енергодар, взагалі не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки зазначена територія є тимчасово окупованою. Отже, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, визначений законами України, вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 31.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

10.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що податкові зобов`язання визначено на підставі положень статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням встановленої законом пільги для квартир 60 кв.м. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Позивач до ГУ ДПС у Запорізькій області з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності позивача а також розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача не зверталась. Крім того, виходячи з умов, вказаних у диспозиціях ст.266 та п.69.22 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України видно, що за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується, однак, відомості, визначені щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості статтею 266 цього Кодексу та дані Державного реєстру майна (кількість, загальна площа, частка, яка знаходиться у власності тощо) враховуються при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звертає увагу, що листом від 11.08.2021 вих. № 5849/0/20-21 Державної регуляторної служби України було встановлено, що рішення Запорізької міської ради від 28.01.2015 № 5 «Про встановлення податку на майно» (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме у підпункті 2.4.1 пункту 2.4 Положення) має ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства та суперечить принципам державної регуляторної політики. На думку відповідача, спірне податкові повідомлення-рішення сформовані та винесені з дотриманням вимог податкового законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач є власником об`єктів житлової нерухомості, а саме:

- з 13.12.2017 - квартира, загальною площею 35.22 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- з 12.12.2007 - квартира, загальною площею 49.1 кв.м, за адресою АДРЕСА_5 ;

- з 03.01.2002 до 16.05.2024 1/3 квартири, загальною площею 44,97 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6 .

Головним управлінням ДПС у Запорізький області сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено належну до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 №0231746-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 397,55 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_6 ) за податковий період 2023 рік;

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 №0231748-2411-0829 UA23060070000082704 на суму 934,06 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_4 ) за податковий період 2023 рік;

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 №0231741-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 140,43 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_6 ) за податковий період 2024 рік;

- податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 №0231742-2411-0829 UA23060070000082704 на суму 810,77 гривень (квартира за адресою: АДРЕСА_4 ) за податковий період 2024 рік.

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Згідно з пункт 10.1 статті 10 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Приписами пункту 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За приписами підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

У відповідності до пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать, крім іншого:

12.4.1.встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

12.4.3.прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пункт 12.5 статті 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Підстави, порядок обчислення та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені статтею 266 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до:

об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;

об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного податкового законодавства, можна дійти висновку, що повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, військовим та військово-цивільним адміністраціям.

Рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року № 5 Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Положення).

До вказаного Положення вносились зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за №5, від 26 лютого 2016 року за №30, від 25 серпня 2016 року за №50, від 21 грудня 2016 року за №49, від 26 квітня 2017 року за №51, від 27 травня 2020 за №49.

Пунктом 2.4. Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту 2.4.1. пункту 2.4 Положення база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

За підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Положення міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя з об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно з пунктом 1 рішення міської ради від 26.02.2016 №30: абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів за 1 кв. метр бази оподаткування доповнений словами за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:

- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;

- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;

- різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.

Отже, Положенням встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2023, 2024 роках, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м.кв.

З матеріалів справи судом встановлено, що загальна площа належних позивачу об`єктів оподаткування, які складаються з об`єктів житлової нерухомості не перевищує 120 м.кв у відповідних податкових періодах, а тому до таких об`єктів нерухомого майна застосовується нульова ставка податку у 2023, 2024 роках відповідно до Положення, у зв`язку з чим відповідач безпідставно визначив позивачу податкові зобов`язання з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023, 2024 роки за вказаними об`єктами нерухомості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення (форма Ф) №0231746-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 397,55 грн.; №0231748-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 934,06 грн.; №0231741-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 140,43 грн.; №0231742-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 810,77 грн. прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області всупереч приписів підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, абзацу 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами), у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, а позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо доводів про те, що за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за спірний період, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є власником об`єкта житлової нерухомості, а саме квартири, загальною площею 49.1 кв.м, за адресою АДРЕСА_5 .

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

На підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», 22.12.2022року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вся територія Енергодарська міська територіальна громада з 04.03.2022, віднесена до переліку тимчасово окупованих території.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно нараховано податкові зобов`язання з урахуванням нерухомості позивача, яка знаходиться на тимчасово окупованій території.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому податкові повідомлення-рішення, є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0231746-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 397,55 грн.; №0231748-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 934,06 грн.; №0231741-2411-0829-UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 140,43 грн.; №0231742-2411-0829 UA23060070000082704 від 06.02.2025 на суму 810,77 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізький області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Повне судове рішення складено 11.06.2025.

Суддя М.О. Семененко