Рішення № 128080503, 11.06.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2025 року м. Ужгород№ 640/29342/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Подільського районного відділу про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального Міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Подільського районного відділу (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 30, код ЄДР: 42552598), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову в первинному оформлені паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8031-1527/8031.2-20 від 11.09.2020 за підписом заступника начальника Подільського районного відділу Центрального Міжрегіонального Управління Державної Міграційної Служби у місті Києві та Київській області (код ЄДР 42552598) ОСОБА_2 ;

2) зобов`язати Подільський районний відділ Центрального Міжрегіонального Управління Державної Міграційної Служби у місті Києві та Київській області (код ЄДР: 42552598) прийняти рішення про оформлення та видачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який набув громадянство України, паспорта громадянина України у вигляді картки вперше по досягненню 18 річного віку за його заявою від 10.07.2020.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 10 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до територіального підрозділу Держаної міграційної служби України - Подільського відділу ДМС України у місті Києві з мстою оформлення паспорта громадянина України у вигляді картки вперше по досягненню 18 річного віку.

12 жовтня 2020 року позивач отримав повідомлення про відмову в первинному оформленні паспорта громадянина України №8031-1527/8031.2-20 від 11.09.2020 року за підписом начальника ОСОБА_2 .

Згідно цього повідомлення, на підставі підпункту 1 пункту 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови КМУ ріп 03 жовтня 2018 року № 795) (ля пі - Порядок) прийнято рішення про підмову ОСОБА_1 в первинному оформлені паспорта громадянина України.

Під час здійснення перевірок, передбачених пунктом 43-44 Порядку, встановлено, що ОСОБА_1 не є громадянином України. Додатково повідомлено, що відповідно до п. 101 Порядку у ОСОБА_1 має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС або уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими було відмовлено в оформлені паспорта.

Позивач вказує, що відповідно до статті 7 Закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Отже, як зазначено в свідоцтві про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є громадяни України : батько - громадянин України ОСОБА_3 , мати - громадянка України ОСОБА_4

Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 набув громадянство за народженням відповідно до п. 1,8,10 ч. 1 ст. 6 та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, після надходження справи з Окружного адміністративного суду м. Києва, прийнято справу до розгляду та визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року витребувано від відповідача додаткові докази по даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.

10 червня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та витребувані докази.

Відповідач заперечуючи щодо заявлених позовних вимог вказує, що позивач посилається на пункти 1, 8, 10 частини 1 статті 6 та частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство України», яка визначає набуття громадянства України за народженням (особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України). Слід зазначити, що на момент звернення заявник досяг повноліття (18 років).

При цьому посилається на свідоцтво про народження позивача серії НОМЕР_1 , дата видачі 03.03.2011.

Водночас, на момент народження позивача, його мати ОСОБА_4 не перебувала у громадянстві України. Зокрема, ОСОБА_4 набула громадянство України тільки 14.04.2010, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України». Відомості в довідці щодо дитини ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відсутні, а державну реєстрацію народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було здійснено з пропуском строку, зі спливом більше 9 років.

У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

10 липня 2020 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернувся до територіального підрозділу Держаної міграційної служби України - Подільського РВ ЦМУ ДМС України в м.Києві та Київській області із заявою про первинне оформлення паспорта громадянина України.

До вказаної заяви надав наступні документи:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане 03.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області;

- паспорт громадянина України матері серії НОМЕР_2 виданий 10.02.2017 Бобровицьким РС УДМС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_5 ;

- свідоцтво про шлюб матері серії НОМЕР_3 видане 03.11.2016 Ізяславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області;

- свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_4 видане 26.06.2020 та довідку №71 видану 10.07.2020 ЗНЗ І-ІІІ ступенів «Середня загальноосвітня школа №156» Подільського району м. Києва.

11 вересня 2020 року позивачу надіслано повідомлення про відмову в первинному оформленні паспорта громадянина України №8031-1527/8031.2-20, у якому зазначено, що під час здійснення перевірок, передбачених пунктом 43-44 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 №302 встановлено, що позивач не є громадянином України.

Встановлено, що Рішенням Подільського РВ ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області від 08.09.2020 року відмовлено позивачу у первинному оформленні паспорта громадянина України на підставі підпункту 1 пункту 100 Порядку №302.

Не погоджуючись із відмовою в оформленні паспорта громадянина України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 1, 4 Конституції України підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-Ш (далі - Закон №2235-ІІІ).

Відповідно до статті 1 цього Закону, громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Статтею 6 Закону №2235-ІІІ визначено підстави набуття громадянства України, відповідно до якої громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Аналізуючи положення статті 6 Закону №2235-ІІІ варто зазначити, що даний Закон розмежовує поняття та підстави належності до громадянства України та набуття громадянства України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2235-ІІІ особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 320 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального органу/ територіального підрозділу ДМС у разі:

- набуття особою громадянства України (за винятком випадків набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 Закону № 2235-ІІІ;

- оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;

- оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

- повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;

- оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;

- відбування особою покарання в установах виконання покарань або обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

Відповідно до абзацу 1 підпунктів 1, 2 пункту 35 Порядку № 302 заявник для оформлення паспорта подає: 1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); 2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави.

Відповідно до пункту 43 Порядку № 302 у разі неподання особою, яка досягла 18- річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Мін`юсту, територіальних органів Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником. Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім`ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов`язковому пред`явленню. Для підтвердження того, що особа є членом сім`ї або близькою особою, подаються документи, що посвідчують відповідні факти (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи). У разі відсутності зазначених документів такі відомості перевіряються за наявними даними державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Для підтвердження зареєстрованого місця проживання сусіди особи подають довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації в установленому законодавством порядку, або витяг з реєстру територіальної громади, а в разі їх відсутності такі відомості перевіряються за наявними даними відомчої інформаційної системи ДМС або за відомостями, внесеними до документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус. За результатами опитування свідків складається акт встановлення особи за формою, визначеною МВС. У разі встановлення працівником територіального органу/ територіального підрозділу ДМС факту невідповідності відомостей, що містяться в документах, поданих заявником та/або свідками, відомостям, що містяться в наявних обліках ДМС, інших державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави, процедура встановлення особи не проводиться.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 302 за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником.

Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.

Відповідно до пункту 100 Порядку № 302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:

1) особа не є громадянином України;

2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію;

4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;

5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;

6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Згідно пункту 101 Порядку № 302 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.07.2020 звернувся до Подільського відділу ЦМУ ДМС із заявою про первинне оформлення паспорта громадянина України та надав відповідні документи: свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане 03.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бобровицького районного управління юстиції Чернігівської області; паспорт громадянина України матері серії НОМЕР_2 виданий 10.02.2017 Бобровицьким РС УДМС України в Чернігівській області на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтво про шлюб матері серії НОМЕР_3 видане 03.11.2016 Ізяславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області; свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти серії НОМЕР_4 видане 26.06.2020 та довідку №71 видану 10.07.2020 ЗНЗ І-ІІІ ступенів «Середня загальноосвітня школа №156» Подільського району м. Києва.

Оскільки, на день звернення із заявою про видачу паспорта громадянина України досяг повноліття, відповідачем здійснювалася процедура ідентифікації (встановлення) особи, відповідно до вимог п. 43 Порядку №302.

Так, в ході розгляду заяви було встановлено, що громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням УМВС України в Чернігівській області №35 від 14.04.2010 набула громадянство України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2235-ІІІ та документована довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 14.04.2010 №97, що підтверджується листом Управління ДМС України в Чернігівській області наданого на запит Подільського РВ ЦМУ ДМС у м.Києві та Киїівській області від 13.08.2020. Тобто мати позивача - ОСОБА_4 набуло громадянство України після народження ОСОБА_1 .. Водночас, згідно з вказаної відповіді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обліками осіб, як такий, що набув громадянство України, в УДМС України в Чернігівській області не значиться.

Крім того, Подільським відділом ЦМУ ДМС здійснено додатковий запит до УДМС України в Чернігівській області щодо перевірки набуття громадянства України ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 14 або частини 3 статті 8 Закону №2235- ІІІ (окремо від матері). Отриманою відповіддю повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обліками осіб, як такий, що набув громадянство України, в УДМС України в Чернігівській області не значиться.

Окрім цього, відповідно до інформаційної підсистеми «Облік осіб, які набули або припинили громадянство України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами інформація щодо набуття громадянства України ОСОБА_1 відсутня.

Таким чином, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 не є громадянином України.

Варто зауважити, що державну реєстрацію народження ОСОБА_1 було здійснено з пропуском строку, зі спливом більше 9 років. Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження реєстрація здійснювалася на підставі медичного свідоцтва про народження №3723, виданого Пологовим будинком №2 міста Києва 14.10.2010. У відомостях про матір ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України. Батько записаний відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України ОСОБА_3 , дата народження відсутня, громадянство України (за вказівкою матері).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , була особою без громадянства на час звернення щодо набуття громадянства України. В матеріалах вказаної справи наявна довідка консульського відділу Посольства Республіки Узбекистан в Україні №37 від 21.01.2010 про те, що ОСОБА_4 не є громадянкою Республіки Узбекистан разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент видачі вказаної довідки державна реєстрація народження ОСОБА_1 ще не була проведена, тому з`ясувати з яких причин зазначено інше прізвище дитини не є можливим.

На момент народження ОСОБА_1 його мати ОСОБА_7 не перебувала у громадянстві України, а набула його тільки з 14.04.2010.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Таким чином паспорт громадянина України оформляється виключно громадянам України.

Вважаючи те, що проведеними перевірками Подільським відділом ЦМУ ДМС факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянства України документально не підтверджено, Подільський відділ ЦМУ ДМС прийняв правомірне рішення про відмову видати паспорт громадянина України позивачу, відтак суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київській області в особі Подільського районного відділу про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору