Рішення № 128079577, 09.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/6702/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі ГУ ДПС у Київській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2019 №№113492-5305-1008, 113491-5305-1008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у власності позивача на території села Нові Петрівці знаходиться одна земельна ділянка площею 0,17 га з цільовим призначенням для будівництва господарських будівель і споруд. Вказує на те, що відповідно до п.4 статті 4.1.8 щодо пільг по сплаті земельного податку рішенням Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці» від 27.01.2015 №912 (зі змінами та доповненнями) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які мають у власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею не більше 0, 25 га. Позивач вважає необгрунтованим нарахування земельного податку у розмірі 31446, 84 грн (сумарно), на земельні ділянки, які у власності позивача станом на час звернення до суду відсутні. Вважає, що жодних підстав для винесення податкових повідомлень рішень на вказану вище суму у ГУ ДПС у Київській області не було.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (а.с. 43).

Від відповідача 16.12.2020 до суду надійшов відзив на позов (а.с.50-62), в якому представник ГУДПС у м. Київській області зазначив, що за даними контролюючого органу та відомостями Новопетрівської сільської ради ОСОБА_1 мала у власності три земельні ділянки на території села Нові Петрівці Вишгородського району, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлових будівель, господарських будівель та споруд з кадастровими номерами 3221886000:03:165:3011 площею 0,12 га (відчужена у 2018 році), 3221886000:03:165:3012 площею 0, 12 га (відчужена у 2017 році) та 3221886000:03:165:3007 площею 1, 1641.

Відповідно до отриманих даних ГУ Держгеокадастру, а саме витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, по земельним ділянкам, які перебували у власності ОСОБА_1 та документів про відчуження земельної ділянки було проведено перерахунок земельного податку за 2017 та 2018 рік і платнику направлено оскаржувані у даній справі ППР від 04.10.2019 № 113491-5305-1008 на суму 15668, 42 за 2017 рік та № 113492-5305-1008 на суму 15798, 27 грн за 2018 рік.

Вказує на те, що два оскаржуваних податкових повідомлення-рішення нараховані на одну земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:3011 площею 0,12 га. Оскільки земельна ділянка була відчужена лише 28.12.2018 ( відповідно у 2017 та 2018 році перебувала у власності позивача), тому земельний податок за вищевказану земельну ділянку за 2017-2018 роки повинен бути сплачений.

З наведених підстав представник відповідача просив у позові відмовити.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/6702/20 передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

25.02.2025 справа №640/6702/20 надійшла до Волинського окружного адміністративного суду, після автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядкуКодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), справу передано на розгляд судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 прийнято справу до провадження, ухвалено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с. 85).

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 06.06.2025 представник відповідача підтримала позицію викладену у відзиві, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просила замінити відповідача на його правонаступника ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 замінено ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на правонаступника ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44096797).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у 2017, 2018 роках була власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:3011 площею 0,12 га (в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області), яка відчужена 28.12.2018. У 2017 році була власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:312 площею 0,12 га (в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області), яка була відчужена 30.12.2017. Крім того, у 2017, 2018 році та станом на день звернення до суду (березень 2020 року) позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:3007 площею 0,1641 га (в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області). Вказані обставини підтверджуються Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (а.с. 104-107)

Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Київській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки (категорія земель: землі житлової та громадської забудови) площею 1200 м кв, кадастровий номер №3221886000:03:165:3011, що розташована в селі Нові Петрівці, становить 263304, 43 грн (а.с. 102 (зворот)).

Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Київській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки (категорія земель: землі житлової та громадської забудови) площею 1200 м кв, кадастровий номер №3221886000:03:165:3012, що розташована в селі Нові Петрівці, становить 263304, 43 грн (а.с. 102).

Згідно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Київській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки (категорія земель: землі житлової та громадської забудови) площею 1641 м кв, кадастровий номер №3221886000:03:165:3007, що розташована в селі Нові Петрівці, становить 360068, 81 грн (а.с. 103).

Рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 27.01.2015№912 (зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Новопетрівської сільської ради №107 від 05.02.2016, №157 від 27.10.2016, №586 від 23.12.2016) затверджено положення про податок на майно, згідно з яким встановлено ставку податку на земельні ділянки (крім сільськогосподарських угідь та земель загального користування), нормативу грошову оцінку яких проведено у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с.108-115).

ГУ ДПС у Київській області 04.10.2019 згідно з пп.54.3.3 п.54.3, п. 286.5 ст.286 ПК України прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

№113491-5305-1008, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2017 рік в сумі 15668, 42 грн;

№113492-5305-1008, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2018 рік в сумі 15798, 27 грн.

Не погоджуючись з правомірністю та обгрунтованістю вказаних актів індивідуальної дії, позивач звернулась до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правиламист. 90 КАС Українинадані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та підстав. .

Згідно п.п.14.1.147п.14.1ст.14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Згідно з цією жст. 14 Податкового кодексу Україниземельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілейрозділу XII цього Кодексу) (п.п.14.1.72 Податкового кодексу України); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (п.п.14.1.136 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог п.15.1ст.15 Податкового кодексу Україниплатниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу Українипередбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зіст. 270 Податкового кодексу Україниоб`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно дост. 271 Податкового кодексу Українибазою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідност. 287 Податкового кодексу Українивласники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з вимогами п.286.1ст.286 Податкового кодексу Українипідставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.286.5ст.286 Податкового кодексу Українинарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеномустаттею 58 цього Кодексу.

Пунктом287.5статті287 Податкового кодексу Українипередбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу.

Відповідно до вимогст. 274 Податкового кодексу Україниставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 27.01.2015№912 (зі змінами, внесеними згідно з рішеннями Новопетрівської сільської ради №107 від 05.02.2016, №157 від 27.10.2016, №586 від 23.12.2016) затверджено положення про податок на майно, згідно з яким встановлено ставку податку на земельні ділянки (крім сільськогосподарських угідь та земель загального користування), нормативу грошову оцінку яких проведено у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки (а.с.108-115).

З розрахунку відповідача, який наявний у матеріалах справи слідує, що позивачу нарахований земельний податок за 2017 рік 15668, 42 грн (3 % від 526608, 86 (нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які перебували у власності ОСОБА_1 ) та 15798, 27 грн за 2018 рік (3 % від 526608, 86 (нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які перебували у власності ОСОБА_1 ) (а.с.67). При цьому земельний податок на 2017 та 2018 рік нарахований на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:3011 та 3221886000:03:165:3012.

Разом з тим, як встановлено судом (не заперечується відповідачем) земельна ділянка за № 3221886000:03:165:3012 була відчужена позивачем 30.12.2017.

Частиною 2 статті 187 ПК України передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Аналогічні положення передбачені у п.п. 4.1.7.1. Положення про податок на майно, яке є додатком 1 до рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 27.01.2015№912 (зі змінами), зокрема у ньому вказано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Враховуючи ту обставину, що земельна ділянка з кадастровим номером №3221886000:03:165:3012 була відчужена позивачкою ОСОБА_1 30.12.2017, то нарахування відповідачем земельного податку за вказану земельну ділянку у 2018 році у розмірі 7899, 13 грн є безпідставним та незаконним з огляду на що податкове повідомлення- рішення від 04.10.2019 №113492-5305-1008 слід визнати протиправним у частині донарахувань на вказану суму.

Отже, з наведеного слідує, що відповідачем податкове зобов`язання з земельного податку за 2018 рік було визначено позивачу без урахування всіх обставин (зокрема не враховано відчуження позивачем земельної ділянки №3221886000:03:165:3012 у грудні 2017 року). При винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.10.2019 №113492-5305-1008 ГУ ДПС у м. Київській області неправильно визначило базу оподаткування, що призвело до безпідставного завищення податкового зобов`язання зі сплати земельного податку позивачу за 2018 рік.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 04.10.2019 №113491-5305-1008, то суд вважає, що воно винесено підставно та обгрунтовано, оскільки у власності позивача у 2017 році перебували дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:3011 та №3221886000:03:165:3012 за які необхідно було сплатити земельний податок.

Надаючи оцінку доводам позивача з приводу того, що вона звільнена від сплати земельного податку на підставі пункту «д» підпункту 4.1.8.1 рішення Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці» від 27.01.2015 №912, суд вказує наступне.

Згідно підпункту 4.1.8.1 (пільги із сплати податку) Положення про податок на майно (додаток 1 до рішення Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці» від 27.01.2015 №912 (зі змінами та доповненнями)) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи: а) інваліди першої і другої групи; б) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; в) пенсіонери (за віком); г) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; г) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; д) фізичні особи, які мають у власності земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею не більше 0, 25 га; е) учасники антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій.

У цьому ж пункті Положення вказано, що звільнення від сплати податку на земельні ділянки, передбачене для фізичних осіб підпунктами «д», «е» підпункту 4.1.8.1 цього Положення поширюється на одну земельну ділянку на території територіальної громади села Нові Петрівці.

Суд звертає увагу, що станом на 2017 рік у позивача перебували у власності три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:3011, №3221886000:03:165:3012 та 3221886000:03:165:3007. У 2018 році у власності ОСОБА_1 перебували дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886000:03:165:3011 та 3221886000:03:165:3007.

З матеріалів справи слідує, що на одну із земельних ділянок, а саме з кадастровим номером 3221886000:03:165:3007, земельний податок відповідачем не нараховувався. Відтак, позивач у повній мірі скористалася своєю пільгою щодо сплати земельного податку по одній земельній ділянці, як це і передбачено у підпункті «д» пункту 4.1.8.1 Положення Новопетрівської сільської ради.

Згідно з частиною першоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниКожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДПС у м. Київській області не довело правомірності винесення податкового повідомлення рішення від 04.10.2019 №113492-5305-1008 в частині донарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2018 рік у розмірі 7899, 13 грн, з огляду на що ППР у вказаній частині є протиправним та підлягає скасуванню. Решта позовних вимог до задоволення не пілягають з мотивів та підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другоюстатті 19 Конституції Українита частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін суд вважає, що ключові аргументи доводів та міркувань учасників процесу отримали достатню оцінку.

Керуючись статтями 241-246,250,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.10.2019 №113492-5305-1008 в частині донарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за 2018 рік у розмірі 7899, 13 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 53, код ЄДРПОУ 44096797).

Головуючий суддя Т.М. Димарчук