Рішення № 128079546, 11.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4345/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській (далі ГУ ПФУ в Івано-Вранківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.04.2025 №033050010782 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після призначення пенсії 15.07.2024 позивач 03.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про виплату грошової допомоги, як медичному працівнику, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV.

За наслідками розгляду даної заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення від 10.04.2025 №033050010782 про часткову відмову у перерахунку пенсії, в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального 35-ти річного стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №788-XII).

Однак, всупереч вимогам Закону №1058-ІV відповідач відмовив у виплаті такої допомоги, при цьому до медичного стажу не зараховано періоди роботи з 03.08.1987 по 11.07.1990 провізором-технологом міжлікарняної аптеки Аптечного управління виконавчого комітету Чернігівської обласної ради, оскільки відсутня інформація щодо приналежності установи до закладів охорони здоров`я.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням відповідача та зазначає, що право особи на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пов`язується з досягненням ним пенсійного віку, наявністю необхідного у його випадку 35-ти річного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії. Вважає, що така відмова порушує його право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення.

З врахуванням зазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. Вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії по віку згідно Закону №1058 з 15.07.2024.

03.04.2025 позивач звернувся із заявою про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За принципом екстериторіальності було визначено територіальне управління Пенсійного фонду України, що будуть розглядати заяви позивача, а саме: ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яким було прийняте рішення про відмову у виплаті грошової допомоги від 10.04.2025 №033050010782.

Відповідач вказує, що пенсії за вислугу років працівникам освіти призначаються відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, із змінами (далі - Перелік №909).

За результатом розгляду документів, долучених до звернення, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги позивачу зараховано 34 роки 0 місяців 14 днів як працівнику медичної сфери, що є недостатнім для права на виплату десяти пенсій.

До медичного стажу позивача не зарахований період роботи з 03.08.1987 по 11.07.1990 провізором-технологом міжлікарняної аптеки №206 Аптечного управління виконавчого комітету Чернігівської обласної ради, оскільки відсутня інформація стосовно приналежності установи до закладів охорони здоров`я, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Відтак немає законних підстав врахувати період роботи з 03.08.1987 по 11.07.1990 згідно довідки №10 від 13.03.2025, оскільки не надано витяг з положення чи статуту вищезгаданої установи про приналежність до закладів охорони здоров`я, отже, на день досягнення пенсійного віку позивач не має 35 років страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Питання призначення позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій можливо буде розглянути після надходження уточнюючих документів про належність міжлікарняної аптеки №206 Аптечного управління виконавчого комітету Чернігівської обласної ради до Переліку закладів охорони здоров`я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Враховуючи, що страховий стаж ОСОБА_1 в закладах охорони здоров`я, які передбачені Переліком №909, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не становить 35 років, відповідно право на виплату грошової допомоги в розмірі десять місячних пенсій у позивача відсутнє.

З цих підстав в задоволенні позову просив відмовити.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії по віку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) з 15.07.2024.

03.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області, за місцем свого проживання, із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Рішеннями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 10.04.2025 №033050010782, яке за принципом екстериторіальності розглянуло вказану вище заяву позивача, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні такої грошової допомоги у зв`язку відсутністю необхідного стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-XII; наявність відповідного страхового стажу на таких посадах, зокрема, 30 років для жінок; 35 років для чоловіків, не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувала відсутність у нього необхідного стажу роботи на посадах в закладах та установах державної або комунальної форми власності, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-XII.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню щодо відмови позивачу у призначенні грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З трудової книжки ОСОБА_1 від 04.12.1981 серії НОМЕР_1 (а. с. 8-9) слідує, що 03.08.1987 по 11.07.1990 позивач працював провізором-технологом Міжлікарняної аптеки №206 м.Чернігів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з:

1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах;

2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;

3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

При цьому, за умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Також законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Суд звертає увагу, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом з`ясовано, що позивачу з 15.07.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону 1058-ІV.

До моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії позивач не отримував.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).

Як передбачено пунктом «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Рішення відповідача про відмову у призначенні грошової допомоги мотивоване відсутністю необхідного спеціального стажу. Вказано, що стаж для визначення права на призначення грошової допомоги заявника становить 34 роки 0 місяців 14 днів. Водночас зазначено, що до спеціального стажу не зараховано період роботи з 03.08.1987 по 11.07.1990 провізором-технологом міжлікарняної аптеки №206 Аптечного управління виконавчого комітету Чернігівської обласної ради, оскільки відсутня інформація стосовно приналежності установи до закладів охорони здоров`я, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Вирішуючи питання щодо того, чи відноситься посада на якій працював позивач до переліку робіт, що дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 Закону №1788-XII суд керується таким.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909), до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах:

- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужбі, Держпраці, Держпродспоживслужбі та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах;

- фармацевтів, асистентів фармацевтів, (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, в контрольно-аналітичних лабораторіях у аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях;

- лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у Медико-соціальні експертних комісіях, бюро судово-медичної експертизи.

Згідно з пунктом 2 примітки до Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно з пункту 5 примітки до Переліку №909, робота на посаді провізора в закладах і установах, зазначених у цьому Переліку, до переведення на посаду фармацевта відповідно до Зміни №10 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженої наказом Мінекономіки від 25.10.2021 №810, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» затверджено Перелік посад фармацевтів у закладах охорони здоров`я. Згідно із цим переліком, до посад фармацевтів належать посади керівників фармацевтичних (аптечних) закладів та їхні заступники, керівники структурних підрозділів, фармацевти.

За визначенням Європейської асоціації лікарняних (шпитальних) фармацевтів (European Association of Hospital Pharmacists - EAHP), лікарняна аптека - це заклад охорони здоров`я, який охоплює практичну і професійну діяльність з вибору, приготування, зберігання, відпуску лікарських засобів та медичних виробів за призначенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» аптеки віднесено до закладів охорони здоров`я. Зокрема вказано, що заклади охорони здоров`я можуть добровільно проходити акредитацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Не підлягають обов`язковій акредитації аптечні заклади. Акредитація аптечних закладів може здійснюватися на добровільних засадах.

Крім того, пунктом 7 Правил роздрібної реалізації лікарських засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1997 №447 , аптеки також віднесено до закладів охорони здоров`я.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що до закладів охорони здоров`я віднесені лікарняні заклади, аптечні бази (склади), бази (склади) медичної техніки, аптеки, а до посад, які надають право на пільгову пенсію віднесені посада, зокрема, провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад).

А відтак, робота на посадах фармацевтів (незалежно від найменування такої посади) відноситься до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та зараховується до спеціального стажу.

З приводу того чи відноситься заклад охорони здоров`я, у яких працював позивач до закладів, робота у яких дає право на пенсію за вислугу років, суд зауважує таке.

Статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) визначено, що заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Статтею 16 Закону №2801-XII передбачено заклади охорони здоров`я.

Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров`я не підлягають приватизації.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи. Заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати шляхом здійснення співробітництва територіальних громад у формах, передбачених законом, у тому числі як спільне комунальне підприємство.

Судом встановлено, що позивач з 03.08.1987 по 11.07.1990 працював провізором-технологом Міжлікарняної аптеки №206 м.Чернігів, що підтверджується матеріалами справи та записами в трудовій книжці.

З огляду на вищевикладене, Міжлікарняна аптека №206 м.Чернігів, де працював позивач у спірний період, відноситься до закладів охорони здоров`я, в яких робота на посаді фармацевта (провізора), надає право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058, відтак період роботи ОСОБА_1 з 03.08.1987 по 11.07.1990 на посаді фармацевта (провізора) має бути зарахований до спеціального стажу ОСОБА_1 .

У спірному рішенні від 10.04.2025 №033050010782 зазначено, що спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 для визначення права на призначення грошової допомоги заявника становить 34 роки 0 місяців 14 днів, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки період роботи позивача з 03.08.1987 по 11.07.1990, який повинен бути зарахований до його спеціального стажу становить 2 роки 11 місяців 09 днів, спеціальний стаж позивача в сукупності становить більше 35 років.

За встановлених фактичних обставин та оцінки поданих позивачем до заяви про призначення пенсії за віком документів, суд дійшов висновку про безпідставність не зарахування відповідачем періодів роботи позивача до спеціального стажу з 03.08.1987 по 11.07.1990, що призвело до прийняття рішення від 10.04.2025 №033050010782 про відмову у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки у позивача наявний спеціальний стаж, який дає їй право на нарахування та виплату спірної грошової допомоги, відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги відповідно пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття ним рішення про відмову у виплаті грошової допомоги, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 10.04.2025 №033050010782 про часткову відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням висновків суду, наданих у цьому рішенні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 24.04.2025.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.04.2025 №033050010782 про часткову відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням висновків, наданих судом в даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський