Ухвала суду № 128078096, 12.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/3275/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацький Є.С.,

при секретарі - Сміян А.Ю.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська військово-спеціалізована компанія», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання незаконними дій нотаріуса, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська військово-спеціалізована компанія», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання незаконними дій нотаріуса, стягнення матеріальної та моральної шкоди, якому просить:

- визнати незаконними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича щодо: здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 04 березня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маджгаард Лімітед» та ОСОБА_4 (зареєстрований в реєстрі за № 208); прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45799136 від 04 березня 2019 року; проведення державної реєстрації переходу права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджгаард Лімітед» до ОСОБА_4 , що мало місце 04 березня 2019 року;

- стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича на користь ОСОБА_1 5 827 000 (п`ять мільйонів вісімсот двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. в якості відшкодування за завдану матеріальну шкоду;

- стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича на користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. в якості відшкодування за завдану моральну шкоду.

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська військово-спеціалізована компанія» на користь ОСОБА_1 4 173 000 (чотири мільйони сто сімдесят три тисячі) грн. 00 коп. в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2025 року вищевказану цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 15.09.2025 року.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сікуцькому Олександру Анатолійовичу, зокрема:

1. земельну ділянку, площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, сільська рада Луб?янська, Садівницьце товариство «Росінка» (кадастровий номер 3221084000:03:002:0021) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1731977132210);

2. житловий будинок, загальною площею 158,9 м.кв., житлова площа 87,8 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 175951332231).

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що внаслідок протиправних, згідно його доводів, дій нотаріуса, зокрема, посвідчення договору купівлі-продажу квартири без належної перевірки правочинності документів та повноважень сторін, позивачу було завдано значних матеріальних збитків. За твердженням позивача, дії нотаріуса сприяли незаконному вибуттю об`єкта нерухомості з його володіння, що згодом стало підставою для подання даного позову про визнання дій нотаріуса незаконними та стягнення збитків у розмірі 21 617 626 грн. 00 коп., з яких 5 827 000 грн. становить вимога до нотаріуса про відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відтак, у разі задоволення позову може виникнути реальна загроза невиконання рішення суду, оскільки нотаріус може вчинити дії, спрямовані на відчуження або приховування належного йому майна з метою уникнення відповідальності. Таким чином, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, недопущення ухилення від виконання можливого рішення суду та збереження майнового стану відповідача на момент вирішення спору, представник позивача просить накласти арешт на об`єкти нерухомого майна, що належать нотаріусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв`язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши зміст заяви, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку, що позивач не надав жодних конкретних доказів, які б свідчили про наміри відповідача вжити дії для відчуження або приховування належного йому майна. Посилання лише на значний розмір позовних вимог не є достатнім доказом існування реального ризику ухилення відповідача від виконання рішення суду.

Також, позивачем не надано жодних доказів вартості майна, на яке він просить накласти арешт, відтак суд об`єктивно позбавлений можливості перевірити співмірність заходу забезпечення позову обсягу позовних вимог, які у справі становлять понад 21 млн грн., у тому числі, 5 927 000 грн. безпосередньо заявлені до стягнення з приватного нотаріуса.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що в заяві про забезпечення позову позивачем не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду у разі задоволення пред`явленого позову. Відтак, заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська військово-спеціалізована компанія», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сікуцького Олександра Анатолійовича про визнання незаконними дій нотаріуса, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 12.05.2025 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ