Рішення № 128075157, 11.06.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/408/25

Провадження № 2-о/293/43/2025

11 червня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

присяжних Маліновської Т.Б., Проценка С.М.,

за участі секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

представника заявника Молот Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ЗАЯВИ

14.04.2025 адвокат Молот Є.О. звернулася до Черняхівського районного суду Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 із заявою, за замістом якої просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 за обставин безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.

В обгрунтування заяви заявник зазначає, що ОСОБА_2 з 15.02.2023 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . В період з 01.03.2023 по 24.04.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області.

20.04.2023 року в районі н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання в результаті штурму позицій підрозділу, було втрачено зв`язок з командиром 1 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 8 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1162 від 03.05.2023 ОСОБА_2 вважається безвісно зниклим з 20.04.2023року.

Родичами військовослужбовця вчинялись всі дії щодо розшуку військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме подавалась заява до відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про факт зникнення ОСОБА_2 . Станом на дату подачі позовної заяви, з поліції інформації про місце перебування військовослужбовця немає. Подавались заяви через гарячу лінію до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Станом на дату подачі позовної заяви в списку полонених не перебуває.

Заявник вважає, що ОСОБА_2 зник безвісти при обставинах, що загрожували йому смертю і дають підстави стверджувати, що він загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Оголошення померлим ОСОБА_2 необхідно заявниці для отримання відповідно до законодавства гарантованих державою виплат одноразової грошової допомоги, а також для звернення до органів Пенсійного фонду з метою призначення відповідного виду пенсії.

Посилаючись на зазначене, просить суд оголосити померлим ОСОБА_2 .

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.04.2025, справа №293/408/25 передана на розгляд судді Збаражському О.М.

15.04.2025 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі №293/408/25 за правилами окремого провадження, судове засідання призначено на 15.05.2025.

Ухвалою суду від 15.05.2025, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 11.06.2025.

11.06.2025 у судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 заяву підтримала, просила її задовольнити в повному обсязі.

Треті особи своїх представників в судове засідання не направили, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.

Представник Черняхівського відділу ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області, згідно поданої заяви від 29.04.2025 просив розглядати справу за відсутності їхнього представника (а.с.48, 68).

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, згідно заяви поданої до суду 01.05.2025, просив розглянути справу без участі представника управління, проти задоволення заяви не заперечував за умови доведеності її належними документами (а.с.49-50).

Представник військової частини НОМЕР_1 , згідно поданої заяви від 10.06.2025, заяву ОСОБА_1 просив розглядати у відсутності їх представника (а.с.70-72).

За приписами ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У судовому засіданні 11.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №88 від 12.05.2023, молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.04.2023 року виконував бойове завдання в районі н.п. Бахмут Донецької області. Під час ворожого штурму позиції з ОСОБА_2 було втрачено зв`язок. У зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень ОСОБА_2 вважається безвісно відсутнім під час захисту вітчизни.

Згідно відповіді Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, наданої на запит суду в порядку ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ОСОБА_2 зареєстрований з 01.11.2006 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до сповіщення Житомирського РТЦК №88 від 12.05.2023, ОСОБА_2 від 20.04.2023 року вважається зниклим безвісті під час виконання бойових завдань в районі н.п. Бахмут Донецької області.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1162 від 03.05.2023 ОСОБА_2 вважається безвісно зниклим з 20.04.2023року.

Згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит щодо надання документів по службовому розслідуванню про факт безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 зазначено, що Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 не передбачає проведення службового розслідування з метою встановлення причин та умов зникнення безвісти військовослужбовця за особливих обставин під час ведення бойових дій в умовах виконання бойового завдання. Разом з тим, відповідно до окремого доручення головнокомандувача Збройних Сил України, надісланого за вих.№25488/с від 20.04.2023 визначено, що призначення службових розслідувань, в обов`язковому порядку, здійснюється лише у разі потреби з`ясування обставин, які мають значення для прийняття рішення командиром та визначення причинно-наслідкового зв`язку загибелі, поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця (перебування в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, самокаліцтва тощо); видавати за фактами загибелі, поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця (за відсутності потреби з`ясування обставин) наказів командирів військових частин про загибель, поранення (контузію, травму, каліцтво) військовослужбовця на підставі рапорту командира підрозділу, журналу бойових дій, бойового донесення, картки передового району, первинної медичної картки (Форма 100, додаток 2 до Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період) тощо.

На момент надання відповіді на адвокатський запит від 24.03.2025 проведення пошукових дій військовою частиною НОМЕР_1 щодо військовослужбовця ОСОБА_2 було неможливе, оскільки територія, де була останній раз можливість вийти на зв`язок з молодшим сержантом ОСОБА_2 , перебуває під окупацією. Пошук молодшого сержанта ОСОБА_2 серед полонених та загиблих військовослужбовців, що потребують репатріації відноситься до компетенції Координаційного штабу з питань зниклих безвісти та військовополонених. Наразі, фактичне місце перебування ОСОБА_2 невідоме, крайнє відоме місце перебування є поблизу н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області. Факти, що підтверджують загибель чи перебування в полоні зазначеного військовослужбовця у військовій частині НОМЕР_1 - відсутні.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно Постанови Великої Палати Верховного суду України по справі №755/11021/22 від 11.12.2024 року зазначено наступне: Велика Палата Верховного Суду роз`яснює, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у районі н.п. Бахмут Донецької області активні бойові дії розпочаті з 24.02.2022 року та припиненні з 12.12.2023 року.

Також суд враховує, що хоч станом на дату розгляду справи не сплинуло два роки після закінчення активних бойових дій у районі н.п. Бахмут Донецької області, проте після 12.12.2023 року сплинуло 6 місяців, тобто у заявника ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанову Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження № 61-14338св23)).

ОСОБА_1 у заяві про оголошення фізичної особи померлою зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник в н.п. Бахмут Донецької області при обставинах, що загрожували йому смертю і дають підстави стверджувати, що він загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Зазначила, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно їй для отримання гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг, пов`язаних із загибеллю військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, інших соціальних гарантій.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 №88 від 12.05.2023 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 20.04.2023 року виконував бойове завдання в районі н.п. Бахмут Донецької області. Під час ворожого штурму позиції з ОСОБА_2 було втрачено зв`язок. У зв`язку з ймовірним отриманням бойових ушкоджень ОСОБА_2 вважається безвісно відсутнім під час захисту вітчизни.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1162 від 03.05.2023, ОСОБА_2 вважається безвісно зниклим з 20.04.2023року. Факти, що підтверджують загибель чи перебування в полоні зазначеного військовослужбовця у військовій частині НОМЕР_1 - відсутні.

28.04.2023 року заявник ОСОБА_1 подала заяву до відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та повідомила про те, що її син ОСОБА_2 безвісті зник в районі н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області. Зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2023 за №12023060410000251.

Матеріалами справи встановлено, що наразі фактичне місце перебування ОСОБА_2 невідоме, крайнє відоме місце перебування є поблизу населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Однак, зазначені документи не містять викладення достатніх обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 , безумовних доказів цього під час розгляду справи не надано, а лише зазначається на втрату зв`язку з останнім, що обумовлює можливість вважати ОСОБА_2 таким, що зник безвісти.

З огляду на викладене, досліджені судом докази не дають достатніх підстав припускати смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим.

Як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява №18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

За таких конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих заявником доказів, оцінюючи їх у сукупності, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно відмовити.

Керуючись ст. 263-265,268,272,273,293,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_3

Заінтересовані особи:

військова частина НОМЕР_1

місцезнаходження:

АДРЕСА_2 НОМЕР_4

ІНФОРМАЦІЯ_1

місцезнаходження: АДРЕСА_3

код ЄДРПОУ НОМЕР_5

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

місцезнаходження: м. Житомир, вул. Ольжича, 7

код ЄДРПОУ 13559341

Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с-ще Черняхів, вул. Шевченка,4

код ЄДРПОУ 22061781

Повне рішення складено та підписано 12.06.2025.

Суддя присяжні Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ Тетяна МАЛІНОВСЬКА Сергій ПРОЦЕНКО