Ухвала суду № 128073091, 03.06.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7038/24

н\п 2-о/490/75/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі - Романової К.Т.,

за участю представника заявниці - адвоката ЛукинюкаВ.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою, у якій просила встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на судні «Le Harve», ІМО НОМЕР_1 під прапором Кіпру.

В обгрунтування позову вказала наступне.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув на борту судна «Де Па?те». В подальшому тіло ОСОБА_3 було репагрійовано до України та поховано на території Новомар`янівської сільської ради в селі Новомар`їнка Вознесенського району Миколаївської області. З метою отримання свідоцтва про смерть, свого батька заявниця звернулась до Короперської служби Кента та Медуся із проханням посприяти отриманню свідоцтва про смерть. Проте, заявниці було повідомлено про неможливість проведення реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть Реєстраторами Великобританії, оскільки смерть ОСОБА_3 настала на іноземному судні, відповідно, смерть не може бути зареєстрована на території Великобританії. Тож, з аналогічним проханням ОСОБА_1 звернулась до Консульства України у Лондоні, яке їй повідомило, що у разі реєстрації актів цивільного стану на території іноземної держави, повторна реєстрація таких актів в Україні не здійснюється.Також, листом № 6124/18-500-89785 від 02.07.2024 року Посольство України у Сполученому Королівстві Великобританії повідомило, що після завершення розслідування, рідні померлого можуть витребувати свідоцтво про смерть, встановленого зразка, шляхом подачі відповідного клопотання на урядовому вебпорталі за відповідним посиланням. Після закінчення розслідування заявниця звернулась з запитом за посиланням, наданим Посольством України у Сполученому Королівстві Великобританії, проте електронним листом від 25.07.2024 року головний ЗАКС Великобританії повідомив, що не зміг опрацювати запит ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю будь-яких даних. Отже, станом на дату подання даної заяви, заявниця у не судовому порядку не змогла отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , що унеможливлює відкриття спадщини, а том вона змушена звернутись до суду з даною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 року дану заяву передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою судді від 15.08.2024 року дану заяву залишено без руху надано заявниці строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Вищевказаною ухвалою суду зазначено, що оскільки встановлення факту можливе лише тоді коли законом не передбачено іншого позасудового порядку встановлення такого факту, заявниці необхідно уточнити підстави звернення до суду з даною заявою при наявності листа Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, в якому роз`яснено, що після завершення розслідування, рідні померлого можуть витребувати свідоцтво про смерть встановленого зразку шляхом подачі відповідного клопотання на урядовому порталі.

21.08.2024 року від представника заявниці - адвоката Лукинюка В.В. надійшла заява про усунення недоліків, в якій вказав, що посилання https://www.gov.uk/order-copy-beath-death-marriagecertificat, наведене Посольством України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії у листі 6124/18-500-89785 від 02.07.2024 року не працює. У зв`язку з чим, заявниця звернулась до General register office (скорочено GRO) (Головне реєстраційне бюро) за посиланням https://www.gov.uk/general-register-office, яке повідомило їй, що не змогло опрацювати запит ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю будь-яких даних. Отже, заявницею були вчинені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на отримання Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 у позасудовому порядку.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.08.2024 року відкрито окреме провадження, призначено судове засідання.

30.09.2024 року від представника відділу ДРАЦС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на адресу суду надійшли пояснення, в яких просив розглядати справу за його відсутності, а також вказав наступне.

Однією з підстав реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час (пункт 1 слава 5 розділ III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (y редакції наказу Мін`юсту 24.12.2010 № 3307/5 (далі - Правила)).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складання актових записів цивільного стану відповідно до частини 2, абзацу 3 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон), зразки яких затверджені Кабінетом Міністрів України та містять інформацію про персональні дані фізичної особи, в тому числі громадянство особи.

Відповідно до розділу ІІ глава І пункт 2 абзац 2 Правил в актових записах цивільного стану у графах «Місце народження» та «Місце смерті» зазначаються повна офіційна назва держави відомості про адміністративно-територіальну одиницю. У графі «Місце народження» актового запису про смерть вказуються відомості про адміністративно-територіальну одиницю, зазначену в паспорті громадянина України.

Враховуючи те, що позовні вимоги не містять частину персональних даних померлої фізичної особи ОСОБА_3 , рекомендовано позивачу уточнити позовні вимоги. В іншому випадку державна реєстрація смерті за рішенням суду буде проведена без зазначення такої інформації.

10.01.2025 року від представника заявниці - адвоката Лукинюка В.В. надійшло клопотання, в якому вказав, що в процесі надання правничої допомоги виникла необхідність у підтвердженні відсутності реєстрації смерті ОСОБА_3 компетентними органами Республіки Кіпр, оскільки судно «Le Havre» IMO НОМЕР_2 , зареєстровано під прапором Кіпру. На звернення АБ "Лукинюка" Міністерство закордонних справ України скерувало лист 71/36-091-162475 від 02.12.2024 року, з якого вбачається, що компетентними органами Республіки Кіпр реєстрація смерті ОСОБА_3 не здійснювалась. За такого адвокат просив залучити до матеріалів справи Лист МЗС України № 71/36-091-162475 від 02.12.2024 року.

21.01.2025 року суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

Ухвалою суду від 22.01.2025 року поновлено судовий розгляд цивільної справи зазаявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 .

У вказаній ухвалі суд вказав наступне.

У справі проведено судовий розгляд та суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 244 ЦПК України, якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з`ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.

У разі реєстрації смерті не в тому консульському окрузі, де проживав померлий, консул, який зареєстрував смерть, повідомляє про реєстрацію смерті дипломатичне представництво або консульську установу України, де померлий перебував на обліку, указавши при цьому його прізвище, ім`я, по батькові, а також номер та дату актового запису про смерть.

Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі: медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий медичним закладом, має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку); довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку).

Реєстрація смерті громадян України, які померли в дорозі на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або іншому транспортному засобі, провадиться у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі України при пред`явленні заявником необхідних документів.

У графі «Місце смерті» актового запису про смерть вказується місцезнаходження дипломатичного представництва або консульської установи, у якій проведена реєстрація смерті.

На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання.

За такого, враховуючи вищевказане, судом не вирішено питання щодо притягнення до участі у справі зацікавлену особу.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За такого, суд вважає за необхідне поновити судовий розгляд у даній цивільній справі та приходить до висновку про необхідність виходу із нарадчої кімнати для вирішення питання щодо залучення зацікавленої особи та з`ясування певних обставин, що можуть вплинути на всебічність, законність та обґрунтованість судового рішення.

07.03.2025 року представник заявниці - адвокат Лукинюк В.В. надав клопотання, в якому просив залучити у якості заінтересованої особи - Консульський відділ Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії в особі Консула, який розташований за адресою: 78 Кенсінгтон Парк Роуд Лондон W11 2PL (78 Kensington Park Road London W11 2PL.

Ухвалою суду від 03.06.2025 року у задоволенні клопотання про залучення заінтересованої особи відмовлено.

В судове засідання заявниця та заінтересовані особи не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Лукинюк В.В. вимоги заяви підтримав в повному обсязі та вказав, що встановлення даного факту необхідне заявниці для отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 . До нотаріуса для оформлення спадщини заявниця не зверталася, оскільки нема основних документів, які підтверджують смерть спадкодавця. Залучення зацікавлених осіб, вказаних в клопотанні, поданим ним 07.03.2025 року, адвокат обґрунтував тим, що звернення заявниці в консульський відділ щодо реєстрації смерті ОСОБА_3 було проігноровано, а тому ці консульства слід залучити до участі в справі в якості зацікавлених осіб.

ОСОБА_5 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_5 », в зв`язку з укладенням шлюбу 06.02.2015 року, є донькою ОСОБА_3 .

06.03.2023 року ОСОБА_3 уклав трудовий договір моряка з компанією «Рамона Марін Кампані» (RAMONA MARINE COMPANY LTD.) за представництвом компанії «Данаос Шиппінг Компані Лімітед» (DANAOS SHIPPING COMPANY LIMITED) щодо працевлаштування мотористом на контейнеровозі «Le Havre», IMO 9307243 під прапором Кіпру на строк 7 (сім) місяців.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув на борту судна «Le Havre», що підтверджується Свідоцтвом коронера про факт смерті № НОМЕР_3 та листом компанії Роуланд Бразерз від 30.06.2023 року.

В подальшому тіло ОСОБА_3 було репатрійовано до України та поховано на території Новомар`янівської сільської ради в селі Новомар`ївка Вознесенського району Миколаївської області, що підтверджується Міжнародним сертифікатом про бальзамування від 27.06.2023 року, довідкою про відсутність інфекцій від 15.06.2023 року та листами Новомар`янівської сільської ради № 914-02-18 від 07.07.2023 р. та №1300-02-19 від 14.06.2024 року.

02.07.2024 року Посольство України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії направило представнику ОСОБА_1 - адвокату Лукинюку В.В. лист №6124/18-500-89785, в якому вказало наступне.

За наявною у Посольстві інформацією, реєстрація смерті О.Панова була здійснена уповноваженим органом Великої Британії, про що видано свідоцтво коронера про факт смерті від 13.06.2023, вірність перекладу якого з англійської на українську мову було засвідчено уповноваженою консульською посадовою особою 11.07.2023, зареєстровано в реєстрі за № 570/4-1652. При цьому, також проінформовано, що вказане свідоцтво, дійсність якого підтверджено британським соліситором, засвідчено штампом «Апостиль» та перекладено на українську мову, було видано коронером як документ, що підтверджує факт смерті особи, у зв`язку з проведенням розслідування для встановлення причини смерті. Після завершення розслідування, рідні померлого можуть витребувати свідоцтво про смерть встановленого зразку шляхом подачі відповідного клопотання на урядовому вебпорталі за посиланням: https://www.gov.uk/order-copy opy-birth-death-marriage-certificate.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Крім того, сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України).

При цьому, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

За змістом постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов :

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Тобто, юридичний факт, по своїй суті, це передумова правовідносин, встановлення якого може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки такі як - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій, в іншому ж випадку, у разі наявності в заяві будь-яких вказівок про породження спору, такі заяви розглядаються в порядку позовного провадження.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

У заяві ОСОБА_1 вказала, що встановлення факту смерті її батька на судні необхідне їй для отримання свідоцтва про смерть та в подальшому звернення до нотаріуса для отримання спадщини, яка залишилася після його смерті.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Разом з тим, за приписами, ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Доказів звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та/або відмови нотаріуса заявниця суду не надала.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у померлого ОСОБА_3 , крім доньки - ОСОБА_1 , залишилася матір - ОСОБА_2 , яка залучена до справи в якості зацікавленої особи, на спадкові права й обов`язки якої встановлення юридичного факту може вплинути.

Таким чином, метою встановлення факту смерті ОСОБА_3 на судні під прапором Кіпру є отримання заявницею свідоцтва про смерть для подальшого звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Водночас встановлення вказаного факту може вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб, тобто встановлення факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи залишає заяву без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що зацікавлена особа - ОСОБА_2 до судових засідань не з`являлася, заяв та клопотань по суті справи не надала, тому підтвердити чи спростувати її відмову від спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , під час розгляду справи виявилося неможливим.

За такого, в даному випадку вбачається підстави для залишення заяви без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що в даній справі також наявні підстави для закриття провадження у справі з наступних причин.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначено у статті 315 ЦПК України, та даний перелік є вичерпним.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України. Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Факт смерті ОСОБА_3 не заперечується та є встановленим. Неможливість отримання свідоцтва про смерть пов`язана з відсутністю у заявниці документів, які передбачені главою 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року.

Разом з тим, суд зауважує, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.

У разі реєстрації смерті не в тому консульському окрузі, де проживав померлий, консул, який зареєстрував смерть, повідомляє про реєстрацію смерті дипломатичне представництво або консульську установу України, де померлий перебував на обліку, указавши при цьому його прізвище, ім`я, по батькові, а також номер та дату актового запису про смерть.

Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі:

- медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий медичним закладом, має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку);

- довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку).

Реєстрація смерті громадян України, які померли в дорозі на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або іншому транспортному засобі, провадиться у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі України при пред`явленні заявником необхідних документів.

У графі «Місце смерті» актового запису про смерть указується місцезнаходження дипломатичного представництва або консульської установи, у якій проведена реєстрація смерті.

На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до запису акта про смерть вносяться згідно з Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за № 96/5.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва та консульські установи України.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон), державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Відомості, зазначені в актових записах, у тому числі про народження, складених дипломатичними представництвами і консульськими установами України на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протягом семи робочих днів з дня надходження першого примірника актового запису (частина третя статті 12 Закону).

Частиною третьою статті 25 Закону передбачено, що один примірник документа про державну реєстрацію акту цивільного стану, складений у дипломатичних представництвах і консульських установах України, включається до книги державної реєстрації актів цивільного стану і зберігається в архіві Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а другий примірник - в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Київській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Пунктом 1.10 Інструкції про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України 23.05.2001 № 32/5/101, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2001 за № 473/5664 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України 25.08.2004 № 90/5/191), визначено, що дипломатичними представництвами та консульськими установами при реєстрації актів цивільного стану складається актовий запис у двох примірниках, які разом з документами, що є підставою для реєстрації, щорічно до 5 січня надсилаються до Міністерства закордонних справ України.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Згідно пункту 1.5. Інструкції про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України

"Для складання актового запису цивільного стану заявник повинен представити документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації, а також паспортний документ, який посвідчує його особу.

Якщо реєстрація актів цивільного стану була проведена компетентними органами держави перебування, про що свідчить відповідний документ, то повторна реєстрація в дипломатичному представництві або консульській установі не провадиться.".

Згідно розділу ІІІ Інструкції:

"3.1. Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.

У разі реєстрації смерті не в тому консульському окрузі, де проживав померлий, консул, який зареєстрував смерть, повідомляє про реєстрацію смерті дипломатичне представництво або консульську установу України, де померлий перебував на обліку, указавши при цьому його прізвище, ім`я, по батькові, а також номер та дату актового запису про смерть.

3.2. Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі:

- медичного документа про смерть, виданого медичним закладом,

- довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування.

Ці документи додаються до актового запису про смерть.

3.3. Свідоцтво про смерть видається близьким родичам померлого або надсилається разом з паспортним документом померлого до Міністерства закордонних справ України для передачі зазначеним вище особам.

3.4. Якщо до консульської установи або дипломатичного представництва надійшла заява про смерть громадянина України, яка настала понад рік тому, то консул після перевірки, на підставі документів, передбачених п. 3.2 цієї Інструкції, провадить реєстрацію смерті на загальних підставах як первинну, але на обох примірниках актових записів про смерть проставляє відмітку "Реєстрація з пропуском строку".

3.5. Якщо при реєстрації смерті консулу стане відомо про неповнолітніх дітей померлого, які залишилися без батьківського піклування, то консул повідомляє в той самий день про це Міністерство закордонних справ України.

3.6. Реєстрація смерті громадян України, які померли в дорозі на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або іншому транспортному засобі, провадиться у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі України при пред`явленні заявником документів, передбачених пунктом 3.2 цього розділу.

У графі "Місце смерті" актового запису про смерть указується місцезнаходження дипломатичного представництва або консульської установи, у якій проведена реєстрація смерті, а в графі "Для відміток" указується назва морського судна або номер рейсу літака.

3.7. Запис у графі "Причина смерті" повинен відповідати запису, указаному у відповідному медичному документі про смерть, виданому медичним закладом, або в довідці про смерть, виданій компетентним органом держави перебування консула. У разі відсутності таких даних у представленому документі про це проставляється відповідна відмітка у графі "Для відміток".

3.8. На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання (додаток 10), про що робиться відмітка в графі "Для відміток" актового запису про смерть та проставляється підпис заявника.

3.9. При реєстрації смерті консул приймає від заявників паспортні документи померлих громадян України та на їх першій сторінці робить відмітку "Власник даного паспортного документа (посвідчення особи) помер "___" ___ 20__ р. Актовий запис про смерть N ___ від ___".

Паспорти, паспортні документи, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення померлих осіб передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів (додаток 11).

Документи померлого найближчою дипломатичною поштою після реєстрації смерті надсилаються до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що робиться відповідна відмітка.

3.10. Відсутність паспортного документа, який посвідчує особу померлого, не є перешкодою для реєстрації смерті. У цьому разі про відсутність паспортного документа необхідно повідомити Міністерство закордонних справ України, яке інформує про це відповідні органи України.

При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до запису акта про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

3.11. Консул зобов`язаний щомісяця надсилати органам внутрішніх справ відомості про дітей, померлих у віці до 16 років (додаток 12).

Інформація про померлих громадян подається також державним податковим інспекціям у встановленому законодавством порядку (додаток 13).".

Отже, з вищевказаного вбачається, що існує чітко визначена процедура отримання свідоцтва про смерть особи, яка померла в іншій країні, в тому числі, і на кораблі.

Крім того, за наявності легалізованного українською дипустановою свідоцтва про смерть в іншій країні РАЦС зобов`язаний внести такий запис в Реєстр актів громадського стану.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 29 березня 2024 року у справі №378/760/23, приймаючи заяву, суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Таким чином, враховуючи, що законом визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просив встановити заявниця, заява про встановлення факту смерті на судні не підлягає судовому розгляду, в тому числі в порядку цивільного судочинства.

Тому дана справа не підлягає розгляду судом.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц Верховний Суд зроблено висновок, що при визначенні юрисдикції спору суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду та в аналізі застосування частини шостої статті 294 ЦПК України слід виходити з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства. Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства.

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Тобто, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту, що має юридичне значення в судовому порядку можливо лише в тому випадку, якщо іншим шляхом заявник не може підтвердити такий факт.

В даному випадку такий факт підтверджується наявними у заявниці документом, а саме свідоцтвом коронера про факт смерті, яке легалізоване посольством України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії.

Таким чином чинним законодавством не передбачено встановлення фактів, які підтверджуються іншим встановленим законом порядком.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення цивільної справи без ухвалення судового рішення, яка застосовується через відсутність у позивача (заявника) права на пред`явлення позову (коли суд незаконно відкрив провадження у справі) або в зв`язку з ліквідацією спору, що перешкоджає повторному зверненню до суду з тотожнім позовом.

Залишення заяви без розгляду - форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же, тобто тотожнім позовом.

Суд може обирати між закриттям провадження та залишенням заяви без розгляду в залежності від конкретних обставин справи. Закриття провадження означає, що справа взагалі не буде розглянута, а залишення заяви без розгляду - це формальне закінчення розгляду, після якого позивач може знову звертатися до суду, якщо усуне причини, через які заяву було залишено без розгляду.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на судні слід закрити.

Крім того, суд роз`яснює, що заявниця не позбавлена права звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом або, в разі незгоди з прийнятим рішенням відповідного органу щодо відмови у внесенні актового запису про смерть в Реєстр актів громадського стану, з позовом про оскарження дій/рішення такого органу.

Керуючись ст.ст. 257-258, 260-261, 293-294, 315, 353-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 .

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду за захистом своїх спадкових прав або з позовом про оскарження дій/рішення нотаріуса або органу ДРАЦС.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту ухвали учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.П. Черенкова