Рішення № 12807233, 03.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/34603.12.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л. Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос -транс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "НВФ" "Ютам "

простягнення 5000,00 грн. Представники сторін: від позивача Михайленко Т.Ю., Журавльова В.М. - представники; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ютам" заборгованості на загальну суму 5000,00 грн.. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не неналежно виконані умов договору, оскільки відповідачем не сплачено вартість послуг позивача. Заборгованість відповідача становить 5000,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В:

16.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс", як експедитором (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ Ютам" "Еліма", як замовником (відповідач) був укладений договір №100216-АЕ13/2-06 на транспортне –експедиційні послуги, відповідно до умов якого замовник замовляє, а експедитор надає транспортно –експедиційні послуги перевезень вантажів автомобільним транспортом.

На виконання умов договору, позивач на замовлення відповідача надав останньому транспортно –експедиційні послуги на загальну суму 16462,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками від 16.02.2010, актами виконаних робіт від 01.03.2010 та від 19.04.2010 , рахунками від 01.03.2010 та віл 19.04.2010, товаро –транспортною накладною.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за договором здійснюються протягом 5 банківських днів з моменту завантаження автомобіля на підставі рахунка –фактури, товаро – транспортної накладної, акта наданих послуг, податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг позивача виконав частково, заборгованість станом на момент розгляду спору судом становить 5000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити повну вартість наданих послуг від 13.08.2010, яка залишена відповідачем без виконання та відповіді.

Відповідач заборгованість у розмірі 5000,00 грн. не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення обов‘язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку про не виконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо оплати вартості послуг позивача по виконанню транспортно –експедиційного обслуговування у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача на загальну суму 5000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ Ютам" (04080, м. Київ, вул. Воровського,4 код 21459613 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос - транс" (02160, м. Київ, вул. Березнева, 10, код 30056859) основну суму заборгованості у розмірі 5000 (п‘ять тисяч) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата підписання 13.12.10