Рішення № 128071852, 12.06.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/13599/24

Провадження №2/521/972/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, в якому просить визначити громадянину Румунії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спосіб участі у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: щосуботи з 12:00 до 20:00 години.

Позов обґрунтований наступними обставинами.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу дочка залишились проживати з матір`ю. Позивач вказує, що відповідач перешкоджає йому спілкуватися із дочкою. Вирішити спірне питання в досудовому порядку не вдається, тому він вимушений звернутися до суду.

06 січня 2025 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому вона просила задовольнити позовні вимоги частково, а саме, встановити перебування дитини із позивачем щосуботи з 16:00 до 19:00 години у присутності матері з урахуванням розпорядку дня дитини, та за умови забезпечення позивачем необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини, відповідно до висновку Органу опіки та піклування №4039/01-20 від 12 листопада 2024 року.

Обґрунтовуючи своїзаперечення відповідачзазначила,що дочкаспостерігається уфахівців зпричини діагностованогоСДУГ,що вимагаєособливого підходу,дотримання рекомендаційлікарів тапостійного догляду.У процесіспілкування здочкою позивачвиявляє агресіюі нетерпимість,наражаючи їїна небезпеку. Вказує,що будучиобізнаним зпроблемами зіздоров`ям дочки,позивач небрав жодноїучасті вїї життіз серпня2024року,не цікавивсястаном здоров`ята життям,не виявлявініціативи длязустрічей.Зазначає,що позивачє громадяниномРумунії танеодноразово погрожувавзабрати дочкуі вивезтиїї закордон,застосовував фізичнета психологічненасильство щодонеї таїхньої дочки. ОСОБА_2 також повідомила,щонеодноразово повідомляла позивачу, що не заперечує щодо зустрічей із дочкою, але тільки за її присутністю.

28 січня 2025 року представником позивача було надано відповідь на відзив із запереченнями щодо доводів відповідача. Так, представник ОСОБА_1 зазначив, що звинувачення про перебування останнього в стані агресії нічим не доведені та грунтуються на негативному ставленні відповідача до позивача. Вказав, що позивач багато разів проводив час із дочкою без присутності матері. Не байдужість до дочки підтверджується і наявністю вказаного судового провадження, адже, позивач хоче мати законні підстави для постійних зустрічей із дочкою, а не тоді, коди дозволить відповідач. Зазначив, що доводи про те, що позивач вивезе дитину за кордон, нічим не обґрунтовані. Жодних доказів про застосування зі сторони позивача фізичного та психологічного насильства по відношенню до відповідача та їхньої дочки до суду надано не було.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позов визнали частково, просили ухвалити рішення відповідно до висновку Органу опіки та піклування №4039/01-20 від 12 листопада 2024 року з врахуванням найвищих інтересів дитини.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши заяви по суті справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що вонивиникли у зв`язку із захистом особистих немайнових прав і обов`язків батьків та дітей, а тому регулюютьсяГлавами 1 та 13 СК України.

Судом встановлено, що з 17 серпня 2019 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2023 року було розірвано (а. с. 7-8).

В період шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 11).

Після розірвання шлюбу дочка сторін залишилась проживати разом із матір`ю. Батько дитини проживає окремо.

Встановлено, що відносини між батьками дитини не склалися, між ними не досягнуто згоди про порядок участі батька у її вихованні та спілкуванні.

Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради №4039/01-20 від 12 листопада 2024 року, виходячи з інтересів дитини, затверджено наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.1. Встановити перебування дитини з батьком:

- щосуботи з 16:00 до 19:00 у присутності матері.

1.2. Усі зустрічі повинні проводитися, враховуючи розпорядок дня дитини, та за умови забезпечення батьком необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини.

2. Рекомендувати батькам всі питання стосовно виховання дитини вирішувати мирним шляхом.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьмастатті 7 СК України,стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини другоїстатті 155 СК Українибатьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками.

Згідно з частинами четвертою, п`ятоюстатті 19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суд має враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23), від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (провадження № 61-14795св23), від27 лютого 2024 року усправі № 295/12894/20 (провадження № 61-1143св24), від 14 травня 2024 року усправі № 756/3852/22 (провадження № 61-3152св24).

Отже, при ухваленні рішення суд приймає до уваги тільки найвищі інтереси дитини, які переважають над інтересами батьків.

Як встановлено судом, батько дитини, прагне більше уваги приділяти дитині, бажає приймати участь у їх вихованні.

При цьому суд звертає увагу на те, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від спілкування з батьком.

Як вбачається з матеріалів справи, дочка сторін спостерігається у фахівців з причини діагностованого СДУГ (діагноз: F 92/8 (підвищена збудливість, непосидючість, розгальмованість), що вимагає особливого підходу до виховання, дотримання рекомендацій лікарів та постійного догляду.

З довідки Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» вбачається, що з 21 січня 2025 року по 31 січня 2025 року ОСОБА_6 проходила курс реабілітації у Дитячому реабілітаційному центрі ім. Б.Д. Літвака (ООБФРДІ «Майбутнє»), в тому числі відвідувала заняття з психологом. Короткий зміст запиту до психолога: сомато-сенсорні порушення, протестна поведінка, агресія по відношенню до інших дітей. Об`єктивно: На заняття дитина приходила з мамою або з бабусею. Дитина завжди охайно одягнена, доглянута, нагодована. Мати дитини, ОСОБА_2 , проявляє зацікавленість до занять дитини та дотримується рекомендацій фахівців. Дитина контакту доступна, запропонований навчальний матеріал сприймає вибірково, в залежності від настрою, у власній особистості орієнтується. Проявляє негатив до інших дітей, коментуючи наступним чином (записано зі слів дитини): «Я погана, тато мене ображав, ну і я теж буду ображати інших» За тестуванням CASD дитина набрала 17 балів (діапазон аутизму) (а. с. 153).

Допитані у відкритому судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що з боку ОСОБА_1 по відношенню до стану здоров`я дочки мало місце безвідповідальне відношення та прояви вербальної агресії, які, іноді, супроводжувалися фізичним впливом на дитину, у вигляді смикання дитини за руки.

Вказані обставини також підтверджуються перепискою сторін, яка наявна в матеріалах справи.

В той же час, в ході розгляду справи судом було досліджено відеозапис та фотографії, на яких зафіксовано проведення позивачем ОСОБА_9 вільного часу із дитиною, які свідчать про наявність добрих та довірливих стосунків між батьком та дитиною.

Таким чином, суд вважає, що зустрічі батька з дитиною повинні відбуватись обов`язково задля зміцнення родинних зв`язків та збереження сімейного оточення, однак, враховуючи те, що дитина потребує особливих потреб та підходу у вихованні, а також з метою недопущення можливих проявів нетерпимості зі сторони батька по відношенню до поведінкових особливостей дитини перший рік зустрічей батька із дитиною повинно проходити в присутності матері задля належної адаптації один до одного як батька, так і дитини.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що графік участі у вихованні дитини, запропонований позивачем, є прийнятним та враховує найвищі інтереси дитини.

Разом із цим, графік, встановлений Органом опіки та піклування, затверджений висновком №4039/01-20 від 12 листопада 2024 року є недостатньо обґрунтованим та не відповідає найвищим інтересам дитини, що дає суду підстави не погодитися з висновком органу опіки та піклування.

Висновок органу опіки та піклування не містить достатнього обґрунтування щодо обставин достатності участі батька у вихованні дитини протягом всього трьох годин на тиждень, дотримання найвищих інтересів дитини, враховуючи такий обмежений час спілкування із батьком, та обов`язкової присутності матері дитини під час перебування дитини із батьком.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Задовольняючи позов, суд не приймає доводи відповідача щодо наявності фізичної та психологічної небезпеки для дитини з боку батька, та можливості самовільного вивезення батьком дитини за межі території України без згоди матері, так як ці доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 151, 153, 155, 157, 158, 159 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на постійне проживання № НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 за участі третьої особи: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26303175, адреса місцезнаходження: вул. Євгена Танцюри, 22, м. Одеса про визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини задовольнити.

Визначити способи участі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення перебування дитини з батьком щосуботи з 12:00 години до 20:00 години.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого протягом одного календарного року з дати набрання рішенням законної сили перебування дитини з батьком повинно проходити в присутності матері дитини - ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева