Рішення № 12807035, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/59008.12.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Житомирської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача                    Башкатов В.М. –предст.,

Від Відповідача          не з’явилися,

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Житомирської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі – Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –Відповідач) про стягнення 3 652,05 грн. основного боргу, 445,55 грн. інфляційних втрат та 173,47 грн. –3% річних від простроченої суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № К 00649 від 24.11.2006 в частині повернення залишкових коштів внесених Позивачем у зв’язку з розірванням зазначеного Договору.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 3 Житомирської філії (далі –Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –Компанія) укладено Договір № К 00649 (далі –Договір), відповідно до умов якого Відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок Позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів Клієнта відповідно до отриманих пластикових карт.

На виконання п.п. 4.1, 2.1 Договору, Додатку № 2 до Договору Позивачем здійснювались відповідні перерахування грошових коштів на закупівлю стисненого газу та послуг з доставки такого.

Як вбачається з Акту звірки розрахунків 0000000323 від 27.02.2009 станом на 28.02.2009 залишок на користь Центру електрозв’язку № 1 Житомирської філії ВАТ «Укртелеком»склав 3652,05 грн.

За розпорядженням ДП «Укртрансгаз»№ 5 від 30.01.2009 відпуск стисненого газу за картками Відповідача було припинено.

Згідно з п. 7.3 Договору Компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих Клієнтом на р/рахунок Компанії, і в разі розірвання цього Договору, гарантує повернення суми, яка залишилася після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому п. 10.2 цього Договору.

Пункт 10.2 Договору положень щодо порядку повернення грошових коштів не містить, тому суд дійшов висновку, що Сторони мали на увазі п. 10.3 Договору, яким, зокрема, передбачено, що при розірванні Договору до закінчення терміну дії ПК чи відмові від використання вже отриманих ПК –суми, сплачені Клієнтом згідно з п. 1 Додатка № 2, не повертаються, за винятком залишку коштів внесених відповідно до п. 2 і п. 3 Додатку № 2.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 14/357 від 29.04.2009, в якій виклав вимоги про повернення 3652,05 грн., на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»надало відповідь про визнання заборгованості у зазначеному розмірі, однак зазначило про неможливість перерахування такої у зв’язку зі складним матеріальним становищем (лист вих. № 139-13 від 14.05.2009).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено в ході розгляду спору, Відповідач кошти в розмірі 3652,05 грн. на момент звернення Позивача з позовом до суду на розрахунковий рахунок останнього не перерахував, доказів протилежного до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що вказана вище норма застосовується до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач всупереч вимогам ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України грошові кошти у розмірі 3652,05 грн. на рахунок Позивача станом на день вирішення спору судом не перерахував, чим порушив вимоги статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат розрахований судом відповідно до рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», та складає 471,12 грн., однак стягненню з Відповідача підлягає 445,55 грн., оскільки суд позбавлений права виходу за межі позовних вимог.

В свою чергу, з моменту виникнення зобов’язань Відповідача щодо повернення Позивачу грошових коштів у розмірі 3652,05 грн. (а саме - з 14.05.2009, оскільки Позивачем не надано суду доказів направлення Відповідачу претензії від 24.02.2009 щодо повернення 3652,05 грн., тому судом визнається, що Відповідач був обізнаний про такі зобов’язання з повернення грошових коштів саме з дати відповіді, направленої Позивачу за вих. № 139-13) за розрахунком суду сума 3% річних від суми заборгованості складає 151,59 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають частковому задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт» (03115, м. Київ, площа Святошинська, б. 1, кімната 272, код 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Житомирської філії (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код 01184114) 3652,05 грн. основного боргу, 445,55 грн. інфляційних втрат, 151,59 грн. –3% річних від суми заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 10.12.2010