Вирок № 128068033, 12.06.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2191/24

Провадження № 1-кп/191/4/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041420000209 від 04.09.2024 стосовно

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дніпропетровськ, громадянина України, з базовою вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 , 04 вересня 2024 року приблизно о 07 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ» моделі 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «В», у світлий час доби, з необмеженою видимістю, зі швидкість близько 50 км/год здійснював рух по сухому асфальтованому покриттю проїзної частини по правій стороні проїжджої частини вул.Соборна в сел.Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, та в порушення ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3., 1.5,, 2,3. б), 12.3, Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідно до яких:

-п. 1.3. учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

-п. 1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;

-п. 2.3 б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; .

-п. 12.3 уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди,

проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, продовжував рухатись по вулиці Соборна в сел.Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, де 04 вересня 2024 року приблизно о 07 годині 20 хвилин, рухаючись по зазначеній ділянці вулиці, біля домоволодіння № 197 допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля «ВАЗ 21043», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в заднє колесо велосипеда «STERN», який рухався попереду, під керуванням ОСОБА_8 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому нижньої третини правої гомілки, які за своїм характером, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище. Також зазначив, що відшкодував потерпілій матеріальні збитки, купив їй новий велосипед, допомагає з лікуванням.

Потерпіла ОСОБА_8 до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просила призначити покарання на розсуд суду.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2ст.286КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, є військовослужбовцем, зі місцем проходження служби характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, в реєстрі наркологічних та психічних хворих не перебуває.

Пом`якшуючої обставиною, згідно положень ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування потерпілій матеріальних збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує положення ст.50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено в мінімальній межі санкції статті інкримінованого йому діяння, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 проходить військову службу на посаді водія-електрика та приймає участь у виконанні бойових завдань, суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне обвинуваченому не обирати.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керуванням транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби

У разі звільнення з військової служби покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- вилучений в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ - 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;

- вилучений в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди велосипед STERN, який зберігається на території ВП №1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області повернути потерпілій ОСОБА_8 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 на автомобіль ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300; ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку: UA718999980313060115000004587; код бюджетної класифікації: 24060300,Інші надходження) витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи №СЕ-19/104-24/40923-ІТ від 10.10.2024 в розмірі 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 50 коп. та судової інженерно-технічної експертизи №СЕ-19/104-24/45184-ІТ від 18.11.2024 в розмірі 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 50 коп., а всього стягнути 7959 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вирокувручити негайнопісля йогопроголошення обвинуваченомута прокурору

Суддя ОСОБА_1