Постанова № 1280633, 25.12.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"25" грудня 2007 р., 10 год. 15 хв. , м. Чернігів Справа № 6/351а (11/351а/37)

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Кузьміні М.М.

за участю представників:

позивача Костирко Ю.В., довіреність від 19.01.2007р.,

відповідача Велько І.В., довіреність № 2103/10/10-017 від 14.11.2007р.,

Дегтярьової І.В., довіреність №2090/10/10-017 від 13.11.2007р.,

прокурора Демидок Д.А. –прокурор відділу прокуратури Чернігівської області,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов Державного підприємства „Холминський спиртовий завод”,

с. Холми Корюківського району, вул.. Леніна, 98

до відповідача Державна податкова інспекція у Корюківському районі,

м. Корюківка, вул. Передзаводська, 2

за участю прокурора Чернігівської області, м. Чернігів, вул.. Князя Чорного,9

про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

Новий розгляд даної справи здійснюється на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2007р., якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2006р. та постанову господарського суду Чернігівської області від 26.01.2006р. і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Державним підприємством „Холминський спиртовий завод” подано позов до Державної податкової інспекції у Корюківському районі про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.04.2005р. № 0000022600/0 про завищення ДП „Холминський спиртовий завод” суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2003р. в сумі 146655 грн.

За письмовим клопотанням заступника прокурора Чернігівської області у розгляді справи взяв участь прокурор для здійснення представництва інтересів держави.

Представники відповідача заперечують проти позову.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин, що порушує права позивача.

При розгляді справи представники відповідача та прокурор підтримали заперечення на позов та їх обґрунтування з мотивів, викладених у запереченнях на позов та у додаткових письмових поясненнях по справі. Представники відповідача та прокурор просять у позові відмовити, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано і відповідає чинному законодавству.

Вислухавши представників сторін, зясувавши всі обставини, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ДП „Холминський спиртовий завод” зареєстровано як суб’єкта підприємницької діяльності –юридичну особу, взято на податковий облік у Корюківській МДПІ як платника податків.

Корюківською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.04.2005 р. № 0000022600/0, в якому повідомлено ДП „Холминський спиртовий завод” про виявлене завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 146655 грн. за жовтень 2003 р. Повідомлено, що у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення –рішення завищена сума бюджетного відшкодування зменшується у картці особового рахунку ДП „Холминський спиртовий завод”, яка ведеться у податковому органі.

Дане податкове повідомлення-рішення прийнято Корюківською МДПІ на підставі висновків проведеної Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією позапланової документальної перевірки дотримання ДП „Холминський спиртовий завод” вимог податкового законодавства з питань оподаткування операцій, пов’язаних з експортом оптичних заготовок та придбання їх на території України, за період з 01.08.2003 р. по 31.10.2003 р., за результатами якої складено акт від 05.04.2005 р. № 10/26-20/00375314 ( далі –акт від 05.04.2005р.).

Як зазначено у висновку акту від 05.04.2005р., перевіркою встановлено порушення ДП „Холминський спиртовий завод” п.1.8 ст.1, п.8.2, п.8.4 ст. 8 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168) та ст. 4 Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.98 р. № 857/98, в результаті чого зменшено ДП „Холминський спиртовий завод” бюджетне відшкодування за жовтень 2003 р. на суму 146655 грн.

До такого висновку відповідач дійшов в звязку з тим, що:

внаслідок здійснення операцій з придбання та експорту скла оптичного за угодою №ДКП-29 від 29.08.2003р. ДП „Холминський спиртовий завод” було сформовано податковий кредит з ПДВ в сумі 879932,60 грн. (319980,20 + 159986,40 + 399966,0);

згідно виписки банку від 17.11.2003р. ДП „Холминський спиртовий завод” перерахував ТОВ „Агроконтракт” за отримане скло по договору №ДКП-29 суму 4399663 грн., в т.ч. ПДВ 733277,17 грн.;

експортному відшкодуванню підлягає частина суми податкового кредиту, сплачена грошовими коштами у звітному періоді. ДП „Холминстькимй спиртовий завод” –експортер до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість в розмірі 146655,43 грн. ( 879932,60 –733277,17), які фактично не сплачені коштами у складі ціни придбаного товару –скла оптичного.

Як вбачається з акту перевірки та наданих сторонами доказів, на виконання договору від 29.08.03 р. № ДКП -29, укладеного ДП „Холминський спиртовий завод” з ТОВ „Агроконтакт”, позивач у серпні 2003р. придбав у ТОВ „Агроконтракт” скло оптичне в кількості 64150 куб. см. на суму 1599901 грн., ПДВ 319980,20 грн., всього на суму 1919881,20 грн.

29.08.03 р. між Позивачем та ТОВ „Інвексим” було укладено договір комісії № 08/03, на виконання якого Позивачем передано на комісію ТОВ „Інвексим” скло оптичне БК -10 в кількості 64150 куб. см. на суму 1614655 грн. для подальшої його реалізації нерезидентам України.

Відповідно до укладеного між ТОВ „Інвексим” та фірмою „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” (США) контракту від 23.06.03 Р. № WN - 23/06 23.10.03 р. на умовах постачання СІР (м. Рига) було вивезено за межі митної території України скло оптичне БК –10 в кількості 64150 куб. см на суму 1614655 грн. (ВМД від 08.10.03 р. № 12500/3/361690). Відправником (експортером) продукції згідно ВМД є ДП „Холминський спиртовий завод”.

На виконання договору від 29.08.03 р. № ДКП –29, укладеного Позивачем з ТОВ „Агроконтракт”, позивачем у вересні 2003р. придбане у ТОВ „Агроконтакт” скло оптичне БК –10 в кількості 32100 куб.см. на суму 799932,0 грн., ПДВ в сумі 159986,40 коп. , всього на суму 959918,40 грн.

Згідно договору комісії від 29.08.03 р. № 08/03 позивачем передано на комісію ТОВ „Інвексим” скло оптичне БК –10 в кількості 32100 куб.см. на суму 805068 грн. для подальшої його реалізації нерезидентам України.

Відповідно до укладеного між ТОВ „Інвексим” та фірмою „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” (США) контракту від 23.06.03 р. № WN - 23/06 29.10.03 р. на умовах постачання СІР (м. Рига) було вивезено за межі митної території України скло оптичне БК –10 в кількості 32100 куб. см на суму 823826,08 грн. (ВМД від 23.10.03 р. № 12500/3/361807). Відправником (експортером) продукції згідно ВМД є ДП „Холминський спиртовий завод”.

На виконання договору від 29.08.03 р. № ДКП –29, укладеного Позивачем з ТОВ „Агроконтракт”, позивачем у жовтні 2003р. придбане у ТОВ „Агроконтракт” скло оптичне БК –10 в кількості 80250 куб. см на суму 1999830,0 грн., ПДВ в сумі 399966 грн. , всього на суму 2399796 грн.

Згідно договору комісії від 29.08.03 р. № 08/03 позивачем передано на комісію ТОВ „Інвексим” скло оптичне БК –10 в кількості 80250 куб. см на суму 2012670 грн. для подальшої його реалізації нерезидентам України.

Відповідно до укладеного між ТОВ „Інвексим” та фірмою „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” (США) контракту від 23.06.03 р. № WN - 23/06 29.10.03 р. на умовах постачання СІР (м. Рига) було вивезено за межі митної території України скло оптичне БК –10 в кількості 80250 куб. см на суму 2059565,21 грн. (ВМД від 23.10.03 р. № 12500/3/361808 та № 12500/3/361809). Відправником (експортером) продукції згідно ВМД є ДП „Холминський спиртовий завод”.

Отже, позивачем у серпні, вересні, жовтні 2003 року придбано у ТОВ „Агроконтракт” скла оптичного на загальну суму 5 279 595,60 грн., в т.ч. ПДВ 879932,60 грн.

Як зазначено в акті від 05.04.2005р. протягом жовтня 2003р. –лютого 2004 р. придбання скла оптичного не відображалось по бухгалтерському та податковому обліку позивача.

В листопаді 2003 р. позивач перерахував заборгованість ТОВ „Агроконтакт” за скло оптичне в сумі 4 399 663,0 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 733 277,17 грн.

Станом на 01.04.2004 р. та 01.03.2005 р. кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ „Агроконтакт” склала 879 932,60 грн., в т.ч. ПДВ 146655,43 грн.

03.03.2004р. ДП „Холминський спиртовий завод” був поданий до Корюківської МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобовязань декларації з ПДВ за листопад 2003 року, в якому збільшено податковий кредит з ПДВ за листопад 2003р. на 399966 грн.

Корюківською МДПІ була здійснена комплексна позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП „Холминський спиртовий завод” за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р., за результатами якої складено акт від 19.03.2004р. №13/23-07/00375314. ( далі - акт від 19.03.2004р.).

Так, згідно акту від 19.03.2004р. перевіркою правильності визначення сум податку на додану вартість за період з 01.07.2003р. по 31.12.2003р. збільшено відємне значення обєкта оподаткування за жовтень 2003 р. на 399966 грн. і зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за листопад 2003 року на 399966 грн. в звязку з тим, що підприємство безпідставно збільшило суму податкового кредиту по результатах поданого 03.03.2004р. уточненого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість до податкової декларації за листопад 2003р. в результаті включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 399966 грн. від вартості придбаного скла оптичного в ТОВ „Агроконтракт” в кількості 80250 куб.см. на суму 2399796 грн., в т.ч. ПДВ 399966 грн. відповідно податкової накладної №85 від 01.10.2003р., чим порушило вимоги п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

В результаті перевірки ( акт від 19.03.2004р.) суму ПДВ в розмірі 399966 грн. від вартості скла, придбаного відповідно податкової накладної №85 від 01.10.2005р., включено до складу податкової декларації за жовтень 2003р., про що в п.3 розділу ІУ податкової декларації з ПДВ за жовтень 2003р. вчинено запис про те, що ”сума ПДВ, заявлена до відшкодування з бюджету, збільшена на 399966 грн. і складає 429294 грн. ( в результаті зменшення суми ПК декларації за листопад 2003р.). Матеріалами зустрічної перевірки сум податкового кредиту до виробника не підтверджено”.

В акті перевірки від 05.04.2005р. зазначено про те, що при реалізації (експорту) за межі митної території України скла оптичного, придбаного підприємством у ТОВ „Агроконтракт”, податок на додану вартість ДП „Холминський спиртзавод” обчислювався за нульовою ставкою, а тому, з посиланням на норми п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.8.2, 8.4, 8.6 ст.8 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова інспекція робить висновок про те, що експортному відшкодуванню за жовтень 2003р. підлягає частина суми податкового кредиту, сплачена грошовими коштами у звітному періоді; ДП „Холминстькимй спиртовий завод” –експортер до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість в розмірі 146655,43 грн. (879932,60 –733277,17), які фактично не сплачені коштами у складі ціни придбаного товару –скла оптичного.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, у редакцій, чинній на момент здійснення вищевказаних операцій та подання декларацій, тобто, до 31.03.2005р. ( далі –Закон №168), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється ст. 7 Закону.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону №168 об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №168 податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Податкове законодавство, як різновид бюджетного відшкодування, визначало експортне відшкодування. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005р. №2505-IV статтю 8 Закону, якою було врегульовано особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України та порядок експортного відшкодування податку на додану вартість, виключено, а відтак ліквідовано інститут експортного відшкодування. Однак, у вирішенні даного спору застосовуються приписи статті 8 Закону, чинної на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, пунктом 8.1 зазначеної статті передбачалося, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Зазначений розрахунок передбачалося подавати разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України. Відповідно до пункту 8.2 статті 8 Закону №168 для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включалися суми податку, фактично сплачені платником податку –експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку –постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відносилась до валових витрат виробництва (обігу) або підлягала амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) –суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв’язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

Згідно п.8.6 ст. 8 Закону № 168 експортне відшкодування надавалось протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

Також у даному пункті ст. 8 передбачено, що „ У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов’язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів”.

Тобто, даною нормою визначено, що навіть у разі неподання розрахунку експортного відшкодування така сума відшкодування є сумою саме експортного відшкодування, а відтак, повинна визначатись в порядку, передбаченому ст. 8 Закону №168, а не в загальному порядку.

Підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 розділу 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (в редакції, що діяла на час подання Позивачем декларації та уточнюючого розрахунку по спірній операції) передбачено, що платник податку може за власним бажанням не подавати розрахунок експортного відшкодування. У цьому разі суми експортного відшкодування зараховуються в рахунок погашення податкових зобов'язань цього платника у майбутніх податкових періодах.

Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті) (п.8.4 ст. 8 Закону № 168).

Пунктом 8.2 ст. 8 Закону № 168 передбачено, що для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг).

Отже, наведеними нормами Закону №168 визначається предмет доказування правомірності експортного відшкодування податку на додану вартість, до якого, зокрема, входить правильність розрахунку платником експортного відшкодування, що знаходиться в прямій залежності від суми податку на додану вартість, перерахованої платником іншому платнику податку у складі ціни придбання товарів ( робіт, послуг ), останнє ж підтверджується копіями платіжних доручень, завірених банком. Пунктом 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 було встановлено, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Тобто законодавцем встановлено прямий зв’язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку.

Висновок про те, що відшкодуванню піддягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливав з самої суті поняття податку, його основної функції –формування доходів Державного бюджету України ( п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також поняття платника податку, як особи, як зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону № 168).

Позивачем по операціях придбання скла за договором від 29.08.03 р. № ДКП – 29 не було сплачено ТОВ „Агроконтакт” 879934,60 грн., у тому числі 146655 грн. ПДВ і перед ТОВ „Агроконтакт” рахується у цій сумі заборгованість.

В податковій декларації з ПДВ за жовтень 2003р. Позивачем задекларовано ПДВ в сумі 429294 грн. ( з врахуванням акту перевірки від 19.03.2004р.), що підлягає відшкодуванню з бюджету протягом трьох наступних звітних періодів, тобто, позивачем до складу податкового кредиту включена сума ПДВ в розмірі 146655,43 грн., яка фактично не сплачена коштами у складі ціни придбаних товарів, що є порушенням п.8.2 ст. 8 Закону №168.

Отже, за вищенаведених обставин, суд доходить висновку про те, що відповідач обґрунтовано за наслідками перевірки зменшив позивачу бюджетне відшкодування за жовтень 2003 р. на суму 14655 грн., про що прийняв спірне податкове повідомлення –рішення.

Такі дії відповідача є обґрунтованими і не суперечать законодавству.

В акті перевірки від 05.04.2005р. зазначено про те, що:

в порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, в графі 31 ВМД від 08.10.03 р. № 12500/3/361690, ВМД від 23.10.03 р. № 12500/3/361807, ВМД від 23.10.03 р. № 12500/3/361808 та № 12500/3/361809 відсутні відомості про фірму (країну) виробника товару;

в ході проведення перевірки ДП „Холминстький спиртовий завод” було отримано лист ДПА України від 24.06.2004р.р. №11722/7/26-3617 про те, що компанія „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” була зареєстрована в штаті Орегон 09.06.2000р. за певною адресою. „Згідно податкових обліків Служби внутрішніх доходів США компанія „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру роботодавця (аналог податкового коду) та ніколи не подавала податкової звітності в Сполучених Штатах. Фірма „CASCADE BUSINESS COMPANY LLC” була зареєстрована в США на замовлення латвійської компанії C.I. Secretaries SIA, м. Ріга, вул.. Брівібас,54, яка в свою чергу, діяла за вказівкою громадянина України Осипова О.Г. Вказаний громадянин або треті особи, яким компанія могла бути передана у використання, фактично є її реальним розпорядником, а відтак, єдиним джерелом інформації про господарчі стосунки”.

Як було встановлено в ході судового засідання, дана інформація зафіксована в акті перевірки позивача, проте будь - яких висновків, при наявності такої інформації, відповідачем зроблено не було; дана інформація не була використана відповідачем при визначенні податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість за перевіряємий період; вона не вплинула на виявлене перевіркою порушення і прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття рішення про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2003 року ДП „Холминський спиртовий завод”.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, діяв не відповідно до законодавства України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, а тому таке рішення має бути визнано не чинним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

С У Д П О С Т А Н О В И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03.01.2008р.

Суддя Ж.В. Блохіна