Постанова № 128063168, 10.06.2025, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/65/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року селище Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Тишкун П.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого зі слів,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №584644: 25.12.2024 року о 01 год. 38 хв. в с.Люцинів по вул. Центральна, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Shаneray VXR300,б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Порушення зафіксовано на відеокамеру ВК 2024, 2025, 2013. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи завчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав. 07.10.2025 до суду надійшли письмові пояснення особи, яка притягається до відповідальності, у яких він вказуючи на відсутність при матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, просить провадження у справі закрити за відсутності у його діях складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено на бланку відповідного зразка з серійним номером ААД №584644 від 25.12.2024 року уповноваженою на те особою. У протоколі, відповідно до п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст.130КУпАП за якою складено протокол.

Доказами,які беззаперечновказують навинуватість ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушенняпередбаченого ч.1ст.130КУпАП,та яківідповідно дост.251КУпАП єдоказами усправі проадміністративне правопорушення,є:протокол проадміністративне правопорушеннясерії ААД№584644від 25.12.2024;акт оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів танаправлення наогляд водіятранспортного засобуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціїдо медичногозакладу від25.12.2024,у якихзазначено виявленіполіцейським ознакисп`яніння у ОСОБА_1 та відповіднодо якихвін відмовивсявід проходженняогляду настан сп`яніння,як намісці зупинкитранспортного засобутак іу медичномузакладі;зобов`язаннядо протоколупро адміністративнеправопорушення від25.12.2024,згідно якого ОСОБА_1 відсторонено відкерування транспортнимзасобом протягом24год.;рапорт черговогооргану поліціїДорошкевича О.від 25.12.2024,відповідно доякого зіслужби «102»о 02.30хв надійшлоповідомлення ПОГпро те,що вс.Люцинівбуло виявленого ОСОБА_1 ,який порушувавкомендантську годину,керував мотоцикломбез мотошоломуі б/н;довідка допротоколу,згідно якої ОСОБА_1 на протязіроку довідповідальності зач.1ст.130КУпАП непритягувався,права керуванняне позбавлений;копія постановипро накладенняадміністративного стягненняу справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №3724179від 25.12.2024,про притягнення ОСОБА_1 до відповідальностіза ч.2ст.126КУпАП, а такожвідеозапис подіїна якомузафіксовано фактпорушення ОСОБА_1 п.2.5Правил дорожньогоруху,тобто недвозначної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В ході перегляду відеозапису встановлено, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, він сидів на мотоциклі, що стояв на дорозі, на ній видно сліди від руху транспортного засобу, а також ОСОБА_1 розповідав працівникам поліції куди саме їхав під час комендантської години. Крім того, він підтвердив, що вживав алкоголь і недвозначно, на пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, чи у медичному закладі, висловив відмову від його проходження.

Таким чином, суд вважає доведеним те, що водій ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КупАП,- відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд не приймає до уваги тверджень особи, яка притягається до відповідальності про те, що він не керував транспортним засобом та не виконував функції водія, оскільки вони заперечуються наявними у справі доказами. З цих причин суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 наведених у письмових пояснення поданих до суду, розцінюючи їх як спосіб захисту з метою уникнення притягнення до відповідальності.

Суд виходить з того, що закон не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Навпаки, ст. 94 КПК, який з огляду на відсутність достатнього регулювання процедури оцінки доказів у КУпАП, за аналогією застосовується судами при вирішення справ про адміністративні правопорушення, визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення правопорушення конкретною особою.

У матеріалах справи дійсно відсутні прямі докази на підтвердження того, що транспортний засіб із ОСОБА_1 за кермом, на момент коли до нього підійшли працівники поліції, перебував у русі. Однак скоєння цього адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 суд встановив на підставі сукупності інших вищенаведених належних і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин справи та висунутої на свій захист версії особи, яка притягається до відповідальності, що не узгоджується із вказаними доказами, дозволили суду встановити винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Версія ОСОБА_1 , висунута на свій захист, була проаналізована судом і визнана неспроможною.

Суд наголошує, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху (якими є в тому числі і водії) зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на викладене, враховуючи сукупність встановлених судом обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, та приходить до висновку про застосування стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного ст.40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П ОС ТА НО ВИ В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений в ст. 307 КУпАП строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення згідно зі ст. 308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя П.В.Тишкун