Рішення № 128062040, 11.06.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/531/25

Провадження №2-а/291/23/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участі секретаря Герасимчук Н. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представника позивача Остапчука І.В.

озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови,

встановив:

08 травня 2025 року до суду надійшов указаний позов. Обґрунтовуючи підставу позову представник позивача вказує, що Постановою серія ЕНА №4637550 від 02.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором відділу поліцейської діяльності №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції Січкар Н.Ю., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн., за те, що 02.05.2025 о 17:47 в с.Топори по вул. Загребельній керував транспортним засобом OPEL ZAFIRA AM2589EI, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом.

Вказує, що у вказаний в оскаржуваній постанові час та місці ОСОБА_1 дійсно перебував на вул. Загребельній в с. Топори, але транспортними засобами не керував про що неодноразово заявляв поліцейським. Перебуваючи з друзями поблизу вказаного в оскаржуваній постанові нерухомого транспортного засобу з непрацюючим двигуном, до них під`їхав патрульний автомобіль поліції із якого вийшли поліцейські і одразу звинуватили ОСОБА_1 в керуванні вказаним транспортним засобом на, що він заперечував, а ОСОБА_2 повідомила, що вона керувала автомобілем, однак працівники поліції не звертаючи на їхні пояснення розпочали огляд салону автомобіля та складати адміністративні матеріали.

Після того, як поліцейська без жодних на те правових підстав запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 та його друзі зрозуміли, що даним поліцейським неможливо довести його невинуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення, а тому ОСОБА_1 відмовився підписувати адміністративні матеріали.

З наведених підстав, просить суд скасувати постанову серії ЕНА №4637550 від 02 травня 2025 у справі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою суду від 08.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі, з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Позивач в судовому засіданні підтримав позицію викладену в позові, просив позов задовольнити та скасувати оскаржувану постанову з підстав які ній зазначені. Додатково вказав, що за обставин вказаних у постанові за кермом авто не перебував, сидів позаду в автомобілі на пасажирському сидінні, поліцію не бачив, водночас сильно злякався коли зрозумів що поліція іде за ними, що стало підставою того, що вони з іншими пасажирами вийшли з автомобіля.

Представник позивача Остапчук І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав наведених у позові, зауважив, що наявні у справі відео долучене відповідачем, а також показання свідків повністю спростовують наведені в постанові обставини.

Відповідач у судове засідання не з`явився. У письмовому відзиві представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова винесена у встановленому законом порядку, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведено, при цьому зауважив, що позивачем не долучено посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджує їх відсутність. Також надав відео з нагрудної бодікамери, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення. Просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою серія ЕНА №4637550 від 02.05.2025, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена інспектором відділу поліцейської діяльності №2 (смт. Ружин) Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенантом поліції Січкар Н.Ю., позивача ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Згідно вказаної Постанови, позивач 02.05.2025 року о 17:47 год. керував транспортним засобом у якого був відсутній державний номерний знак, не маючи права керувати даним транспортним засобом, чим порушив вимог п. 2.1.а. в ПДР України (а.с.8).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала суду показання, що перебуває в дружніх відносинах з позивачем, орієнтовно в травні цього року в селі Топори, вона відпочивала в компанії друзів, до них приєднався позивач, який приїхав до них автівкою, вживав разом з ними алкогольні напої. Пізніше, на автівці якою приїхав позивач, вона разом з іншими друзями поїхали до магазину вказує, що за кермом була ОСОБА_2 а позивач сидів позаду. Їй не зрозуміло чому до них під`їхала патрульна поліція та пред`являла претензії до ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала суду показання, що перебуває в дружніх відносинах з позивачем, 02.05.2025 в селі Топори, вона відпочивала в компанії друзів, до них приєднався позивач, який приїхав до них автівкою, вживав разом з ними алкогольні напої. Пізніше, на автівці якою приїхав позивач, вона разом з іншими друзями поїхали до магазину вказує, що за кермом була ОСОБА_2 а позивач сидів позаду. По дорозі вони зупинилися біля ставка та до них під`їхала патрульна поліція та пред`являла претензії до ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , надала суду показання, що перебуває в дружніх відносинах з позивачем, 02.05.2025 в селі Топори, вона відпочивала в компанії друзів, до них приєднався позивач, який приїхав до них автівкою, вживав разом з ними алкогольні напої. Пізніше, на автівці якою приїхав позивач, вона разом з іншими друзями поїхали до магазину вказує, що за кермом була вона, а позивач сидів позаду. По дорозі вони розминулися з патрульною поліцією, яку вона злякалася оскільки не мала при собі посвідчення водія, зупинилися біля ставка, усі вийшли з авто та коли до них під`їхала патрульна поліція та пред`являла претензії не до неї, а до ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статі 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вказане не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог, тому обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Вищевикладене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року № 536/583/17 та від 14 березня 2018 року № 760/2846/17.

Судом оглянуто відеозаписи з нагрудної бодікамери, надані відповідачем, на яких зафіксовано факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України та з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в якому був відсутній номерний знак, не маючи права керувати транспортним засобом.

З переглянутих в судовому засіданні відеозаписів з місця події та розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що позивача було зупинено працівниками поліції, роз`яснено права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. На вимогу працівника поліції надати посвідчення водія, позивач документи не надав, повідомив, що в нього посвідчення водія немає, він не водій.

При цьому переглянутими в судовому засіданні відеозаписами спростовуються твердження позивача, що ТЗ OPEL ZAFIRA державний номер AM2589EI керувала інша особа, а саме ОСОБА_2 оскільки з відеозаписів вбачається, що авто патрульних поліції розминулося з вказаним ТЗ OPEL ZAFIRA державний номер НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 в якому був відсутній номерний знак. Після того як патрульні поліції розвернулися та під`їхали до вказаного ТЗ OPEL ZAFIRA ОСОБА_1 і пасажири перебували біля вказаного авто, патрульні поліції пояснили, що на відео встановлено, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 , останній вказане не заперечував.

Суд, відхиляє доводи позивача, щодо того, що він з іншими пасажирами, вийшли з авто коли до них під`їхала патрульна поліція бо злякалися, адже вони по дорозі розминалися з авто патрульною поліцією, знав що в його транспортному засобі відсутній номерний знак і бачив, що поліція слідувала за ними, водночас порушивши одне основних правил водія тримати руки в полі зору поліцейського і не виходити з транспортного засобу без дозволу не дотрималися його.

Тож, показання вищенаведених свідків суд відхиляє, оскільки вони є суперечливими, не переконливими, не логічними та жодним чином не спростовують встановлених судом обставин у справі.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача та його представника, що ТЗ OPEL ZAFIRA державний номер НОМЕР_1 керувала ОСОБА_2 , та розцінює обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності у вчинення адміністративного правопорушення за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні транспортним засобом зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Наведені доводи позивача не спростовують встановленого факту порушення ним Правил дорожнього руху та відповідно складу адміністративного правопорушення, дії відповідача відповідають законодавчо встановленій процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286, 295 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яке знаходиться за адресою: 10001, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Повне рішення складено 12.06.2025.

Суддя І.В. Федорчук