Рішення № 128060055, 10.06.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/287/25

Провадження № 2/938/150/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

позовної заяви: Моторного (транспортного) страхового бюро України,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

представник відповідача: не з`явився,

Обставини справи.

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь 15306,95грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 18.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 13.03.2025.

В судове засідання 13.03.2025 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача, Рудьківський С.А. в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, також не заперечив проти ухвалення судом заочного рішення. Відповідач причин неявки не повідомив, докази отримання ним поштового відправлення, яким суд направляв йому копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду, станом на 13.03.2025 на адресу суду, не повернулись. А тому розгляд справи було відкладено на 10.04.2025.

В судове засідання 10.04.2025 сторони не з`явилися. Відповідач причини неявки, не повідомив. 08.04.2025 на адресу суду повернулося неврученим поштове відправлення, яким суд скерував на адресу відповідача судову повістку про виклик до суду на 10.04.2025, із відміткою поштової установи «за закінченням встановленого строку зберігання». А тому, розгляд справи відкладено на 07.05.2025.

Зважаючи на те, що відповідач, 23.04.2025 подав відзив на позовну заяву, для надання стороні позивача часу подати відповідь на відзив, судове засідання 07.05.2025 з участю відповідача та його представника адвоката Юрчук С.В. було відкладено на 27.05.2025.

За клопотанням відповідача та його представника в судовому засіданні 27.05.2025 було оголошено перерву до 05.06.2025 з метою надання сторонам часу для врегулювання спору.

В судове засідання 05.06.2025 з`явився відповідач та представник відповідача Юрчук С.В.

Як уже зазначалося судом, представник позивача, Рудьківський С.А. в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, оскільки в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторони позивача.

У відповідності до положень ч.2 ст.244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення у справі було відкладено на 10.06.2025 о 15год. 20хв.

В судове засідання 10.06.2025, учасники справи не з`явились.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 26.09.2023 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «NISSAN» д.н.з. НОМЕР_1 в с.Драгомирчани порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник матеріальної шкоди.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату скоєння вищезгаданої ДТП (далі - «Закон»), цивільно-правову відповідальність Відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП застраховано не було, про свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Потерпіла особа звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до Звіту оцінювача розмір збитку, завданий потерпілій стороні, становить 13481,95 грн. Відповідно до Наказу та вимог Закону, розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 15306,95 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі, а саме 13 481,95 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи, 1825,00 грн. витрати Позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь МТСБУ шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15306,95грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом, та 23.04.2025 подав відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом ДТП із пошкодженням автомобілів, за наслідками якої пред`явлено регресну позовну вимогу сталося 26.09.2023, тобто вже після подій періоду часу, коли ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, за що йому було надано статус учасника бойових дій.

Оскільки відповідач є особою, на яку поширюється дія п.13.1. ст. 13 та підпункту г) п. 41.1. ст.41 Закону, то виплата відшкодування потерпілій особі здійснюється МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих без можливості застосування регресу.

Також звертає увагу на додаткову обставину для відмови у позовних вимогах МТСБУ, а саме опублікування на офіційній facebook сторінці Моторного (транспортного) страхового бюро України за посиланням https://www.facebook.com/mtsbu.ua/posts/2291702797649358 інформації, де МТСБУ з підтримки захисників і захисниць України прийняло рішення не стягувати регреси в судовому чи досудовому порядку з військових частин чи військовослужбовців ЗСУ у випадку, коли вони стали винуватцями ДТП, не маючи чинного полісу ОСЦПВ, та замість них відшкодування постраждалим буде здійснено з фонду захисту потерпілих МТСБУ.

Щодо вимог позивача про відшкодування послуг складання звіту, збір документів та врегулювання випадку, за які МТСБУ сплатило для ФОП ОСОБА_2 1825,00 грн. зазначає, що наданий до позову Звіт №74-10-2023 від 13.10.2023 складений спеціалістом оцінювачем, а не судовим експертом і не являється судовою автотоварознавчою експертизою. А тому підстав для стягнення грошових коштів в сумі 1825,00грн також немає.

В судовому засіданні 07.05.2025 відповідач та його представник заперечили проти позову з підстав наведених у відзиві на позов.

Фактичні обставини встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2023 у в с.Драгомирчани по вул.Миру,71, Івано-Франківської області трапилась ДТП за участю транспортного засобу марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої пошкоджено транспортний засіб марки «TOYOTA PRIUS», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 .

Постановою Тисменницького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2023 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення. Постанова набрала законної сили 27.10.2025 (а.с.9).

Із вказаної постанови вбачається, що 26.09.2023 о 10 год в с. Драгомирчани, вул. Миру, 71, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Nissan", н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр повороту ліворуч не надав перевагу в русі автомобілю TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався у зустрічному напрямку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно відповіді НПУ (а.с.7-8): 1-йучасник ДТП: транспортний засіб марки NISSAN PATHFINDER, двигун №шасі (кузов) № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; власником транспортного засобу є ОСОБА_4 ; індивідуальним власником даного транспортного засобу, який має право на керування транспортним засобом є ОСОБА_1 .

2-йучасник ДТП: транспортний засіб марки TOYOTA PRIUS, двигун №шасі (кузов) № НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_4 ; власником транспортного засобу є ОСОБА_5 , що підтверджується також свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (а.с.5); індивідуальним власником даного транспортного засобу, який має право на керування транспортним засобом є ОСОБА_3 .

Згідно копії довіреності від 15.08.2023, ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 укладати правочини щодо користування та розпоряджання транспортним засобом (продати, обміняти, здати в оренду, страхувати, за ціну і на умовах на свій розсуд, тощо) належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ/Технічного паспорта автомобіля серіх НОМЕР_8 , виданого Центр ДАІ 2604 08.08.2014, транспортним засобом марки NISSAN PATHFINDER, випуску 2006, двигун №шасі (кузов) № НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.89).

Інформація щодо чинного полісу внутрішнього ОСЦПВВ транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, реєстраційний номер НОМЕР_3 в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ, відсутня (а.с.10).

Із заяви від 28.09.2023 до МТСБ України вбачається, що ОСОБА_5 відповідно до ст.35 та п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) просить здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 26.09.2023 в Івано-Франківській області в с.Драгомирчани, вул.Миру,71 за участю транспортного засобу TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу NISSAN PATHFINDER, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.4 зворот).

13.10.2023 ФОП ОСОБА_2 було складено звіт №74-10-2023 з визначення вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин (а.с.11-38).

Згідно звіту, ринкова вартість автомобіля Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_6 , 2011 рік випуску, пошкодженого у ДТП, до появи пошкоджень становить 346 573,80грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіль Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_6 , 2011 рік випуску, пошкодженого у ДТП, до появи пошкоджень згідно Методики становить 13481,95 грн.

13.10.2023 здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_4 та за результатами огляду складено протокол огляду транспортного засобу від 13.10.2023, в якому зазначено детальний перелік механічних пошкоджень, які отримав автомобіль, а також перелік ремонтних операцій, які необхідно здійснити для відновлення вищезазначеного автомобіля. Також зазначенео, що учасник ДТП ОСОБА_1 на огляд не з`явився (а.с.15 зворот 16).

Згідно наказу Моторного (транспортного) бюро України «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» №4.1/21419 від 10.12.2023, тип винуватця: незастрахований, відповідно до статті 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", приймаючи до уваги довідку №1 від 06.12.2023 про розмір відшкодування шкоди та документи надані по справі МТСБУ, номер справи: 96424 вирішено сплатити на рахунок, ОСОБА_5 13481,95 за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.39, 39 зворот).

Відповідно до платіжної інструкції №978909 від 11.12.2023 МБТСУ здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_5 у розмірі 13481,95грн виплата по справі 96424 згідно наказу №4.1/21419 від 10.12.2023, т.з НОМЕР_4 (а.с.40).

Згідно з актом виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ доручення по справі № 96424, який являється додатком до Договору №20/30 від 01.01.2020, Моторне (транспортне)страхове бюро України (МТСБУ) прийняло, а фізична особа підприємець ОСОБА_2 виконав оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу автомобіля Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та передав Замовнику звіт (дослідження) 74-10-2023 транспортного засобу автомобіля Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рахунок №74\23 від 13.10.2023. Роботу виконано згідно умовами договору № 20\30 від «01» січня 2020року якісно, в повному обсязі. Даний акт є підставою для проведення розрахунку між Замовником та Виконавцем в сумі 1 825,00грн. (а.с.41 зворот).

Згідно платіжної інструкції №977234 від 27.10.2023 МБТСУ здійснено виплату за послуги аваркома (експерта) по справі №96424 згідно рахунка №74/23 від 13.10.2023 т.з. НОМЕР_4 у розмірі 1825,00грн (а.с.40 зворот, 42 зворот).

МТСБУ 11.12.2023 надіслано ОСОБА_1 вимогу №301б/40445 в якій запропоновано ОСОБА_1 у добровільному порядку відшкодувати витрати МБТСУ в розмірі 15306,95грн, шляхом внесення цієї суми на розрахунковий рахунок МБТСУ (а.с.43).

З довідок військової частини №24/21 від 25.04.2022 та №857 від 01.09.2022 вбачається, що ОСОБА_1 на час видачі таких довідок, перебував на службі військової частини НОМЕР_9 із 06.03.2022 (а.с.76, 76 зворот).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 16.03.2023 №77, ОСОБА_1 звільнений із військової служби у запас за п.2 підпункту «г» (у зв`язку із наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб із інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб із інвалідністю і чи другої групи. З 16.03.2023 його виключено зі списку особового складу військової частини НОМЕР_9 та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.75).

З посвідчення серія НОМЕР_10 від 08.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с.77 зворот).

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу відшкодування в порядку регресу шкоди заподіяної внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, які врегульовано положеннями Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-В, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно положень ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Згідно із ст.29 вказаного закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності з ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту.

Положеннями ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ст.35 вищезазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з п.36.2. ст.36 даного закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно п.39.1. ст.39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно із п.п.38.2.1, п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому ст.1188 ЦК України регулюється відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими у розумінні ч.1 ст.1187 ЦК України є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів.

Відповідно до ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов`язання по відшкодуванню шкоди.

Судом встановлено, що 26.09.2023 о 10 год в с.Драгомирчани, вул. Миру, 71 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Nissan" н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виконуючи маневр повороту ліворуч не надав перевагу в русі автомобілю TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався у зустрічному напрямку, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Тисменницького районного суду Івано-Франківської області від 16.10.2023 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закрито провадження у справі, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди яка трапилась 26.09.2023, є встановленим і доказуванню не підлягає.

Також встановлено, що станом на дату скоєння ДТП 26.09.2023, цивільно-правова відповідальність, автомобіля "Nissan", н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 не була застрахована за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягом з централізованої бази МТСБУ.

Власник пошкодженого транспортного засобу TOYOTA PRIUS, номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_5 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення страхового відшкодування.

МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди потерпілій особі ОСОБА_5 , що становить вартість відновлювального ремонту автомобіля марки TOYOTA PRIUS, реєстраційний номер НОМЕР_4 у розмірі 13481,95 грн. розрахунок якої проводився на основі звіту №74-10-23 експертного дослідження від 13.10.2023.

11.12.2023 МТСБУ виплатило заподіяну шкоду потерпілому у загальному розмірі 13481,95грн., що підтверджується платіжною інструкцією №978909.

Також, згідно платіжної інструкції №977234 від 27.10.2023, МБТСУ здійснено виплату за послуги аваркома (експерта) по справі №96424 згідно рахунка №74/23 від 13.10.2023 т.з. НОМЕР_4 у розмірі 1825,00грн.

Оскільки, згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні ДТП 26.09.2023 і транспортний засіб, яким він керував на момент ДТП не був застрахований, а тому в силу положень пункту 38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у МТСБУ якою було виплачено страхове відшкодування по даній події потерпілій особі у відповідності до вимог пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виникло право регресної вимоги до винуватця дорожньо-транспортної пригоди, тобто до ОСОБА_1 . Вимога МТСБУ про добровільне відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування, ОСОБА_1 залишена без реагування.

Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача розміру завданої шкоди майну потерпілої особи в сумі 13481,95грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому такі слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ.

При цьому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні суми страхового відшкодування з підстав передбачених п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на які посилається відповідач, враховуючи наступне.

Так, згідно п.13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

У Рішенні від 23 грудня 2014 року № 7-рп/2014 у справі № 1-6/2014 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

Механізм отримання статусу учасника бойових дій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» (із змінами)(далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 , яке передбачає право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, видано 08.07.2024. ДТП із пошкодженням автомобіля, за наслідками якої подано регресну позовну вимогу сталося 26.09.2023, тобто до того, як ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що водій ОСОБА_1 , станом на день вчинення ДТП, належав до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на додаткову обставину для відмови у позовних вимогах МТСБУ, а саме опублікування на офіційній facebook сторінці Моторного (транспортного) страхового бюро України за посиланням https://www.facebook.com/mtsbu.ua/posts/2291702797649358 інформації, згідно якої МТСБУ з підтримки захисників і захисниць України прийняло рішення не стягувати регреси в судовому чи досудовому порядку з військових частин чи військовослужбовців ЗСУ у випадку, коли вони стали винуватцями ДТП, не маючи чинного полісу ОСЦПВ, та замість них відшкодування постраждалим буде здійснено з фонду захисту потерпілих МТСБУ, оскільки судом не встановлено факту виконання водієм ОСОБА_1 обов`язків військової служби станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 26.09.2023, а також закріплення автомобіля "Nissan", н.з. НОМЕР_3 за будь-якою військовою частиною ЗСУ на праві оперативного управління (набуття статусу військового майна).

З матеріалів справи встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_9 (по стройовій частині) від 16.03.2023 №77, ОСОБА_1 звільнений із військової служби у запас. З 16.03.2023 виключений зі списку особового складу військової частини НОМЕР_9 та правлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, щодо стягнення з відповідача на користь МТСБУ витрат позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди в сумі 1825,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.34.2, 32.4 ст.34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП направляє свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Положенням п.40.3 ст.40 Закону передбачено право МТСБУ залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитку у випадках, визначених у ст.41 Закону.

Згідно з п.41.4 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.

Таким чином, обов`язковою умовою прийняття МТСБУ рішення про здійснення регламентної виплати на користь потерпілої особи є залучення відповідного експерта для встановлення розміру збитку.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з актом виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ доручення по справі № 96424, який являється додатком до Договору №20/30 від 01.01.2020, Моторне (транспортне)страхове бюро України (МТСБУ) прийняло, а фізична особа підприємець ОСОБА_2 , який являється суб`єктом оціночної діяльності, виконав оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу автомобіль Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_4 , та передав Замовнику звіт (дослідження) 74-10-2023 транспортного засобу автомобіля Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рахунок №74\23 від 13.10.2023. Роботу виконано згідно умовами договору № 20\30 від «01» січня 2020 року якісно, в повному обсязі (а.с.41 зворот).

МТСБУ на користь ФОП ОСОБА_2 здійснило оплату послуг експерта по справі №96424, згідно рахунка №74/23 від 13.10.2023 т.з. НОМЕР_4 у розмірі 1825,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №977234 від 27.10.2023.

А відтак, вищевказані витрати, які пов`язані з регламентною виплатою, належить відшкодувати відповідачу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до положень ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3028,00грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів цивільної справи долучена копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивача на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд враховує наступне.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, згідно з пунктом 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пунктом 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Конструкція п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Зазначена норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом спору, який розглядається судом є відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, а тому у даних правовідносинах відсутнє порушення прав відповідача, як учасника бойових дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 і від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Згідно платіжної інструкції №719172 від 28.01.2025 позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3028,00грн.

Оскільки позовні вимоги позивача до відповідача задоволено судом в повному обсязі, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 3028,00грн.

Керуючись статтями 12,13,81,141,211,247,259,263-265,268,279, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 15306 гривень 95 копійок (п`ятнадцять тисяч триста шість гривень дев`яносто п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в розмірі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: м.Київ, вул. Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131.

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_11 .

Повне рішення складено 10.06.2025.

Суддя Роман ДЖУС