Рішення № 12806000, 02.12.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 грудня 2010 р. Справа 15/114-10

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси

до: Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", с. Бджільна Теплицького району Вінницької олбласті

про стягнення 278829,75 грн.

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Cекретар судового засідання Гренишена О.В.

Представники

позивача : Євтушенко М.П., довіреність б/н від 22.11.2010 р.

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 11 листопада 2010 р. порушено провадження по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Черкасидо Державного підприємства "Бджілянський спиртовий завод", с. Бджільна Теплицького району Вінницької області про стягнення 278829,75 грн.

Ухвалою від 11 листопада 2010 року про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 25 листопада 2010 року.

Ухвалою від 25 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2010 року, в зв"язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

В судове засідання 02 грудня 2010 р. з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На перших примірниках ухвал від 11.11.2010 року про порушення провадження у справі та від 25.11.2010 року є штамп суду з відміткою про відправку документа від 11.11.2010 р. №8145,8146 та від 26.11.2010 р. № 9196,9197. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в заяві позивачем повідомлено, що в позовній заяві від 05 жовтня 2010 року допущено описку щодо сум інфляційних втрат та 3% річних. Отже в заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 278829,75 грн., з яких: 230718,20 грн. - основного боргу, 36141,22 грн. - інфляційних втрат та 11970,33 грн. - 3% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав уточнені позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

02 січня 2009 року між покупцем - Державним підприємством "Бджілянський спиртовий завод" (далі відповідач) та продавцем - ПП ОСОБА_1 (далі позивач) було укладено договір поставки.

Позивач поставив відповідачу кукурудзу згідно умов договору, що підверджується податковими накладними ПН № 9/1 від 09.01.2009 року, ПН № 15/02 від 15.01.2009 року, ПН № 22/01/09 від 22.01.2009 року та довіреностями серії ЯОЖ № 211290 від 02.01.2009 року та ЯОЖ № 211296 від 13.01.2009 року на ім"я ОСОБА_2

Відповідно до п. 5.1 договору покупець перераховує продавцю вартість продукції протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту надання покупцеві накладної та податкової накладної на поставлену сировину.

П 2.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом продавця за рахунок покупця, здійснення поставки підтверджується податковими накладними: ПН № 9/2 від 09.01.2009 року, ПН № 15/01 від 15.01.2009 року, ПН № 22/02 від 22.01.2009 року.

Позивач виконав свої зобов'язання згідно договору. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав не вповному обсязі а лише частково в сумі 45000,00 грн. сплачених 23.06.2009 року та 50000,00 грн. сплачених 30.06.2009 року.

Позивачем на адресу відповідача 07 серпня 2009 року була направлена претензія щодо сплати основного боргу, нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за весь час простроченя. Отримання відповідачем даної притензії підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (копія знаходиться в матеріалах справи).

01 вересня 2009 року сторонами обопільно підписано Акт звірки взаємних розрахунків на суму 230718,20 грн.

Отже станом на день подачі позовної заяви до суду основний борг відповідача перед позивачем становить 230718,20 грн.

В зв'язку з наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, останній був змушений звернутися до суду з вимогою сплати суми боргу та нарахованих ним індексу інфляції та 3% річних.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 230718,20 грн. основної суми боргу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 36141,22 грн. - інфляційних втрат та 11970,33 грн. - 3% річних, згідно заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 36141,22 грн. - інфляційних втрат та 11970,33грн. - 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Окрім викладеного суд вбачає за необхідне, зауважити, що даний спір слід вирішувати по суті заявлених вимог, оскільки мають місце наступні факти.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено справу № 15/109-10 про банкрутство Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", с. Бджільна (відповідач по даній справі). Підготовче засідання призначено на 07 грудня 2010 року.

Зобов'язання, яке має місце по справі № 15/114-10, зокрема термін його виконання встановлений до порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак відноситься до складу конкурсних вимог відповідно до ст. 1 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Пункт 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №15 (далі Постанова ВСУ), яка кореспондується з Рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193, зазначає, що Закон про банкрутство і Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

В справі 15/109-10 ще не відбулось опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство щодо Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод", с. Бджільна

А тому, суд вирішив спір по суті заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 25, 28, 30, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (23840, с. Бджільна Теплицький район Вінницької обласі, код 05459140, р/р 260026138 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р 26000230000235 в ПАТ "ВІКйБІ Банк" м. Київ, МФО 380537) 230718,20 грн. - основного боргу; 36141,22 грн. - інфляційних втрат; 11970,33 грн. - 3% річних; 2788,29 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення направити сторонам.

Суддя Лабунська Т.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 грудня 2010 р.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи

2 - ФОП ОСОБА_1 - АДРЕСА_1

3 - ДП "Бджільнянський спиртовий завод" - 23840, с. Бджільна Теплицький район Вінницької обласі