Рішення № 128057967, 03.06.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/738/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.,

справа №446/738/20;

провадження №2/446/19/25;

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Військова частина НОМЕР_1 ;

представник відповідача Рожака Олег Іванович;

третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова про визнання протиправним зняття з обліку осіб, що потребують покращення житлових умов,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 у провадження судді Котормус Т.І. надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить визнати протиправним зняття його та членів його сім`ї з обліку осіб, що потребують покращення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2019 № 133/ОД, визнати недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2019 № 89 та зобов`язати житлову комісію в/ч НОМЕР_1 поновити його та членів його сім`ї на обліку осіб, що потребують покращення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 із збереженням черговості.

В обґрунтування заявлених ним позовних вимог вказав, що він перебував на військовій службі з 1996 року та з 1993 року переведений на військову службу за контрактом, військову службу у військовій частині НОМЕР_1 проходив з 1996 року. У 2005 році за місцем служби став на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Разом з тим, 31.07.2017 був звільнений у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, та на підставі цього вийшов на пенсію за вислугу років, яка становить 25 років. За час військової служби, він та члени його сім`ї житло для постійного проживання не отримували. Згідно протоколу житлової комісії від 12.11.2019 його було знято з квартирного обліку по закінченню строку контракту. Вважає такі дії відповідача щодо зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку незаконним, оскільки законодавець не повязує дію передбачених чинним законодавством, що регулює забезпечення військовослужбовців житлом із підставами звільнення військовослужбовця у запас, оскільки на його думку визначальним є саме звільнення в запас, та просить скасувати вищевказане рішення та поновити його і визнати за ним та членами його сім`ї право на перебування на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 10.02.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

20.03.2025 від сторони відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник військової частини просив суд відмовити повністю у задоволенні позову, зокрема через те, що рішення житлової комісії про зняття позивача із квартирної черги відповідає вимогам закону, визначеним у Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженої Наказом МОУ від 19.06.2014 №401.

Ухвалою суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Повітряних сил Збройних сил України за контрактом (а.с.15).

Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Повітряних сил Збройних сил України, оформленим протоколом № 34 від 11.11.2005 ОСОБА_1 зі складом сім`ї чотири особи зараховано на квартирний облік (а.с.14).

Разом з тим, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2017 № 162 ОСОБА_1 звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку дії контракту відповідно до п. «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з врахуванням вимог п.п. «ї» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з правом носіння військової форми одягу.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2017 № 162 ОСОБА_1 з 31 липня року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.16).

Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Повітряних сил Збройних сил України, оформленим протоколом № 89 від 12.11.2019 ОСОБА_1 знято з квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.12). Вказане також підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.11.2019 №142/ОД (а.с.13).

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.

Позивач вважаючи рішення житлової комісії незаконним та таким, що порушує його права, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайм (найм) жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Відповідно до пункту 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Пунктом 30 вищевказаного Порядку передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.

Пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

При зарахування позивача у 2005 році на квартирний облік діяв Наказ Міністерства оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», який втратив чинність 10 листопада 2006 року, відповідно до пункту 13 якого військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та квартирно-експлуатаційних частинах району до отримання житла, за винятком: поліпшення житлових умов, переміщення до нового місця служби, засудження до позбавлення волі на термін понад 6 місяців та надання відомостей, які не відповідають дійсності.

Позивач проходив військову службу та потребував поліпшення житлових умов. Винятків, встановлених пунктом 13 наведеного Положення, щодо позивача не встановлено.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК УРСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Аналогічні правові позиції викладені постановах Верховного Суду від 17 березня .2020 року у справі № 487/5835/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 683/2197/18, від 19 травня 2020 року у справі № 683/2198/18 та від 23 липня 2020 року у справі № 748/303/20.

Встановивши, що при зарахуванні ОСОБА_1 на квартирний облік на отримання житла складом сім`ї з чотирьох осіб та перебування його на квартирному обліку порушень житловою комісією та позивачем допущено не було, під час проходження військової служби та на момент звільнення позивач постійним або службовим житлом не забезпечувався і перебував на обліку для поліпшення житлових умов, вислуга років у Збройних Силах України становить понад 25 років, підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов не настали, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Заперечення сторони відповідача та посилання представника відповідача на п.2.16 та п.2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №401 від 19.06.2014, яка була чинною на момент звільнення ОСОБА_1 з військової служби, як на підставу зняття позивача з квартирної черги, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Так, дійсно згідно абз.5 п.2.18 зазначеної Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу, а саме: військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

Фактично без внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, - нормативних актів вищої юридичної сили, внаслідок іншого їх тлумачення Інструкцією звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовців.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу було державою гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України.

Крім того, зазначені положення Інструкції суперечать нормами ЖК України, зокрема ст.37 цього Кодексу, яка передбачає право працівників, які залишили роботу (службу) на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію залишатися на квартирному обліку нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

За таких обставин, позов про визнання протиправним рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_2 №89 від 12.11.2019 щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи підлягає та поновлення його на квартирному обліку підлягає задоволенню, а відтак необхідно визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 89 від 12.11.2019 в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при Військовій частині НОМЕР_1 та поновити позивача і членів його сім`ї на квартирному обліку зі збереженням черговості.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова про визнання протиправним зняття з обліку осіб, що потребують покращення житлових умов задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 89 від 12 листопада 2019 року, в частині зняття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 .

Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), та членів його сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при Військовій частині НОМЕР_1 з 11.11.2005 зі збереженням черговості.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн.

Повний текст рішення складено 12 червня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.І. Котормус