Рішення № 128057349, 12.06.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2216/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «46 Жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних нарахувань та 3% річних

ВСТАНОВИВ:

30.04.2025 р. представник ОК «46 Жемчужина» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по внескам та платежам у сумі 74359,20 грн., інфляційні втрати в сумі 5790,09 грн., 3% річних в сумі 616,42 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн., мотивуючи це наданням вищевказаних послуг відповідачці, яка їх споживала, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин, за які вона не розраховувалась.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, 11.06.2025 р. надіслав до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялась належним чином, відзив до суду не подала.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив «46 ЖЕМЧУЖИНА» створений на добровільних засадах для експлуатації та управління житловим комплексом, який складається з багатоповерхових будинків за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2020 року обслуговуючий кооператив організовує та забезпечує утримання будинку АДРЕСА_2 за вищезазначеною адресою, який переданий на баланс ОК за Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.03.2020 року, та відповідно сприяє співвласникам багатоквартирного будинку в належному та якісному утриманні їх спільного майна.

Підтвердження прийняття на баланс вказаного будинку обслуговуючим кооперативом є протокол загальних зборів ОК «46 ЖЕМЧУЖИНА» № 2 від 21 квітня 2020 року.

Обслуговуючий кооператив діє на підставі Статуту затвердженого протоколом установчих зборів ОК «46 Жемчужина» №1 від 20 вересня 2019 року, та у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.3 Статуту, ОК здійснює експлуатацію і ремонт будинків та утримання прибудинкових територій за рахунок коштів Кооперативу на засадах самооплатності.

При цьому, п. 2.4, п. 2.5 Статуту визначено, що основна діяльність ОК полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав членів (асоційованих членів) Кооперативу на володіння та користування спільним майном, належне утримання будинків та прибудинкової території, сприяння членам (асоційованим членам) Кооперативу в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Видом діяльності ОК є комплексне обслуговування об`єктів.

Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (далі «ЦК України»), власнику зазначеної квартири на праві сумісної власності належать ще й площі загального користування та технічні засоби, що забезпечують належне функціонування будинку.

Відповідно до ст. ст. 322, 360 ЦК України на власника майна покладено тягар його утримування, та передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном. А зобов`язання, згідно ч. 2 ст. 509, ст. 526 ЦК України, має виконувати належним чином.

Статтями 67, 68, 151, 179 Житлового кодексу Української РСР (далі «ЖК України»), пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, передбачено, що власник зобов`язаний забезпечувати схоронність будинку, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію та своєчасно оплачувати відповідні внески та платежі з відшкодування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території (інших експлуатаційних витрат) та отриманих комунальних послуг (далі «Внески та платежі»).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України (далі «ЦК України»), власнику зазначеної квартири на праві сумісної власності належать ще й площі загального користування та технічні засоби, що забезпечують належне функціонування будинку.

Відповідно до ст. ст. 322, 360 ЦК України на власника майна покладено тягар його утримування, та передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном. А зобов`язання, згідно ч. 2 ст. 509, ст. 526 ЦК України, має виконувати належним чином.

Статтями 67, 68, 151, 179 Житлового кодексу Української РСР (далі «ЖК України»), пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 45, передбачено, що власник зобов`язаний забезпечувати схоронність будинку, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію та своєчасно оплачувати відповідні внески та платежі з відшкодування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території (інших експлуатаційних витрат) та отриманих комунальних послуг (далі «Внески та платежі»).

Відповідачка, як власник квартири АДРЕСА_3 яка фактично була споживачем послуг, надання яких забезпечується ОК, несе обов`язок по їх відшкодуванню як співвласник багатоквартирного будинку та асоційований член кооперативу.

Відповідно до п. 6.2, п. 6.5 Статуту, асоційований член кооперативу це фізична чи юридична особа, яка набула у власність приміщення, чи майнові права на приміщення, що знаходяться у будинку, користується послугами кооперативу та бере участь у господарській діяльності Кооперативу. Асоційовані члени кооперативу можуть бути притягнені до цивільно-правової відповідальності згідно з чинним законодавством України, зокрема у випадку несплати внесків, у порядку визначеному Статутом кооперативу.

Пунктом 7.2 Статуту визначено, що асоційований член ОК зобов`язаний:

- виконувати вимоги чинного законодавства, що стосуються діяльності кооперативу, Статут кооперативу, рішення Загальних зборів членів кооперативу та Голови кооперативу;

- сплачувати внески передбачені цим Статутом у розмірах та в терміни, передбачені Статутом, рішеннями загальних зборів членів кооперативу та відповідно до рахунків та персональних повідомлень.

- утримувати житлове та нежитлове приміщення, що перебуває у його власності, в належному технічному стані за власний рахунок;

- утримувати спільне майно (в т.ч. сплачувати відповідні внески на його утримання та обслуговування) не залежно від здійснення права на його використання.

Таким чином, для фінансування самозабезпечення обслуговуючого кооперативу співвласники/члени (асоційовані члени) кооперативу мають сплачувати відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами ОК та законодавством.

Визначені Статутом та законом мета і предмет діяльності ОК не передбачають провадження кооперативом діяльності, а тому ОК не є суб`єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відповідно, може бути лише споживачем цих послуг.

Також, кооператив не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органам місцевого самоврядування.

Вищевикладене підтверджується позицією Мінрегіону у листі від 01.10.2012 року № 7/10-15750 та листі від 30.11.2012 року № 7/10-19373.

Так, для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, Відповідач має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг за договорами із постачальниками житлово-комунальних послуг. Заявник відповідно до вказаних договорів несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих співвласниками комунальних послуг.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, Відповідач сприяє співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг та забезпечує опалення та утримання будинку та прибудинкової території (далі «УБПТ»), а Власник забезпечує своєчасну і в повному обсязі сплату внесків і платежів на умовах, визначених чинним законодавством України, статутом ОК та рішеннями загальних зборів ОК.

У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань у Відповідачки виникла перед Позивачем заборгованість з оплати внесків та платежів за послуги з утримання будинку і прибудинкову території, житлово-комунальних та інших послуг за період з грудня 2022 р. по березень 2025 р. включно по квартирі АДРЕСА_3 на загальну суму 74359,20 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне збільшення заборгованості розраховується за формулою: сума простроченого платежу помножено на індекс інфляції за попередній місяць та поділено на 100.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОК «46 Жемчужина» обґрунтованими.

Згідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 3028,00 гривень

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. ст.ст.3-7,10-13,18,11,76-83,89,95,133,141,142,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273, 280 ЦПК України, ст.ст.15,16,202-204,207,218,257,258,525,526,610,625,638,901-903,905,906 ЦК України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Обслуговуючого кооперативу «46 ЖЕМЧУЖИНА» (код ЄДРПОУ: 43242681, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток») заборгованість по внескам та платежах у сумі 74359,20 грн.; інфляційні втрати в сумі 5790,09 грн.; 3% річних в сумі 616,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Обслуговуючого кооперативу «46 ЖЕМЧУЖИНА» (код ЄДРПОУ: 43242681, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток») витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя Кочко В.К.