Рішення № 128057147, 12.06.2025, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/123/24

Провадження № 2/499/217/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 червня 2025 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про визнання незаконними та протиправними дій, рішення, акту, зобов`язань здійснення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернула до суду з вищевказаним позовом, згідно якого просила суд визнати неправомірними дії АТ «Одесагаз» щодо нарахування об`єму, обсягу природнього газу та його вартості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , здійсненим на підставі рішення комісії від 13.12.2023 року з розгляду Акту про порушення від 12.06.2023 року; визнати протиправним, незаконним та обґрунтованим рішення комісії від 13.12.2023 року №36 та скасувати його; визнати протиправним Акт-розрахунок за №36 від 13.12.2023 року та скасувати його; визнати незаконним, необґрунтованим та протиправним Акт про порушення від 12.06.2023 року та скасувати його, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на ті обставини, що з 30.11.2017 року вона стала власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , даний будинок підключений до мережі газопостачання, вона є споживачем природнього газу, а постачальником є АТ «Одесагаз». Після придбання будинку позивач неодноразово зверталася до постачальника послуг з запитом на перевірку газового обладнання будинку, однак відповідач самоусунувся від виконання такого обов`язку. З 30.11.2017 року позивач своєчасно та в повному обсязі сплачує надані послуги з газопостачання.

12.06.2023 року до її домоволодіння прибули представники АТ «Одесагаз» в особі Березівського УЕГГ, та у її відсутність склали акт №04029 про «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ», в цей же день було складено також Акт демонтажу побутового лічильника, а також протокол щодо направлення ЗВТ та пломби на експертизу. Вказані акти позивач не підписувала та ознайомлена з ним не була. В подальшому позивач, з метою взяття участі в експертизі ЗВТ прибула до міста Одеса, однак їй повідомили, що експертиза проведена у її відсутність. У липні 2023 року позивач отримала акт експертизи №237 від 21.06.2023 року. На 13.12.2023 року відповідач викликав її на засідання комісії по розгляду акту від 12.06.2023 року, однак під час засідання комісії її зауваження та надані докази до уваги взяті не були.

Рішенням комісії 13.12.2023 року на підставі акту про порушення, здійснено нарахування в сумі 15704,43 грн., який вона отримала 15.01.2024 року поштовим зв`язком.

Разом позивач не погоджується з рішенням комісії, актом розрахунком та актом про порушення, оскільки всі вони винесені з порушенням норм чинного законодавства, на підставі чого просила її позов задовольнити, оскільки вона є добросовісним споживачем послуг, втручання в роботу ЗВТ не здійснювала, вчасно сплачувала вартість послуг та передавала покази лічильника.

У судовому засіданні позивач та її представник наполягали на задоволенні позову, з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав до суду відзив на позов, згідно якого представник відповідача зазначає, що відповідно до чинного законодавства, відсутність (підробка) на пломб тавра заводу виробника є підставою для визнання такого лічильника непридатним для подальшого використання та нарахування не облікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості згідно акту розрахунку, що і було зроблено у даному випадку. При цьому саме споживач несе відповідальність за зберігання та цілісність ЗВТ. Окрім того, було встановлено факт викривлення даних обліку природного газу, оскільки в порівняні з опалювальним сезоном 2021-2022 року, обсяги газу на новому лічильнику зросли в 5 разів. При цьому, приписами нормативно-технічних документів встановлюється документально закріплене лише фактів придатності чи непридатності приладу обліку, інших документів що засвідчували б проміжний стан приладу обліку між його придатністю чи не придатністю до застосування (наприклад, пропуск строку повірки, тощо) чинним під час виникнення спірних правовідносин законодавством та нормативно-технічними документами не передбачено. Отже, вбачається, що позивач як споживач природного газу несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема лічильника газу типу, як було встановлено в позивача, навіть у тому разі якщо несанкціоновані заходи здійсненні не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Позивач подала заперечення на відзив, в яких зазначила, що відзив подано з пропуском встановленим в ухвалі про відкриття провадження строком, тому до уваги прийматися не може. Окрім цього позивач вказала, що об`єми споживання природного газу відповідно до наданих показів лічильника суттєво відрізняється у різні опалювальні сезони, оскільки у 2021-2022 опалювальному сезоні вона обігрівала будинок пічним опаленням. Також відзначила, що оскільки відповідачем не було здійснено перевірку її газового обладнання під час купівлі будинку за її неодноразовим зверненням, то можливо мав місце факт втручання в роботу ЗВТ колишніх власників.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, заслухавши позиції сторін, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494.

Згідно із пункту 3 глави 1 розділу I дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Пунктами 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого 30.09.2015 №2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Судом встановлено, що позивач є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , що сторонами не оспорювалося та підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 1 глави 6 розділу Х Кодексу на власника комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ) або суб`єкта господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, покладено обов`язок забезпечення належного технічного стану комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідальність за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 21 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2023 представниками відповідача здійснювалась перевірка комерційного вузла обліку газу, що належить позивачу, на об`єкті: АДРЕСА_1 за результатами якої був складений акти про порушення №04029 від 12.06.2023 року, в якому вказано що встановлено порушення ХІ 2.1.3 Кодексу газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, у тому числі шляхом її підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміна конфігурації даних обчислювача ППГ. Акт про порушення складено у відсутність позивача, зазначено представника Щербакову, яка від підпису відмовилася. Позивач підтвердила, що була відсутня за місцем мешкання.

Відповідно до пункту 1 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Пунктом 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем передбачено, що після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:

1) поштову адресу місця проведення експертизи;

2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб`єкта);

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);

4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;

5) дату останньої повірки ЗВТ.

Під час складання протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу сторона, яка ініціювала експертизу, визначає, ким буде здійснюватися така експертиза (комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом Оператора ГРМ, або суб`єктом судово-експертної діяльності, діяльність якого регулюється Законом України "Про судову експертизу").

Експертиза ЗВТ та/або пломби має бути проведена протягом десяти робочих днів з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").

Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби, визначається за домовленістю сторін (в іншому разі - Оператором ГРМ). Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).

Експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені представники виробника ЗВТ чи виробника пломби. Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою (за наявності), в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація (пункт 3 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до пункту 4 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи.

За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.

У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з підозрами на втручання роботи ЗВТ вказаний вище лічильник газу був демонтований та направлений на експертизу, про що свідчить акт демонтажу побутового лічильника від 12.06.2023 року та протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 12.06.2023 року, підписані представником відповідача та представником позивача Щербаковою. Доводи позивача що Щербакова не є її представником не змінюють даного факту, оскільки як зазначає позивач, вона була обізнана про час та місце проведення експертизи.

Згідно з актом №237 експертизи ЗВТ та пломб від 21.06.2023, складеного без присутності позивача, комісія АТ «Одесагаз» провела експертизу лічильника типу Elster ВК G-4T, заводський номер 5322774 за результатами якої встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ: порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Відбитки тавра встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу-виробника. Біля реверсу та аверсу пломби численні підколи та подряпини. Експертиза була проведена у відсутність позивача. Як зазначає позивач, вона була присутня за адресою проведення експертизи, однак її не запросили, на підтвердження чого надала фото вхідних дверей, однак належними доказами явки позивача на засідання комісії вони являтися не можуть, оскільки дане фото не має реквізитів що могли підтвердити час, місце та інші дані, необхідні для встановлення належності даного фото до предмету доказування.

Також суд відзначає, що при проведені експертизи відповідачем було дотримано всіх норм, вказаних вище.

При цьому відповідно до пункту 10 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.

Так, згідно з довідкою відокремленого підрозділу ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» №15222 від 22.06.2023 року про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за результатами повірки встановлено, що лічильник газу типу Elster ВК G-4T, заводський номер 5322774 не відповідає вимогам ДСТУ 9035:2020 у зв`язку з тим, що невідповідна якість заводської пломби.

Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").

При цьому відповідно до пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. Абзацом 2 п. 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Суд встановив, що 13.12.2022 року за результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного газу, було прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення №04029 з наступним проведенням нарахувань позивачу, що підтверджується рішенням комісії №36.

Як вбачається з копії даного рішення, позивач був присутній на засіданні комісії, нижче вказані її зауваження, які зводяться до зазначення її відсутності при проведенні експертизи та неврахування її пояснень.

Також суд враховує, що відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Так, суд встановив, що внаслідок задоволення акту про порушення №04029 від 12.06.2023 року АТ «Одесагаз» Березівське УЕГГ було складено акт-розрахунок №36, згідно з якими позивачу здійснено донарахування об`ємів природного газу, а також виставлено рахунки на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу на загальну суму 15704,43 грн.

Таким чином, судом встановлено, що установлене при перевірці та зафіксоване у вищевказаному акті порушення було підтверджено результатами проведеної експертизи, згідно якої було встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, яке полягало у порушено цілісність заводського тавра на ЗВТ. Відбитки тавра встановленої пломби на ЗВТ не відповідають відбиткам тавра заводу-виробника. Біля реверсу та аверсу пломби численні підколи та подряпини.

З огляду на вищенаведене, суд констатує, що сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №903/160/21.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Зміна конструкції лічильника газу безумовно призводить до викривлення даних обліку природного газу (близький за змістом висновок викладений Верховним Судом в постановах від 02.07.2019 у справі №904/2741/18, від18.05.2021 у справі №902/417/20, від 11.08.2021 у справі № 927/89/18).

Водночас суд враховує, що аналіз судової практики Верховного Суду, яка склалась на підставі аналогічних справ, предметом яких були порушення, пов`язані з втручанням в засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), свідчить про те, що головним доказом несанкціонованого відбору газу є саме результати проведеної експертизи (постанови від 16.01.2023 у справі № 454/1321/21, від 08.02.2023 у справі №210/7480/21).

Відповідно до ч.1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При цьому суд також враховує, що згідно з нормами чинного законодавства саме споживач природного газу несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу, у даному випадку позивач - за лічильник газу типу Elster ВК G-4T, заводський номер 5322774, у приміщенні якого він встановлений, тому відповідальність за виявлене порушення покладається на позивача.

В контексті наведеного суд також враховує висновки Верховного Суду України, наведений у постанові від 25.01.2023 по справі №903/160/21, згідно з якими споживач природного газу несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема лічильника газу, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, тому саме останній зобов`язаний провести оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.

За вказаного, суд доходить висновку про наявність в діях споживача природного газу, на якого покладено обов`язок збереження цілісності засобу вимірювальної техніки, ознак несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, що призвело до необлікованого споживання природного газу. В той же час позивачем не надано жодних доказів які б спростовували факт втручання в роботу ЗВТ, на підставі якого можна було б дійти висновку про недоведеність такого факту.

Будь - яких інших порушень чи обставин, які могли б вплинути на вищевказані висновки, суд не встановив.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про неправомірні дії відповідача матеріалами справи та встановленими під час її розгляду фактичними обставинами не підтверджуються, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд також вказує на ту обставину, що Кодексом ГРМ в редакції від 01.08.2018 року п. 11 гл. З розділу XI було визначено, що: у разі виявлення у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/ або пломб на ньому та/ або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/ лічильника газу розрахунки, передбачені цією главою, за актом про порушення не здійснюються за період після дати прострочення періодичної повірки лічильника у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу.

Проте, на час виникнення спірних відносин 2023 рік вище вказана норма виключена з Кодексу ГРС, та викладено нову норму, якою визначено наступне: У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об`єм спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки (п. З гл. 8 р. X Кодексу ГРС).

Таким чином, сам лише факт прострочення періодичної повірки ЗВТ з вини оператора ГРМ не звільняє споживача від відповідальності у разі встановлення факту несанкціонованого втручання споживачем в роботу комерційного ВОГ чи ЗВТ, зазначена правова позиції викладена в Кодексі ГРМ регулятором є цілком логічною та послідовною, оскільки факт прострочення повірки не має обов`язковим наслідком порушення-обліку природного газу (частковий облік), проте як, для несанкціонованого втручання такий юридичний наслідок як некоректний облік природного газу засобом ЗВТ є обов`язковим.

Щодо зміни власника особового рахунку та необхідності на думку позивача здійснювати обстеження приладів обліку природнього газу, то суд вказує, що відповідно до п. 6 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРС, якщо в результаті реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу з новим власником, споживач (замовник) повинен самостійно звернутися до Оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу природного газу. Нові власники об`єктів, підключених в установленому законодавством порядку до ГРМ, разом із заявою про укладання договору розподілу природного газу (формування заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу) подають Оператору ГРМ такі документи: копії документів, якими визначено право власності чи користування замовника на його об`єкт (приміщення); копії документів замовника на право укладання договорів, а саме документів, які посвідчують фізичну особу або її представника (для фізичних осіб), документів, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та її представника (для юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців), та копію документа про взяття на облік або реєстрацію у територіальних органах Державної фіскальної служби; копію належним чином оформленої довіреності на представника замовника, уповноваженого представляти інтереси замовника під час процедури укладання договору розподілу природного газу (за потреби).

Якщо додані до заяви про внесення змін до персоніфікованих даних споживача або про укладання договору розподілу природного газу з новим власником об`єкта дані потребують уточнення, Оператор ГРМ протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви направляє споживачу (замовнику) письмовий запит щодо уточнення даних. За відсутності зауважень або після їх усунення Оператор ГРМ протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (або дати усунення зауваження) повідомляє споживача про коригування персоніфікованих даних, а для нового споживача надає (підтверджує) сформовану заяву- приєднання до умов договору розподілу природного газу.

Таким чином, у п. 6 гл. З розділу VI Кодексу ГРС визначено виключний перелік документів, на підставі яких Оператор ГРМ зобов`язаний внести зміни до персоніфікованих даних споживача у зв`язку із зміною власника, при цьому не встановлено обов`язкового порядку обстеження опалювальної площі.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що нею було здійснено оплату послуги щодо обстеження опалювальної площі, однак відповідач свого обов`язку не виконав, то суд зазначає, що в матеріалах справи наявний рахунок на оплату №12054 від 04.12.2018 року, разом з тим, даний доказ не є платіжним документом, тобто факт оплати не підтверджує, а є лише зразком заповнення платіжного доручення. Іншого доказу, який би підтверджував факт оплати, суду не надано.

Також суд відзначає на ту обставину, що докази, які не стосуються предмету спору судом не досліджувалися та оцінку їм суд не надавав.

Всі інші доводи позивача про невтручання нею у роботу ЗВТ належними доказами не підтверджено, є голослівними і зводяться до незгоди з прийнятими відповідачем рішень, які мають негативний контекст для позивача, клопотання про виклик свідків, про проведення повторної експертизи ЗВТ не заявлено.

Застосовуючи норми процесуального права, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд із цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України", обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином суд зазначає, що решта долучених до справи доказів та доводів сторін ретельно досліджена і наведених висновків суду не спростовує.

На виконання вимог ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати віднести на рахунок держави, так як позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до АТ «Одесагаз» (вул. Одарія 1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 03351208) про визнання незаконними та протиправними дій, рішення, акту, зобов`язань здійснення дій відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ