Ухвала суду № 128057104, 09.06.2025, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2985/25

Провадження № 2/496/2334/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіШаньшиної М.В.

при секретарі Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Біляївка, заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2025 року, представниця позивача ОСОБА_1 - адвокат Дмитрова Р.О., звернулась до Біляївського районного суду Одеської області із позовною заявою про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів.

Разом з тим 06 червня 2025 представницею позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі які знаходяться на рахунках Обслуговуючого кооперативу «АРТ ВІЛЛЬ» (ЄДРПОУ 39803569) у банківських установах України у розмірі 902 185,42 грн.

В обґрунтування свого клопотання зазначає, що постановлення рішення у даній справі та набрання ним законної сили існує реальна загроза утруднення його виконання у випадку задоволення зазначеного позову та в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність банкрутства відповідача, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Що зумовить необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з таких підстав.

Частиною першою ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.151ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Як випливає з матеріалів позовної заяви предметом позову є стягнення грошових коштів, що були сплачені за умовами Персонального меморандуму №АВ-20-10/0001а.

В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що в свою чергу порушить права позивача, однак відсутні докази, що існує ймовірність банкрутства відповідача, на яку посилається позивач.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, щ вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи, що ст.150ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів позову та матеріалів заяви про забезпечення позову позивач не надає належних доказів на підтвердження того, що невжиття даних заходів може зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, представник позивача заявляє запобіжний захід щодо накладення арешту на гроші, разом з тим доказів наявності рахунків на яких перебувають грошові кошти відповідача позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-153,260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позовувідмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання через Біляївський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Суддя М.В. Шаньшина