Ухвала суду № 128051915, 06.06.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13089/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю :

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілої - ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши увідкритомупідготовчому судовомузасіданні взалісудув м.Ужгород кримінальну справу №308/13089/23 кримінальне провадження,відомостіпро якевнесено доЄдиного реєстру досудових розслідувань №12016070030002400 від 12.07.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінальноїсправи №308/13089/23 кримінальне провадження, відомості проякевнесенодо Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за№12016070030002400 від 12.07.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 01.08.2023 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні, прокурор просив призначити судовий розгляд напідставі обвинувальногоакту,вважає,щообвинувальнийактскладенийіздотриманнямвимогст.291КПКУкраїни,підставдлязакриттякримінальногопровадження,дляповерненняобвинувального актупрокурорунемає. Угоданеукладалася.

Потерпілий ОСОБА_6 проти призначення справи до судового розглядунапідставі обвинувальногоакту не заперечив.

Представник потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 проти призначення справи до судового розгляду напідставі обвинувальногоакту не заперечила.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання,яке подаву письмовомувигляді проповерненняобвинувального актупрокуроруз наступнихпідстав:висновки слідчогоі прокурорапро кримінальнепровадження невідповідають вимогамКПК України,через незнанняостанніми вимогкодексу, а саме відомостіпро кримінальнепровадження невносяться доЄРДР,а вносятьсявідомості провчинене кримінальнеправопорушення,а потімпісля цьогоавтоматично присвоюєтьсяномер кримінальногопровадження;відсутність формулюванняобвинувачення;порушення вимогст.42КПК України,оскільки слідчийразом зпрокурором донаправлення обвинувальногоакту досуду назвали ОСОБА_5 обвинуваченою,що є неприпустимим;відсутність реєстру матеріалів досудового розслідування, що є порушенням приписів ч.1 ст. 109 КПК України; обвинувальний акт не відповідає вимогам офіціального документу, з огляду на те, що саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням. Звернув увагу суду на те, що в обвинувальному акті викладено обставини, які містять в собі істотні суперечності і взаємовиклюні висновки, які за своїм змістом вказаним вимогам КПК України не відповідають, суперечать вимогам ч.1 ст.109, п.5 ч.2 ст.291, п.1 ч.5 ст. 291 КПК України, що є порушенням права обвинуваченої на захист та справедливий судовий розгляд.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив протизадоволенняклопотання про повернення обвинувального акту тапросив призначити обвинувальний акт досудовогорозгляду. Наголосив на тому, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України,зокрема такий містить,виклад фактичних обставин кримінального правопорушення,якіпрокурор вважаєвстановленими,правову кваліфікацію кримінального правопорушеннязпосиланнямна положеннязаконуістатті (частини статті)закону Українипрокримінальнувідповідальністьтаформулюванняобвинувачення.Зокрема зазначив, що печатка не є обов`язковим атрибутом обвинувального акту. Її відсутність не може свідчити про те, що обвинувальний акт є неналежним документом.

Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_8 підтримали доводи прокурора.

Вислухавши думку учасниківсудовогопровадження, дослідившиобвинувальний актз додатками, суд приходить до наступного висновку. Відповіднодоп.3ч.3ст.314КПКУкраїни,упідготовчомусудовомузасіданнісудмаєправоповер-нутиобвинувальнийактпрокурору,якщовінневідповідаєвимогамцьогокодексу. Статтею291КПКУкраїни,передбаченівимогиякимповиненвідповідатиобвинувальнийактта можливістьповерненняйогопрокуроруу разійогоневідповідності вимогам передбаченихцією статтею.

Ізнаведенихположенькримінальногопроцесуальногозакону слідує,щонастадіїпідготовчого провадження поверненняобвинувального актапрокурорудопускається лишеуразі порушення прокурором числідчимцихвимог.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.

Згідно вимогст.291 КПК України Обвинувальний актскладається слідчим,дізнавачем,після чогозатверджується прокурором.Обвинувальний актможе бутискладений прокурором,зокрема якщовін непогодиться зобвинувальним актом,що бувскладений слідчим,дізнавачем. Обвинувальнийакт маємістити таківідомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3-1)анкетні відомостівикривача (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1)підстави застосуваннязаходів кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8)розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); 8-1)розмір пропонованоївинагороди викривачу; 9)дату тамісце йогоскладення тазатвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно доч.4ст.291КПК Українидо обвинувальногоакта додається: 1)реєстр матеріалівдосудового розслідування; 2)цивільний позов,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування; 3)розписка підозрюваногопро отриманнякопії обвинувальногоакта,копії цивільногопозову,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування,і реєструматеріалів досудовогорозслідування (крімвипадку,передбаченого частиноюдругою статті297-1цьогоКодексу); 4)розписка абоінший документ,що підтверджуєотримання цивільнимвідповідачем копіїцивільного позову,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідуванняне допідозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 109, п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України обвинувальний акт надсилається до суду разом з додатком у вигляді реєстру матеріалів досудового розслідування, який повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Тобто, виходячи з наведених вимог кримінального процесуального законодавства реєстр матеріалів досудового розслідування у обов`язковому порядку повинен містити достовірні, відповідні данні щодо усіх, без винятку, проведених під час досудового розслідування процесуальних дій, прийнятих процесуальних рішень та вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того,ст. 109 КПК Українивстановлено,що Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом . Реєстрматеріалів досудовогорозслідування повиненмістити: 1)номер танайменування процесуальноїдії,проведеної підчас досудовогорозслідування,а такожчас їїпроведення; 2)реквізити процесуальнихрішень,прийнятих підчас досудовогорозслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Отже, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен представляти собою повний опис усіх без виключень процесуальних дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування та містити у собі довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

Разом зтим,в даномукримінальному провадженняпрокурором нев повніймірі дотримановимог процесуальногозакону ст.291КПК України,та приподанні досуду обвинувальногоакту щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України, не долучено реєстр матеріалів досудового розслідування.

Натомість, додано бланк розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування на ім`я прокурора, на якому міститься відмітка ОСОБА_5 про отримання нею копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, на думку суду, допущені порушення чинного законодавства, грубо порушили права учасників судового провадження, унеможливлюють суд в послідуючому постановити законний, обґрунтований і вмотивований вирок відповідно до вимогст. 314 КПК України.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. ст.109,291 КПК Україниунеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Вказані стороною захисту недоліки в частині відсутності реєстру матеріалів досудового розслідування , на думку суду, можуть негативно вплинути на ефективність реалізації сторонами їх процесуальних прав, а крім того і захисту обвинуваченої і реалізацію цього процесуального права, що в будь-якому випадку призводить до порушення розумних строків судового розгляду даного кримінального провадження.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Суд зазначає, що саме на стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогамКПК Україниобвинувального акта та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

Вказані порушення, які допущені стороною обвинувачення при складанні обвинувального акта, на думку суду, є істотними, оскільки торкаються прав та законних інтересів обвинуваченої, і у свою чергу перешкоджають суду повно та всебічно розглянути дане кримінальне провадження і можуть суттєво вплинути на постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.

Необхідність дотримання судом при судовому провадженні вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до обґрунтованого висновку, що наведені істотні порушення в обвинувальному акті вимогКПК Україниунеможливлюють призначення судового розгляду, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків та приведення його у відповідність вимогамКПК України.

В даному випадку на повернення обвинувального акту прокурору не може розповсюджуватися та застосовуватися поняття «надмірного формалізму» у практиці ЄСПЛ, оскільки Європейський суд з прав людини підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених уЄвропейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, Європейський суд зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду. Однак, в даному випадку, повертаючи обвинувальний акт прокурору, за клопотанням сторони захисту, суд якраз і дотримується положень ст. 6 Конвенції з метою подальшого справедливого судового розгляду даного кримінального провадження.

Суд,зазначає, що кримінальнимпроцесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору в разі його невідповідностіст. 291КПКУкраїни.

Разом з тим, закріплення в КПК України вимог до обвинувального акту є однією із форм реалізації на національному рівні положень статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини, яка гарантує право на справедливий суд, закріплюючи принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство. При цьому, при визначені справедливості судового розгляду необхідно розглядати кримінальне провадження в цілому, оскільки справедливий характер розгляду може суттєво зачіпатися, якщо на початкових етапах слідства такі вимоги не дотримані (Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993).

З огляду на те, що кримінальним процесуальним законом встановлено вичерпний перелік документів, які надаються суду до початку судового розгляду кримінального провадження, і на підставі яких судом вирішуються питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, наявність будь-яких недоліків або суперечностей є недопустимим.

Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою.

Тому в даному випадку зазначені вище порушення можуть бути розцінені як порушення права обвинуваченої на захист, тобто як істотне порушення норм кримінального процесуального закону, яке в майбутньому перешкодить чи може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що свідчить про наявність у обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Суд звертає увагу, що зазначені вище висновки суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогамст. 291КПКУкраїниє результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення в обвинувальному акті позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту чи реєстру після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту чи реєстру на суттєві та не суттєві читакі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті.

Нормамист. 291 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та додатки до нього.Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту знедоліками є не припустим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченимКПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

За правилами п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цьогоКодексу.

Суд вважає, що наведені недоліки повинні бути усунуті органом досудового розслідування, а не судом, оскільки чиннимКПК Українине передбачена така компетенція суду чи обов`язок суду, на стадії судового провадження вчиняти дії, які вчиняються досудовим слідством в стадії досудового розслідування, які входять в обов`язок посадових осіб при досудовому слідстві.

Суд не виходить за межі своїх повноважень по даному кримінальному провадженню, даючи оцінку обставинам справи, які підлягають дослідженню в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки суд приймаючи рішення в підготовчому судовому засіданні про поверненняобвинувального акта прокурору не досліджує фактичні обставини справи, які підлягають дослідженню в ході судового розгляду справи.

Суд приходить до висновку, що вказані порушення чинного законодавства України, являються істотною перешкодою для призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду, тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення викладених вище порушень чинного законодавства України.

Наведенівище істотні порушення вимогКПК Українинедають судупідставдля призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , за ч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України,у зв`язкузчимвказанийобвинувальнийактз додатками підлягає поверненню прокурору для усуненнязазначених недоліків.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту з тих підстав, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 складений за результатами розслідування кримінального провадження №12016070030002400 від 12.07.2016 р. не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, так як у ньому прокурором не встановлено фактичні обставини, інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення , суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України, які прокурор вважає встановленими,а тому доводи захисника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про те, що прокурором не встановлено фактичні обставини,суд визнає такими, що не свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогамст. 291 КПК України та на думку суду не є порушенням вимогст.291 КПК України.

Суд наголошує на тому, що під час підготовчого судового засідання не вправі виходити за межі повноважень, наданих ст. 314 КПК України, оскільки оцінка доказів, доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а також обґрунтованості пред`явленого обвинувачення неможлива на стадії підготовчого судового засідання, так як указані питання підлягають вирішенню безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті. Суд не вправі здійснювати оцінку фактичних обставин кримінального правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладаються в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації інкримінованих кримінальноих правопорушень на даному етапі, оскільки вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Як убачається зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , такий складений та підписаний слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченої, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність таформулювання обвинувачення,відомості про: наявність потерпілих, матеріальної чи моральної шкоди, цивільного позову та обставин, які обтяжують покарання; обставини, які пом`якшують покарання ; процесуальні витрати.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального праовопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду.

Таким чином,суд небере доуваги доводи захисникаобвинуваченої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору з причин відсутності формулювання обвинувачення в даному обвинувальному акті.

Що стосується інших підстав зазначених у клопотанні захисника, суд доходить до висновку, що такі не знайшли свого підтвердження.

До того ж суд звертає увагу, що повернення даного обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимогстатті 291 КПК України, і, відповідно, немає підстав вважати, що після повернення обвинувального акта прокурору може йти мова про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом, аналогічного висновку дійшов Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові по справі № 636/336/21 (провадження № 51-5720км21), що ще раз свідчить про неможливість ототожнювати приведення обвинувального акта у відповідність до вимогстатті 291 КПК Українизі зміною обвинувачення (ст. 338 КПК України) під час судового розгляду.

На підставівикладеноготакеруючись ст.ст. 291, 293, 314, 331, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016070030002400 від 12.07.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 296 КК України, повернути прокурору Ужгородської окружної прокуратури для усунення вищезгаданих порушень вимогКПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата оголошенняповного текстуухвали 10.06.2025року о16-30год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1