Рішення № 128051833, 11.06.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7540/23

провадження № 2-а/753/15/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача УПП у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на те, що 06.05.2023 року інспектором 1 роти 2 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП у м. Києві ДПП НП Мазченком Захаром Андрійовичем щодо нього винесено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В оскаржуваній постанові вказано, що він порушив п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, а саме керував автомобілем, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме задні показники повороту червоного кольору, що не відповідає вимогам експлуатації транспортного засобу. Разом з тим, він не погоджується з викладеним, оскільки вважає постанову безпідставною, винесеною з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Так, напередодні дати складення оскаржуваної постанови, 05.05.2023 року він придбав транспортний засіб «Audi A7» у місті Житомир. За таких обставин він фізично не міг переобладнати автомобіль, навіть якщо б він дійсно мав несправності.

Крім того, даний транспортний засіб «Audi A7» д.н.з. НОМЕР_1 17.12.2021 пройшов експертні дослідження і має українську реєстрацію, при цьому не будучи переобладнаним будь-яким чином. 16.10.2022 року автомобіль пройшов повторну реєстрацію та експертизу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

05.05.2023 автомобіль пройшов експертне дослідження судовим експертом сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Житомирського НДЕКЦ МВС України Бугайчуком Миколою Петровичем. Дослідження має схвальний висновок.

Окрім викладеного, він був позбавлений права скористатися професійною правничою допомогою та іншими процесуальними правами, оскільки постанову складено під час зупинки, на дорозі.

До постанови у справі про адміністративне правопорушення не долучено доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, а саме: протоколу у справі про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо. Крім того вважає, що таку постанову уповноважений виносити лише суд. За таких умов постанову слід визнати такою, що її винесено без достатніх доказів.

Ухвалою суду від 01.06.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с. 26).

Від представника УПП у місті Києві ДПП надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що 06.05.2023 року, під час виконання службових обов`язків, перебуваючи на патрулюванні, екіпажем був помічений транспортний засіб, який рухався з порушенням ПДР, а саме п.31.4.3. ПДР - на автомобілі встановлено задні покажчики поворотів червоного кольору, які не відповідають нормам ДСТУ 3649:2010 пункт 6.1.5. та було прийнято рішення про зупинку даного автомобіля. Інспектором було здійснені дослідження та оцінка доказів, заслухані пояснення ОСОБА_1 , надано можливість реалізувати права, які передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено правопорушника про прийняте ним рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. У відповідності до постанови, 06.05.2023 року о 21 год. 09 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A7» д.н.з. НОМЕР_1 у місті Києві по просп. Миколи Бажана, який переобладнаний з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010 (п. 6.1.5) і п. 31.4.3 (а) Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація забороняється. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Разом з тим, зазначає, що порушення ОСОБА_1 у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а тому не вимагає складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 32-39).

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1, 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Як було встановлено судом, постановою серії ЕАС №6948440 від 06.05.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 06.05.2023 року о 21:09:51 у м. Києві по просп. Миколи Бажана, 0, водій ОСОБА_1 керував автомобілем, який переобладнаний з порушенням вимог ДТСУ 3649:2010 (п. 6.1.5) і п. 31.4.3.а ПДР, чим порушив п. 31.4.3.а ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (а.с. 10).

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Як встановлено судом, причиною зупинки автомобіля позивача працівниками поліції було те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у якого покажчики повороту не відповідають вимогам ДСТУ.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною шостою ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушення регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

ДСТУ 3649:2010, п. 6.1.5 (Таблиця 1) визначає, що колір задніх покажчиків повороту має бути авто-жовтим, що є обов`язковим національним стандартом для транспортних засобів, які експлуатуються в Україні.

Відповідно до п.п. 9.1.а ПДР покажчики поворотів є попереджувальними сигналами. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 121 КУПАП за використання попереджувальних сигналів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів передбачено штраф.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу марки «Audi A7» д.н.з. НОМЕР_1 з 17.12.2021 року є ОСОБА_2 , а отже такий автомобіль зареєстрований у встановленому чинним законодавством порядку та при реєстрації пройшов усі необхідні процедури, в тому числі на технічну відповідність державним нормам та стандартам України (а.с. 11-12).

Згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля вказана дата реєстрації 17.12.2021 року як перша дата реєстрації, а отже такий автомобіль однозначно проходив процедуру сертифікації такого, а сертифікат відповідності є невід`ємним документом для такої реєстрації та для експлуатації автомобіля на території України.

Отже транспортний засіб, обладнаний червоними покажчиками повороту, пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, яка свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам.

В оскаржуваній постанові серії ЕАС №6948440 від 06.05.2023 відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

На підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху відповідачем було надано диск, на якому наявні відеозаписи з бодікамер працівників поліції. На відео видно лише як працівник поліції сидить у службовому автомобілі, з якого в подальшому виходить, спілкується із ОСОБА_1 , роз`яснює суть вчиненого позивачем правопорушення, факт проведення процедури розгляду справи.

Однак з долучених відповідачем відеозаписах з місця події неможливо встановити який колір мали покажчики повороту автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , оскільки їх майже не видно та вони не були увімкнені та перевірені працівником поліції під фіксацію.

Отже, долучений відповідачем до матеріалів справи відеозапис, містить лише процес розгляду інспектором поліції справи про адміністративне правопорушення з приводу порушення позивачем п.31.4.3 ПДР України, відповідальність за яке передбачена положеннями ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Проте, ключовим питанням є те, чи є червоний колір покажчиків результатом переобладнання позивачем, чи це заводська конструкція, і чи був позивач винен у порушенні.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Обов`язок щодо збирання доказів по справі про адміністративне правопорушення покладається на орган (посадову особу), який притягнув позивача до відповідальності (див. також постанову Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17).

Як на цьому наголосив Верховний Суд у своїй постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17, у разі відсутності належних доказів, які би підтверджували факт правопорушення, притягнення особи до адміністративної відповідальності є неправомірним.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Конституційний Суд України у Рішенні N 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року у пунктах 4, 4.1, 4.2 мотивувальної частини Рішення вказав на розповсюдження ряду презумпцій та правових гарантій на усі види юридичної відповідальності, у тому числі й на адміністративну відповідальність. Зокрема прямо вказав у цьому переліку (у п.4 мотивувальної частини Рішення): «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62)».

Суд зазначає, що правила ЄЕК ООН № 48 є частиною міжнародних зобов`язань України в рамках Женевської угоди 1958 року, до якої Україна приєдналася як правонаступниця УРСР. Ці правила допускають червоний колір задніх покажчиків повороту для транспортних засобів, призначених для ринків, де це дозволено (наприклад, США). Проте ДСТУ 3649:2010 є чинним національним стандартом, який має пріоритет на території України для забезпечення єдиних вимог до безпеки дорожнього руху. Скасування ДСТУ UN/ECE R 48-02:2002 наказом ДП «УкрНДНЦ» від 21.11.2016 № 392 із 1 січня 2017 року свідчить про те, що Україна відмовилася від прямої гармонізації з міжнародними нормами в цій частині, віддавши перевагу власним стандартам. Водночас успішна сертифікація та реєстрація автомобіля в 2021 році передбачає, що уповноважений орган визнав його відповідність українським стандартам, включаючи колір покажчиків повороту.

Відповідач не пояснив, чому червоний колір, який не викликав зауважень під час реєстрації, раптово став порушенням у 2023 році, і не довів, що позивач змінив конструкцію після реєстрації.

Відповідач не надав доказів того, що позивач умисно чи необережно переобладнав автомобіль або знав про невідповідність стандартам і свідомо їх проігнорував.

Відсутність у матеріалах справи акта огляду транспортного засобу, висновків експертизи чи інших документів, які б підтвердили переобладнання, свідчить про недостатність доказової бази для встановлення вини ОСОБА_1 .

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, спірне рішення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 19, 72-79, 90, 139, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 9, 121, 222, 247, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6948440 від 06.05.2023 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9, код ЄДРПОУ 40108646).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9.

Суддя: Л.М. Осіпенко