Ухвала суду № 128051683, 11.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

11 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/31496/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2022 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/31496/20 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято справу до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26 травня 2025 року о 10 год. 30 хв.

Представник позивача в підготовче засідання 26.05.2025 не прибув, про дату, місце та час проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Суд у підготовчому засіданні ухвалив встановити явку позивача обов`язковою та відклав підготовче засідання до 11 год. 00 хв. 11.06.2025.

11.06.2025 представник позивача повторно не прибув у підготовче засідання, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв у справі не подавав.

Представник відповідача також не прибув у підготовче засідання, про дату, місце та час проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

У підготовчому засіданні поставлено питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.

Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 420/512/21 вказав, що наведена норма (ч. 5 ст. 205 КАС України) кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За приписами частини 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач (його представник) у підготовчі засідання, призначені на 26.05.2025 та 11.06.2025 не прибув.

Позивачу направлялись ухвала про прийняття справи до провадження від 25.02.2025 та ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.04.2025, а також повістки про виклик до суду на вказані вище дати, за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Електронного кабінету позивача.

Усі відповідні процесуальні документи доставлено до Електронного кабінету позивача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Також практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До того ж, у рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» ЄСПЛ зазначив, що обов`язком заінтересованої сторони, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У рішенні ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зроблено висновок, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що позивач, як ініціатор судового розгляду справи, насамперед має вживати відповідні заходи, щоб дізнатись про стан судового провадження, яке відкрито за його позовною заявою. Проте, позивач протягом перебування даної справи у провадженні Луганського окружного адміністративного суду, вказаних заходів не вживав, у підготовчі засідання, призначені на 26.05.2025 та 11.06.2025 його представник не прибув.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повторно не прибув у підготовче засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Суд зауважує, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, адже в підготовчому засіданні не повністю з`ясовані обставини справи та судом було встановлено обов`язковою явку позивача (його представника) для пояснень.

Одночасно суд вказує, що законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження№ 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20).

Крім того, суд зазначає, що відповідач на розгляді даної справи не наполягав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 4 статті 240 КАС України позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення підготовчого засідання, зокрема на 26.05.2025 та 11.06.2025, повторне після відкладення підготовчого засідання неприбуття його представника в підготовче засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за відсутності його представника, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягав, суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку повторної неявки позивача у підготовче засідання та залишити позов у даній справі без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 5, 45, 131, 183, 205, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.М. Качанок