Рішення № 128050517, 10.06.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4365/25

Провадження № 2-адр/686/6/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

додаткове

10 червня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за заявою представника позивача Бєлікової Наталії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2025 в адміністративній справі №686/4365/25 ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено. Постанову серії ЕНА № 3597627 від 03.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито.

18.05.2025 представник позивача Бєлікова Н.А. звернулася із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Представник відповідачаподав заперечення назаяву провідшкодування витрат наоплату правничоїдопомоги,вказав,що позивачем недолучено доподаної заявиплатіжний документпро оплатупослуг знадання правовоїдопомоги,з аналізуакту вбачається,що послугисторони захистуфактично єаналогічними послугами,оскільки зустрічіз замовникомта проведенняпервинної консультації,а такожвивчення наданихклієнтом документів,що стосуютьсяспору,є однієюі тієюж дією,як іскладання таподання позовноїзаяви,що приформуванні включаєв себепошук тааналіз судовоїпрактики,що надумку ГУНПу Львівськійобласті,не потребувалозначних зусильта часу.Крім того,в актізазначена послуга«підготовка адвокатськогозапиту»,хоча дозаяви проухвалення додатковогорішення,стороною захистуне доданожодного доказупро проведеннятаких запитівта вматеріалах справине міститьсяжодного такогоадвокатського запиту,поданого вінтересах позивача,відтак вважає,що зазначенняв актівищенаведеної послугиє таким,що носитьштучний характер,оскільки результатвказаної послугижодним чиному матеріалахсправи невідображений.Відтак,ГУНП уЛьвівській областізазначає,що стороноюпозивача недоведено належнимидоказами фактреальності наданняпослуг зправової допомоги, надмірне стягнення коштів з ГУНП у Львівській області негативно вплине на майновий стан відповідача як органу державної влади, який в повній мірі фінансується з Державного бюджету України, просить в стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, де вказала, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є співмірними враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, витрачений час та обсяг наданих послуг.

Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

В силу ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

На підтвердження цих обставин суду надаються договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших понесених стороною витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Такі документи повинні бути оформлені у визначеному законом порядку та відповідати критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.

Разом з тим, покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень ст. 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як свідчать матеріали справи, в підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 05.02.2025, укладеного між адвокатом Бєліковою Н.А. та клієнтом ОСОБА_1 , сторони погодили, що вартість послуг адвоката визначається між сторонами в додаткових угодах до даного договору та підлягає оплаті після набрання рішенням законної сили. Згідно додаткової угоди від 05.02.2025 вартість послуг (гонорар) становить 5000 грн.

Згідно з акту здавання-приймання робіт згідно договору від 05.02.2025 адвокатом позивачу надано послуги, зокрема: зустріч адвоката з замовником, проведення первинної консультації. Вивчення наданих клієнтом документів, що стосуються спору. Підготовка адвокатського запиту. Пошук та аналіз судової практики. Складання та подання позовної заяви: (кількість витраченого часу 7 год, вартість 5000 грн).

Зважаючи на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Слід зауважити, що в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так само, слід звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відтак, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також, що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумним та виправданим.

На переконання суду заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із спором, що розглядався, оскільки предмет спору не є складним, існує усталена судова практика щодо вирішення аналогічних правовідносин, обсяг і складність складених адвокатом процесуальних документів не є значними.

Також, дана адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявленої представником позивача суми.

Виходячи з наведеного, суд при визначенні суми відшкодування дійшов висновку про присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про розподіл судових витрат, на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 255 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача Бєлікової Наталії Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі 686/4365/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Ухвалити в адміністративній справі №686/4365/25 додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 3000,00грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3.

Дата складення повного тексту рішення: 10.06.2025.

Суддя: