Ухвала суду № 128050396, 11.06.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5747/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 118500,74 грн., з яких: сума 3% річних 27571,92 грн., сума інфліційних втрат 90928,82 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.06.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту №11165201000 на суму 21000,00 дол. США зі сплатою 13% річних.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору та виникненням заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду щодо примусового стягнення заборгованості.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.11.2009 року (справа №2п-7934/10) було задоволено позовні вимоги та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу в розмірі 187511,65 грн.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір факторингу відповідно до якого, в тому числі, відбулося відступлення право вимоги за кредитним договором №11165201000. Таким чином, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 по договору кредиту.

14.09.2012 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (справа №712/16190/12) було замінено у виконавчому провадженні по виконавчому листу 2п-7934/10, сторону виконавчого провадження - стягувача на ТОВ "Кей-Колект".

Позивач зазначає, що відповідачем рішення суду не виконано, залишок боргу складає 187511,65 грн.

Загальна сума заборгованості (3% річних та інфляційних втрат) ОСОБА_1 перед ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року становить 118500, 74 грн., з яких: 27571,92 грн. - 3 % річних; 90928,82 грн. - інфляційні втрати.

Процесуальні дії по справі

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засіданнядля розглядусправи посуті, про що повідомлено сторони.

Представник позивача у судове засідання 11.06.2025 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, 06.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» поступила заява представника позивача Вишневської О.І., в якій просить розглядати справу без участі представника ТОВ «Кей-Колект», проти заочного розгляду не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 11.06.2025 повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками та повістки, які повернулись з відміткою "за закінченням терміну зберігання", «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 07.06.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11165201000, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти в сумі 21000,00 доларів США строком до 07.06.2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.11.2009 року (справа №2п-7934/10) суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу в розмірі 187511,65 грн., сплачений судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрат на інформ аційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. Вказане рішення набуло законної сили 16 грудня 2010 року та 24.03.2011 року було видано виконавчий лист.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу № 1, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги, в тому числі і за договором кредиту №11165201000 від 07.06.2007 року, таким чином відбулася заміна кредитора у зобов`язанні.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.05.2012 у ВП №25844452 старшим державним вконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Росоха Й.О., виконавчий лист №2п-7934/10 виданий 24.03.2011 Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по кредиту в розмірі 189331,65 грн., повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст. 47, 50 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, а саме не проводить авансування витрат на проведення оцінки майна).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 вересня 2012 року (справа №712/16190/12) замінено у виконавчому провадженні по виконавчому листі 2п-7934/10 сторону виконавчого провадження- стягувача іншою юридичною особою, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей Колект».

Як зазначено позивачем у позовній заяві з моменту ухвалення судового рішення відповідачем зобов`язання зі сплати заборгованості не виконувалося.

Згідно розрахунку суми 3 % річних, за період з 02 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року (включно), за прострочення сплати заборгованості, сума 3 % річних, становить 27571,92 грн. (копія розрахунку додається).

Згідно розрахунку суми інфляційних втрат, за період з 02 квітня 2017 року року по 23 лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить 90928,82 грн. (копія розрахунку додається).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Позиція суду та оцінка доводів

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його невиконання.

Отже, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Разом з тим, за змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Подібний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07 лютого 2018 року по справі №910/11249/17.

Так, Верховний Суд зробив висновок, що норма ст. 625 ЦК України, не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

З урахуванням вищевикладеного, позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення.

Згідно розрахунку сума 3% річних нарахована на суму простроченого зобов`язання зі сплати заборгованості визначеної рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30.11.2010 по справі № 2п-7934/10 за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 становить 27571,92 грн.

Згідно розрахунку суми інфляційних втрат, за період з 02 квітня 2017 року року по 23 лютого 2022 року (включно), понесених у наслідок прострочення заборгованості, сума інфляційних втрат, становить 90928,82 грн.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Відтак, починаючи з 24.02.2022 та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування відсотків, втрат від інфляції та 3% річних за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання не здійснюється.

Беручи до уваги наведене, судом приймається до уваги наданий розрахунок заборгованості станом на 23 лютого 2022 року, оскільки такий відповідає вимогам закону. Крім того, слід зазначити, що відповідач доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості суду не подав.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору позики, беручи до уваги, що позивачем надано належні, допустимі та достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору позики та його неналежного виконання відповідачем, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: 3% річних у розмірі 27571,92 грн., та інфляційні втрати в розмірі 90928,82 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Менделєєва, буд.12, офіс 94/1, код ЄДРПОУ 37825968) три проценти річних в розмірі 27571,92 грн. та суму нарахованих інфляційних втрат в розмірі 90928,82 грн., а всього 118500 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», місцезнаходження: м. Київ, вул. Менделєєва, буд.12, офіс 94/1, код ЄДРПОУ 37825968.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 11 червня 2025 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило