Рішення № 128049957, 11.06.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/743/25

Провадження № 2-а/344/37/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

при секретарі судового засідання Ласки І.О.

за участю сторін:

представника відповідача Петришина І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Ганзюк Мирослави Михайлівни, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Удудяк Ніна Михайлівна звернулася до суду через систему «Електронний суд» з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Ганзюк Мирослави Михайлівни, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження по справі

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28 грудня 2024 року інспектором 1 взводу Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Ганзюк Мирославою Михайлівною винесено стосовно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, серії ЕНА №3744873.

Позивач зазначає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, та Кодексу України про адміністративні порушення. Зокрема в постанові зазначено порушення пункту 2.9. Правил дорожнього руху України, тобто керування транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу. Поряд з цим постанова не містить інформації щодо номерного знаку, який був на транспортному засобі на момент складання постанови, натомість, вказано номерний знак, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , належить транспортному засобу TESLA MODEL Y, а саме НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова також не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

За наведених обставин позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити справу про адміністративне правопорушення (а.с.1-5).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.23).

Ухвалою суду від 17 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху (а.с.25-26).

22 січня 2025 року позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.35-37).

11 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу, постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що доводи позивача нічим необґрунтовані та не знаходять фактичного підтвердження щодо невинуватості останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, а лише спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності без належних на те правових підстав. Незгода позивача з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу є суб`єктивною думкою останнього, яка жодним чином не є підставою для скасування оскаржуваної постанови (а.с. 39-47).

17лютого 2025року представникомпозивача поданодо судувідповідь навідзив,в якомувказує,що відповідачему відзивіне спростованодоводів,наведених упозовній заявіщодо невідповідностіпостанови вимогамКодексу Українипро адміністративніправопорушення таІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України07.11.2015№1395. Окрім цього, в постанові чітко вказано порушення, яке зафіксоване відповідачем, а саме: керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу. Відтак, доводи відповідача про порушення у вигляді керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, не підтверджено належними та допустимими доказами. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.54-56).

У судове засідання позивач та представник позивача не прибули, подаючи до суду відповідь відзив на позовну заяву, представник позивача просила здійснювати розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.56).

Відповідач 1 у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою підстави для її скасування відсутні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно допункту 2 частини третьої статі 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів

Суд, вислухавши представника відповідача 2, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно звимогами частинидругої статті286Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно вимогчастини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України,у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з копії оскаржуваної постанови, дана постанова прийнята 28 грудня 2024 року.

У період з 30 грудня 2024 року по 10 січня 2025 року позивач був тимчасово непрацездатний, про що свідчить лікарняний лист (а.с. 14).

13 січня 2025 року позивачем був укладений договір про надання правової допомоги з адвокатом Удудяк Н.М. (а.с. 11-12).

Докази на спростування даних доводів позивача в матеріалах справи відсутні.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 15 січня 2025 року (а.с. 1).

За таких обставин та за відсутності заперечень зі сторони відповідача суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3744873 від 28 грудня 2024 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом TESLA MODEL Y AT8801YA з номерним знаком, що не належить цьому засобу, чим порушив пункт 2.9 «г» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Як наслідок, при винесенні оскаржуваної постанови інспектор наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн (а.с. 7-8, 51).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу марки TESLA MODEL Y, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 (а.с.9-10).

Відповідачем долучено до матеріалів справи фото номерного знаку транспортного засобу TESLA MODEL Y, номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 50).

Згідностатті 19 Конституції України,правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимогстатті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 245Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності з положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 1.9Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Разом з тим, статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності містить інформацію про те, що до постанови надається відеофіксація з нагрудної камери.

Судом досліджений відеозапис, наданий стороною відповідача, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом TESLA MODEL Y, при цьому у місці, призначеному для прикріплення номерного знаку, знаходився аркуш паперу А-4 у файлі, на якому написано Z-031-PG.

При цьому позивач з багажнику надав поліцейському номерний знак НОМЕР_2 , пояснивши, що не встиг його прикріпити.Відповідно до пункту 30.2 Правил дорожньогоруху на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Для номерних знаків встановлено основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків для транспортних засобів усіх типів, які призначено для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та підлягають державній реєстрації та обліку. Вимоги до номерних знаків та їх характеристики визначено пунктом 2 розділу II, пунктом 3 розділу VII, Додатком .2

Вимог до номерних знаків транспортних засобів, затверджених наказом МВС України від 02.03.2021 № 166. До таких характеристик належать в тому числі: габаритні розміри номерних знаків, кількість літер на знаках, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості та наявність світлоповертальної плівки на знаках.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про дорожній рух», забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Згідно підпункту «в» пункту 2.9 Правил дорожньогоруху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: - не належить цьому засобу; - не відповідає вимогам стандартів; - закріплений не в установленому для цього місці; - закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Ідентифікація транспортних засобів на території України здійснюється за допомогою номерних знаків встановленого зразка.

Частина першастатті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, у першу чергу, дотримуватись вимогПравил дорожнього руху.

Будь-яких належних та допустимих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Судом встановлено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, надано до суду належні докази на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, докази вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність належних та достатніх доказів порушення позивачем вимог пункту 2.9 в Правил дорожньогоруху і, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка слідчим суддею не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, з урахуванням вимог статей 256, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,вважає,що посадовоюособою повністюбули з`ясованіусі обставини,які підлягаютьз`ясуваннюпри розглядісправи проадміністративне правопорушення,тому оскаржуванапостанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3744873 від 28 грудня 2024 року прийнята правомірно, а в задоволенні вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення слід відмовити.

У зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, відповідно до статей 33,122,251,252,254,256,258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 9,77, 134,241-246,286 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 доінспектора Управлінняпатрульної поліціїв Івано-Франківськійобласті ГанзюкМирослави Михайлівни,Управління патрульноїполіції вІвано-Франківськійобласті проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,та закриттяпровадження посправі - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня йогопроголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1 - інспектор Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Ганзюк Мирослава Михайлівна, місцезнаходження: 76494 м.Івано-Франківськ, вул. Юності, 23.

Відповідач 2 - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 40108798, місцезнаходження: 76494 м.Івано-Франківськ, вул. Юності, 23.

Повний текст рішення складено та підписано 11 червня 2025 року.

Суддя Мелещенко Л.В.