Рішення № 128046256, 10.06.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року справа № 580/3785/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 44131663) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області, звернувшись до суду з позовом, просить: стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг у сумі 4 781 424, 43 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається (з урахуванням клопотання від 08.05.2025), що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Черкаській області, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 2121200,73 грн з єдиного податку з фізичних осіб. Відповідачеві сформована податкова вимога від 24.06.2021 №0026445-1302-2301, що направлена на податкову адресу відповідача, проте станом на день звернення до суду податковий борг відповідачем не сплачений.

11.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали суду про відкриття провадження від 01.05.2025 отримано відповідачем про що свідчить рекомендоване повідомлення.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що на дату подачі даного позову відповідач скористався своїм правом відповідно до п.п. а) п.200.4 ст.200 ПКУ, тому борг з податку на додану вартість в розмірі 2653183,7 грн відсутній, що підтверджується декларацією від 18.04.2025, де в рядку 20.1 декларації зазначена сума 2658184,00 грн, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Щодо суми боргу по штрафним санкціям, представник відповідча зазначив, що на дату подачі даного позову відповідач скористався своїм правом відповідно до п.п. а) п.200.4. ст.200 ПКУ, тому боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 658 183,7 грн вже не було, що підтверджується поданою декларацією від 18.04.2025 (додається), а саме: в рядку 20.1 декларації зазначена сума 2 658 184,00грн, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість). Крім того у відзиві просить встановити розстрочення сплати суми боргу у сумі 2075333,9 грн на 12 місяців рівними платежами по 172944,50 грн.

Представник позивача надав до суду клопотання, де зазначає у зв`язку з частковим погашенням позовних вимог після предявлення адміністративного позову відмовляється від частини позовних вимог у сумі 2660223,7 грн та просить задовольнити позов по штрафних санкціям у розмірі 2121200,73 грн. Крім того зазначив, що заперечує проти розстрочення сплати суми боргу та просить відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець.

Відповідно до інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 по податку на додану вартість податковою декларацією з від?ємним значенням №9106075371 за 01.03.2025

від 21.04.2025 у сумі - 2658184,00 грн погашено недоїмку, загальний розмір якої

складав 2 658 183,7 грн, а саме: у сумі 1015688,73 грн, яка виникла згідно уточнюючого розрахунку №9009768806 від 01.12.2024 по строку сплати 27.01.2025; у сумі 295803,32 грн, яка виникла згідно акту про результати камеральної перевірки від 26.11.2024 №14686/23-00-24-07-14/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення №0199912407 від 25.12.2024;

у сумі 66910,00 грн, яка виникла згідно податкової декларації №9038332507 від

20.02.2025 по строку сплати 03.03.2025; у сумі 750162,10 грн, яка виникла згідно акту про результати камеральної перевірки від 16.01.2025 №494/23-00-24-07-14/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення №0023872407 від 11.02.2025; у сумі 71431,00 грн, яка виникла згідно податкової декларації №9070889185 від 19.03.2025 по строку сплати 31.03.2025; у сумі 458177,35 грн., яка виникла згідно акту про результати камеральної перевірки від 30.01.2025 №1020/23-00-24-07-14/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення №0034942407 від 05.03.2025. пеню у сумі 11,2 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 по штрафним санкціям платніжним дорученням від 28.04.2025 №9057 зменшено частину боргу у сумі 2040,00 грн, який виник згідно акту про результати фактичної перевірки від 06.10.2023 №10106/23-00-07-07-01/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 30.11.2023 №0114010707. З урахуванням даної сплати станом на дату розгляду справи сума боргу податковому повідомленню-рішенню від 30.11.2023 №0114010707 складає 32516,29 грн (66358,3 грн. - сплата в сумі 31802,01 грн., яка була врахована під час подання позовної заяви до суду - платніжне доручення від 28.04.2025 №9057 у розмірі 2040,00 грн).

Податкові повідомлення-рішення по штрафним санкціям були оскаржені відповідачем у справах: №580/4315/24 (ЄДРСР 120518196), №580/1386/24 (ЄДРСР 123834371) та №580/3234/24 (ЄДРСР 124379562). За результатами оскарження податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник борг визнано правомірними, тобто є податковим боргом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.03.2018 по справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі № 818/1117/16.

Судом встановлено, що виставлена відповідачеві податкова вимога від 24.06.2021 №0026445-1302-2301 на дату розгляду цього спору по суті не відкликана з причини погашення відповідачем податкового боргу по всім податкам і зборам.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо несплати відповідачем суми податкового боргу, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Виходячи з предмету справи, дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються наявності податкового боргу (вручення податкового повідомлення-рішення, узгодження визначеного ним грошового зобов`язання) та наявність підстав для стягнення податкового боргу у судовому порядку (направлення (вручення) податкової вимоги).

Стосовно заяви відповідача про розстрочення сплати суми боргу, то суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 6 статті 246 КАС України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Таким чином, при вирішення порушеного питання суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також: неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 2а-25767/10/0570.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, відповідач вказує, що одноразовий платіж штрафу може призвести до значного вимивання бюджету відповідача та може потягнути скорочення штату працівників , а також зменшення закупівлі продуктів харчування, що призведе до зменшення продуктового асортименту в магазинах.

Суд першочергово враховує, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу - це встановлення порядку сплати заборгованості, який передбачає систематичне та регулярне погашення такого боргу.

З урахуванням наведеного, оцінюючи в сукупності наведені відповідачем доводи на обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, суд вважає, що заявником не доведено наявності об`єктивних підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2019 року у справі №810/315/17 зазначив, що аналіз положень пункту 87.9 ст.87 ПК України свідчить про те, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України.

Крім того, Верховним Судом у зазначеній постанові було вказано на правомірність дій податкового органу щодо зарахування сплачених платником податку грошових коштів в якості оплати поточних податкових зобов?язань, на погашення податкового боргу минулих податкових періодів.

Таким чином, кошти сплачені відповідачем зараховуються в порядку календарної черговості.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд доходить до переконання про те, що подана заява про розстрочення виконання судового рішення, на дату прийняття даного рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, відтак судові витрати не розподіляються. Позивач відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг до бюджету у сумі 2121200 (два мільйони сто двадцять одна тисяча двісті) грн 73 коп.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду складене 10.06.2025.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО