Рішення № 128042677, 11.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2025 року справа №320/30207/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104450012072 від 23.04.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 07.09.1982 по 01.01.1999;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області визнати, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 41 рік 3 місяці та 20 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.05.2024, тобто з моменту досягнення ним 60 років, враховуючи загальний страховий стаж, який складає 41 рік 3 місяці та 20 днів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним рішенням йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) з підстав відсутності у нього необхідного страхового стажу.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки разом із заявою про призначення пенсію ним було надано відповідачу всі документи, які підтверджують його страховий стаж, достатній для призначення пенсії за віком, у тому числі, трудову книжку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу. Так, страховий стаж позивача становить 25 років та 03 місяці, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу позивача зараховані всі періоди.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне рішення прийнято правомірно та обґрунтовано.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі було проінформовано шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Михайлівським РВ УМВС України в Запорізькій області 13.02.1998.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 16.04.2024 про призначення пенсії за віком.

До вказаної заяви позивачем були долучені такі документи: паспорт громадянина України - ОСОБА_1 ; диплом серії НОМЕР_2 від 30.06.1982; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.04.2024 №3216-5003237020; архівні довідки Державного архіву Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації від 17.11.2023 №05-07/М-2164 та від 17.11.2023 №05-07/М-2164; трудова книжка серії НОМЕР_3 від 21.09.1982; картка фізичної особи - платника податків.

Вказані документи за принципом екстериторіальності були передані для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким було прийнято рішення від 23.04.2024 №104450012072 про відмову у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

Так, у спірному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 25 років 3 місяці та 0 днів.

За доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у відповідь на заяву позивача листом від 23.05.2024 №1000-0202-8/87908 повідомило позивачу, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі згідно записів в трудовій книжці від 21.09.1982 серії НОМЕР_3 та довідки від 17.11.2023 №05-07/М-2164, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані вихододні.

Також відповідач зазначив, що у довідці від 17.11.2023 №05-07/М-2164 скорочено запис, а саме: прізвище, ім`я та по батькові ( ОСОБА_1 ).

Враховуючи вищезазначене, для підтвердження страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернулася до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії вік позивача становив 59 років та 11 місяців.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за місяць до досягнення ним пенсійного віку

Таким чином, з огляду на положення частини другої статті 26 Закону №1058-IV розмір страхового стажу для призначення позивачці пенсії за віком у 2024 році має становити не менше 31 року.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною першою статті 11 Закону №1058- IV визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV обумовлено, що заява призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з пункту 4.2 розділу IV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Як зазначено вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням від 23.04.2024 №104450012072 відмовило позивачу у призначені пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

За доданими документами до страхового стажу позивача зараховані всі періоди. Так, страховий стаж позивача становить 25 років 3 місяці та 0 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідач у спірному рішенні не вказав які саме періоди його роботи не були зараховані до трудової книжки.

Як вбачається з розрахунку страхового стажу (Форма РС-право) до страхового стажу позивача були враховані такі періоди роботи:

- з 01.09.1979 по 30.06.1982 (навчання у вищих/середн.НЗ);

- з 01.01.1999 по 31.07.1999;

- з 01.09.1999 по 26.01.2000;

- з 01.02.2000 по 25.02.2000;

- з 01.03.2000 по 14.03.2000;

- з 01.04.2000 по 25.04.2000;

- з 01.06.2000 по 31.07.2000;

- з 01.08.2000 по 31.12.2003;

- з 01.05.2004 по 31.12.2007;

- з 01.01.2008 по 31.03.2008;

- з 01.04.2008 по 31.12.2021.

Страховий стаж позивача становить 25 років 3 місяці та 0 днів.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 21.09.1982 позивач працював:

- з 07.09.1982 по 27.01.2000- бухгалтером в колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області;

- з 01.08.2000 по 19.01.2004 - провідником в ТОВ "Корпорація Агросинтез-Таврія";

- з 01.05.2004 по 26.11.2007 - учнем заправника у Фермерському господарстві "Таврія-Скіф";

- з 27.11.2007 по теперішній час - завідуючим складу у Фермерському господарстві "Таврія-Скіф".

Відповідно до архівної довідки Державного архіву Запорізької області Запорізької обласної державної адміністрації від 17.11.2023 №05-07/М-2164 у протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу "Таврія" за 1983, 1986-1988, 1990-1991, 1995-1996 та 1998-2000 рр. містяться відомості про роботу ОСОБА_1 .

Отже, з вищевказаного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було враховано до страхового стажу період роботи позивача на посаді бухгалтера в колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області з 07.09.1982 по 31.12.1998.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 23.05.2024 №1000-0202-8/87908 повідомило позивачу, що до страхового стажу не було зараховано періоди роботи в колгоспі згідно записів в трудовій книжці від 21.09.1982 серії НОМЕР_3 та довідки від 17.11.2023 №05-07/М-2164, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані вихододні.

У розділі трудової книжки під назвою "Трудова участь в суспільному господарстві" вказана кількість відпрацьованих позивачем трудоднів у колгоспі за період з 1982 по 2003 рік включно.

За правилами статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані,наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування,довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

Суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача свідчать про те, що позивач працював у колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області з 07.09.1982 по 31.12.1998.

Наведені записи про спірний період роботи в колгоспі, засвідчені відповідними печатками колгоспу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі 263/11888/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92362375).

З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи у колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області з 07.09.1982 по 31.12.1998.

Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у листі від 23.05.2024 №1000-0202-8/87908 на те, що у довідці від 17.11.2023 №05-07/М-2164 скорочено запис, а саме: прізвище, ім`я та по батькові ( ОСОБА_1 ), то суд не приймає їх до уваги, оскільки це не спростовує факту роботи позивача відповідний період у колгоспі.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2024 №104450012072.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 07.09.1982 по 01.01.1999; визнати, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 41 рік 3 місяці та 20 днів; призначити пенсію за віком з 02.05.2024, тобто з моменту досягнення ним 60 років, враховуючи загальний страховий стаж, який складає 41 рік 3 місяці та 20 днів, суд зазначає таке.

Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 16.04.2024, тобто за 14 днів до досягнення ним пенсійного віку (60 років) - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, позивач набув право на призначення пенсії за віком з наступного дня, після досягнення ним 60 років, тобто з 03.05.2024.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, яким було прийнято спірне рішення зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.09.1982 по 31.12.1998 на посаді бухгалтера в колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області та призначити їй пенсію за віком з 03.05.2024.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача визнати, що загальний страховий стаж позивача складає 41 рік 3 місяці та 20 днів, оскільки спірні правовідносини у даній справі стосувалися виключно питання правомірності прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком та неврахування до страхового стажу періоду його роботи в колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області, а не питання правомірності визначення суб`єктом владних повноважень загального страхового стажу позивача.

Щодо позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки спірні правовідносини виникли виключно у зв`язку з прийняттям протиправного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією, яка долучена до матеріалів справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, становить 1211,20 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.04.2024 №104450012072 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.09.1982 по 31.12.1998 на посаді бухгалтера в колгоспі "Таврія" Михайлівського району Запорізької області та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.05.2024.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна перемоги, буд.26).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.