Ухвала суду № 128042270, 23.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21016/25

Провадження № 1-кс/761/14328/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 018 72 від 22.05.2025, у якому

гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Миргород Полтавської області, громадянка України, українка, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою - АДРЕСА_2 , судима,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 23.05.2025 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої, не пізніше 22.05.2025 у ОСОБА_4 за попередньою змовою з раніше знайомим ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, направлений на отримання прибутку та незаконне збагачення внаслідок незаконного обігу наркотичних засобів.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 , використовуючи месенджер «Telegram», вступили до закритого каналу, спеціалізованому на розповсюдженні наркотичних засобів, де невстановлена особа запропонувала останнім здійснювати спільний збут наркотичних засобів, обумовивши умови спільної співпраці, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 надали свою згоду.

Зокрема, за попередньою узгодженістю із невстановленою особою, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повинні були отримувати шляхом «закладок» наркотичні засоби, після чого, у орендованій квартирі, здійснювати їх фасування з подальшим зберіганням у відомим лише останнім місцях.

Далі, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою невстановленої особи, збували споживачам розфасовані наркотичні засоби дрібними партіями за визначеними невстановленою особою адресами шляхом здійснення поштових відправлень.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , не пізніше 22.05.2025 отримали від невстановленої особи наркотичні засоби, після чого почали їх зберігати у орендованій квартирі за адресою - АДРЕСА_2 , для розфасування дрібними партіями для подальшого збуту.

Так, 22.05.2025 у приміщенні відділення ТОВ «Нова Пошта» № 347, за адресою - м. Київ, вул. Сирецька, 9, працівниками поліції затримано ОСОБА_8 , під час проведення особистого обшуку якого вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, який ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 придбали та зберігали з метою збуту.

Крім того, 23.05.2025 за адресою - АДРЕСА_2 , проведено обшук орендованої ОСОБА_4 та ОСОБА_8 квартири, під якого виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, які останні, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбали та зберігали з метою збуту.

На думку слідчого, існують ризики, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, експертів, спеціалістів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність зазначених прокурором ризиків, відсутність у підозрюваної наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, сім`ї, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що підозрювана не має офіційного та стабільного джерела доходу, слідчий суддя не виключає, що здійснення злочинної діяльності є основним способом заробітку ОСОБА_4 , тому ризик вчинення останньою іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих діянь.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Максимальне покарання, передбачене за інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до десяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_4 під вартою визначити по 21 липня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разів несення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1