Рішення № 128040802, 10.06.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2025 року Справа№640/16165/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановив:

26 вересня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі позивач, ГУ ПФУ в м. Києві) до акціонерного товариства «Київметробуд» (далі відповідач, АТ «Київметробуд»), в якому позивач просив:

- стягнути з АТ «Київметробуд» заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з травня 2022 року по серпень 2022 року в сумі 1799193,91 грн за реквізитами: р/р UA333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач ГУ ПФУ в м. Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва справа № 640/16165/22 передана на розгляд судді Чудак О.М.

06 жовтня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання; встановив строк для подання заяв по суті справи.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/16165/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду адміністративна справа № 640/16165/22 (провадження № 200/2151/25) передана на розгляд судді Кравченко Т.О.

04 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття справи до провадження; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у позивача додаткові докази.

При обранні форми судочинства, за якою розглядатиметься справа, суд врахував положення ч. 2 ст. 35 КАС, а також приписи ст. ст. 12, 257 КАС з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 13 лютого 2025 року у справі № 580/871/24.

Виходячи з того, що ця справа не належить до тих справ, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження; врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Про прийняття справи до провадження сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як на час прийняття справи до провадження, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відокремлений підрозділ відповідача Тунельний загін № 4 АТ «Київметробуд» є страхувальником і щомісяця має відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам.

Тунельний загін № 4 АТ «Київметробуд» має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка утворилася за період з травня 2022 року по серпень 2022 року включно, в сумі 1799193,91 грн, в тому числі за Списком № 1 в сумі 1725227,25 грн, за Списком № 2 в сумі 73966,16 грн.

Покликаючись на п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1), п. п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), позивач просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, АТ «Київметробуд» покликалося на те, що позов подано передчасно; позивачем не дотриманий порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій; заявлена до відшкодування сума не підтверджена належними доказами.

З приводу порушення позивачем порядку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач відзначив, що відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року. Натомість ГУ ПФУ в м. Києві визначає суму до відшкодування на підставі місячних розрахунків, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом, а тому не може визнаватися законним, (про що вказав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11 квітня 2013 року у справі № К/800/5484/18). Крім того, на переконання відповідача, розрахунки, надані позивачем, не відповідають вимогам Інструкції № 21-1.

Відповідач вважає, що у такий спосіб ГУ ПФУ в м. Києві всупереч приписам ст. 19 Конституції України примушує його робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідач покликався на норми п. п. 6.4, 6.8 Інструкції № 21-1 і наголошував на тому, що підприємство не може самостійно визначити суми, що підлягають відшкодуванню, а обов`язок сплати виникає з моменту отримання відповідних розрахунків. Як наслідок, до моменту направлення відповідачу розрахунків та визначення суми відшкодування спір не виникає, оскільки жодних прав позивача не порушено. Разом з цим розрахунки АТ «Київметробуд» взагалі не отримувало.

Зауважив, що зворотнє повідомлення про вручення відправлення не є належним доказом направлення документів, оскільки в силу положень абз. 1 п. 36 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, (далі Правила № 1155) факт надання послуги пересилання реєстрованого поштового відправлення підтверджує розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Крім того, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що розрахунки начебто направлялись, проте не відповідачу, а його відокремленому підрозділу, який має свій окремий документообіг та штат працівників.

З огляду на викладене відповідач доводив, що підстави для стягнення суми відшкодування відсутні, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві не забезпечило дотримання визначеного законодавством порядку.

Також відповідач наголошував на тому, що не визнає надані позивачем розрахунки фактичних витрат.

На переконання відповідача, ні він, ні суд не можуть перевірити правомірність включення тих чи інших осіб і ці розрахунки та обґрунтованість нарахованих сум.

Відповідач відзначив, що в інших справах ГУ ПФУ в м. Києві заявляло до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які не працювали на підприємстві після 01 січня 1992 року, що є неправомірним.

Відповідач покликався на норми ст. ст. 1, 13, 100 Закону № 1788 і доводив, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 13 цього Закону, тобто пенсії, призначені особам, які працювали на роботах за Списком № 1 після 01 січня 1992 року і після цієї дати отримали право на призначення пенсії. Разом з цим особам, які набули необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у тому числі зі зниженням пенсійного віку пропорційно наявному стажу, до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювали на цих роботах, пенсія повинна призначатися на підставі ст. 100 цього Закону. При цьому відповідно до п. 2 розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058 відшкодуванню Пенсійному фонду підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону № 1788; фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за ст. 100 Закону № 1788, відшкодуванню не підлягають.

З огляду на викладе відповідач наполягав на тому, що не може впевнитись у тому, що особи, які вказані в розрахунках, працювали на роботах, що дають право на пільгову пенсію за Списком № 1. Також відповідач ставив під сумнів можливість суду встановити, що зазначені особи набули пільговий стаж після набрання чинності Законом № 1788, і, як наслідок, упевнитись в правомірності вимог до АТ «Київметробуд».

Відповідач зауважив, що не отримував жодного повідомлення про призначення, відмову у призначенні, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. Відтак, був позбавлений можливості перевірити обґрунтованість призначення пенсій на пільгових умовах, встановити обсяг та період, протягом якого він має проводити відшкодування по кожній конкретній особі.

До того ж, на переконання відповідача, розрахунки, додані до позову, не можуть бути прийняті як належний і допустимий доказ, оскільки не засвідчені у встановленому законодавством порядку, являють собою таблиці, створені на комп`ютері, та не підписані належною особою.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

Позивач вважав неприйнятними заперечення відповідача, виходячи з такого:

- розрахунки за відповідний період є належним доказом щодо предмета доказування, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 06 листопада 2018 року у справі № 804/5817/17, від 21 червня 2018 року у справі № 819/2573/15 та інших;

- наявність формальних недоліків в оформленні розрахунків не спростовує наявність у підприємства фактичної заборгованості зі сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та обов`язку їх відшкодування, на чому наголосив Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19;

- додані до позовну розрахунки сформовані відповідно до Закону № 1058 за формою, затвердженою Інструкцією № 21-1, тобто з дотриманням вимог законодавства;

- з набранням чинності Законом № 1058 (з 01 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами; обов`язок підприємств з відшкодування витрат, понесених Пенсійним фондом після 01 січня 2004 року на виплату і доставку зазначених пенсій, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Саме такий висновок наведений Верховним Судом України в постанові від 30 червня 2015 року у справі № 21-171а15;

- відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, серед іншого, є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податків, зазначених в п. 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Тунельний загін № 4 є відокремленим підрозділом АТ «Київметробуд», а тому урахуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 62, ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України (далі ГК України) саме на підприємство покладається обов`язок з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що відповідає висновками Верховного Суду, викладеним в постановах від 18 червня 2020 року у справі № 813/612/17, від 18 червня 2020 року у справі № 826/4155/17, від 23 квітня 2020 року у справі № 812/1091/17. Як наслідок, саме АТ «Київметробуд» є належним відповідачем у справі;

- розрахунки були надіслані на адресу Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», є узгодженими та є підставою для стягнення заборгованості; факт направлення розрахунків щомісячно за відповідний період жодним чином не звужує та не порушує права відповідача та не звільняє останнього від обов`язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Розрахунки формуються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду за формою, встановленою Інструкцією № 21-1, відповідно до Закону № 1058 і є підставою для відшкодування цих витрат. Розрахунки містять всю необхідну інформацію, передбачену законодавством; ні Закон № 1058, ні Інструкція № 21-1 не передбачають включення до розрахунків інших додаткових відомостей, що стосуються призначення, перерахунку або виплати пенсій. В розумінні Закону № 1058 та Інструкції № 21-1 розрахунки є первинними документами та підставою для відшкодування відповідних витрат;

- питання правомірності призначення пільгових пенсій особам, вказаним в розрахунках, не є предметом спору у справі.

Відповідач право на подання заперечення не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ухвалою від 04 квітня 2025 року суд витребував у позивача докази перебування відповідача на обліку у позивача як страхувальника; рішення (розпорядження) про призначення особам, вказаним в розрахунках, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 і № 2; докази набуття цими особами пільгового стажу за період роботи в АТ «Київметробуд» (трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) тощо); докази фактичної виплати пенсії особам, вказаним в розрахунках, впродовж спірного періоду (платіжні доручення, списки осіб на перерахування коштів тощо); картку особового рахунку страхувальника із зазначенням розміру заборгованості за спірний період та на час судового розгляду; довідку про те, чи має місце на час розгляду справи повне або часткове погашення відповідачем заборгованості, стягнення якої є предметом спору.

В повному обсязі витребувані докази позивач суду не надав, а тому справа розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

Відповідач акціонерне товариство «Київметробуд» (ідентифікаційний код 01387432, місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25) зареєстроване як юридична особа 21 грудня 1994 року, про що 21 січня 2005 року до ЄДР внесений відповідний запис; в стані припинення не перебуває.

Основним видом економічної діяльності відповідача є 42.12 Будівництво залізниць і метрополітенів.

Інші види економічної діяльності 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщення; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

В структуру АТ «Київметробуд» входить низка відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, в тому числі Тунельний загін № 4 АТ «Київметробуд» (ідентифікаційний код 01387403, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8б, поверх 5).

Як страхувальник Тунельний загін № 4 АТ «Київметробуд» перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

Колишні працівники Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду та отримують пенсію за віком, призначену за Списком № 1.

ГУ ПФУ в м. Києві надало суду довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04 червня 2015 року № 21, від 04 лютого 2014 року № 02, від 18 січня 2021 року № 32, від 15 лютого 2016 року № 09, від 12 березня 2016 року № 03, від 07 жовтня 2021 року № 75, від 15 жовтня 2013 року № 65, від 07 липня 2021 року № 59, від 21 січня 2019 року № 03, від 06 вересня 2021 року № 69, від 07 грудня 2020 року № 30, від 11 жовтня 2013 року № 64, від 27 жовтня 2015 року № 38, від 02 грудня 2013 року № 79, від 04 липня 2017 року № 18, від 08 червня 2017 року № 22, від 10 березня 2014 року, від 16 лютого 2014 року № 08, від 25 січня 2016 року № 05, від 17 лютого 2014 року № 09, від 08 жовтня 2015 року № 37, від 05 лютого 2014 року № 4, від 08 лютого 2016 року, від 03 липня 2017 року № 30, від 23 грудня 2013 року № 76, від 24 січня 2019 року № 05, від 14 вересня 2016 року № 34, від 28 вересня 2015 року № 33, від 13 серпня 2018 року № 28, від 20 березня 2017 року № 12, від 20 червня 2017 року № 27, від 20 березня 2019 року № 10, від 22 травня 2012 року № 27, від 02 червня 2015 року № 19, від 28 грудня 2015 року № 54, від 30 вересня 2013 року № 61, від 15 березня 2013 року № 20, від 10 лютого 2017 року № 05, від 17 квітня 2020 року № 06, від 18 червня 2012 року № 35, від 20 серпня 2020 року № 15, від 25 січня 2016 року № 5, від 29 квітня 2014 року № 26, від 19 травня 2014 року № 29, від 04 березня 2014 року № 13, від 12 червня 2012 року № 32, від 23 жовтня 2017 року № 64, від 20 березня 2013 року № 22, від 27 грудня 2013 року № 81, від 27 грудня 2013 року № 80, від 22 червня 2017 року № 28, від 07 жовтня 2014 року № 58, від 26 березня 2018 року № 05, від 11 липня 2016 року № 24, від 26 квітня 2019 року, від 05 жовтня 2018 року № 33, від 06 червня 2013 року № 37, від 17 червня 2014 року № 39, від 23 червня 2014 року № 42, від 15 липня 2014 року № 46, від 15 липня 2014 року № 47, від 29 березня 2018 року № 06, від 18 листопада 2011 року № 82, від 11 серпня 2014 року № 56, від 20 березня 2019 року № 11, від 14 лютого 2017 року № 06, від 27 листопада 2013 року № 78, від 26 листопада 2019 року № 40, від 19 травня 2015 року № 17, від 03 грудня 2019 року № 41, від 11 вересня 2020 року № 18, від 16 липня 2021 року № 78, від 01 жовтня 2021 року № 74, від 26 листопада 2015 року № 46, від 26 листопада 2015 року № 77, від 27 січня 2016 року № 06, від 13 серпня 2019 року № 27, від 24 квітня 2018 року № 10, від 23 лютого 2016 року № 11, від 28 грудня 2016 року № 50, від 28 грудня 2016 року № 61, від 18 листопада 2015 року № 43, від 18 вересня 2018 року № 32, від 18 квітня 2014 року № 24, від 04 травня 2016 року № 20, від 12 травня 2018 року № 20, від 16 липня 2013 року № 53, від 01 березня 2013 року № 16, від 15 жовтня 2012 року № 67, від 24 січня 2017 року № 02 щодо ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_94 , ОСОБА_91 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_75 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_43 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_78 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_11 , видані Тунельним загоном № 4 АТ «Київметробуд» на підставі первинних документів. Довідки містять інформацію про періоди роботи цих осіб у згаданому відокремленому підрозділі відповідача та виконання ними робіт за професіями (посадами), передбаченими Списком № 1.

Також суду надані трудові книжки ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_65 , які містять інформацію про періоди їх роботи в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд» за професіями (посадами), передбаченими Списком № 1.

Крім того суду надані розрахунки стажу (форма РС-право) до рішень про призначення (перерахунок) пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 особам, вказаним в розрахунках, в яких наявні відомості про періоди врахованого пільгового стажу за Списком № 1, набутого за час роботи в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд.

Колишні працівники Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду та отримують пенсію за віком, призначену за Списком № 2.

ГУ ПФУ в м. Києві надало суду довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09 жовтня 2019 року № 33, від 14 червня 2013 року № 40, від 14 червня 2013 року № 39, від 07 вересня 2012 року № 54, від 22 грудня 2014 року № 75, від 20 березня 2014 року № 18, від 15 березня 2012 року № 12, від 20 квітня 2016 року № 17, від 20 листопада 2017 року № 62 щодо ОСОБА_152 , ОСОБА_147 , ОСОБА_146 , ОСОБА_153 , ОСОБА_150 , ОСОБА_145 , ОСОБА_149 , видані Тунельним загоном № 4 АТ «Київметробуд» на підставі первинних документів. Довідки містять інформацію про періоди роботи цих осіб у згаданому відокремленому підрозділі відповідача та виконання ними робіт за професіями (посадами), передбаченими Списком № 2.

Крім того суду надані розрахунки стажу (форма РС-право) до рішень про призначення (перерахунок) пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 особам, вказаним в розрахунках, в яких наявні відомості про періоди врахованого пільгового стажу за Списком № 2, набутого за час роботи в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд.

В травні 2022 року серпні 2022 року органи Пенсійного фонду здійснювали нарахування та виплату пенсії, призначеної колишнім працівника Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», що підтверджено відомостями на виплату пенсій, грошової допомога за вказаний період.

Впродовж згаданого періоду органи Пенсійного фонду складали розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, (додаток 7 до Інструкції № 21-1) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (додаток 6 до Інструкції № 21-1) в частині пенсій, призначених за Списком № 1 і Списком № 2 колишнім працівникам Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», а ГУ ПФУ в м. Києві надсилало їх за адресою страхувальника Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», про підтверджено розрахунками від 01 серпня 2022 року № 2600-0603-8/91765, від 04 липня 2022 року № 2600-0603-8/76233, від 01 червня 2022 року № 2600-0603-8/59325, від 13 травня 2022 року № 2600-0603-8/50110, а також розрахунками від 01 серпня 2022 року № 2600-0603-8/91765, від 04 липня 2022 року № 2600-0603-8/76233, від 01 червня 2022 року № 2600-0603-8/59325, від 13 травня 2022 року № 2600-0603-8/50110.

Суд відзначає, що розрахунки були надіслані за місцезнаходженням Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», яке вказане в ЄДР (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8б, поверх 5). Однак відповідні поштові відправлення повернуті на адресу ГУ ПФУ в м. Києві з довідкою підприємства поштового зв`язку «Неправильно зазначена (відсутня) адреса».

Своєчасно та в повному обсязі страхувальник відшкодування витрат, понесених органами Пенсійного фонду, не здійснив.

Внаслідок невиконання Тунельним загоном № 4 АТ «Київметробуд» обов`язку щодо своєчасного і повного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у страхувальника виникла заборгованість за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року в сумі 1799193,91 грн, що підтверджено картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 і Списком № 2.

Як свідчить картка особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, сформована за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року, у Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно існує заборгованість в сумі 1725227,75 грн:

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 травня 2022 року, травень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 1) 358337,21 грн; всього до сплати 358337,21 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 1 «-»; недоїмка по відшкодуванню 32245215,33 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 червня 2022 року, червень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 1) 551185,22 грн; всього до сплати 551185,22 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 1 «-»; недоїмка по відшкодуванню 32796400,55 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 липня 2022 року, липень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 1) 421082,44 грн; всього до сплати 421082,44 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 1 «-»; недоїмка по відшкодуванню 33217482,99 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 серпня 2022 року, серпень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 1) 394622,88 грн; всього до сплати 394622,88 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 1 «-»; недоїмка по відшкодуванню 33612105,87 грн.

Як свідчить картка особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, сформована за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року, у Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно існує заборгованість в сумі 73966,16 грн:

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 травня 2022 року, травень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 2 та ін.) 16245,19 грн; всього до сплати 16245,19 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 2 та ін. «-»; недоїмка по відшкодуванню 1313415,87 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 червня 2022 року, червень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 2 та ін.) 21441,79 грн; всього до сплати 21441,79 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 2 та ін. «-»; недоїмка по відшкодуванню 1334857,66 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 липня 2022 року, липень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 2 та ін.) 18281,81 грн; всього до сплати 18281,81 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 2 та ін. «-»; недоїмка по відшкодуванню 1353139,47 грн;

термін сплати, дата списання з рахунку платника 25 серпня 2022 року, серпень 2022 року; належить до сплати (підлягає відшкодуванню за Списком № 2 та ін.) 17997,37 грн; всього до сплати 17997,37 грн; зараховано відшкодування пенсій за Списком № 2 та ін. «-»; недоїмка по відшкодуванню 1371136,84 грн.

Докази часткового або повного погашення страхувальником чи відповідачем заборгованості, стягнення якої є предметом спору, суду не надані.

Навпаки, згідно з довідкою ГУ ПФУ в м. Києві від 08 квітня 2025 року № 2600-0503-7/62066 станом на квітень 2025 року заборгованість Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та Списком № 2, за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року не сплачена і становить 1799193,91 грн.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Надані відповідачем довідки Будівельно-монтажного управління № 3 АТ «Київметробуд» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , а також витяги з розрахунків, до яких були включені ці особи, суд не бере до розгляду на підставі ч. 4 ст. 73 КАС як такі, що не стосуються предмета доказування.

Такий висновок суду ґрунтується на тому , що предметом спору у справі, що розглядається, є питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам Тунельного загону № 4, а не Будівельно-монтажного управління № 3 АТ «Київметробуд».

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

П. 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.

У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. п. 1, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 805/473/17-а за подібних правовідносин навела висновок про те, що органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом влади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в м. Києві виступає у якості суб`єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у сфері публічно-правових відносин.

Суд також відзначає, що невиконання страхувальником, який є відокремленим підрозділом відповідача без статусу юридичної особи, обов`язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій має наслідком виникнення у позивача, як у особи, яка здійснила ці витрати, права на звернення до суду.

При цьому за на приписами ч. ч. 1, 3 ст. 43 КАС здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність) належить підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відтак, належним відповідачем за позовними вимогами ГУ ПФУ в м. Києві, які розглядаються у цій справі, є саме юридична особам, тобто АТ «Київметробуд», а не його відокремлений підрозділ Тунельний загін № 4 АТ «Київметробуд», який хоч і є страхувальником, проте статусу юридичної особи не має.

За змістом п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз. 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п. п. «а», «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788, покриваються підприємствами та організаціями.

При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, понесених органами Пенсійного фонду України після 1 січня 2004 року, не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Процедура обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1).

П. 6.1 Інструкції № 21-1 установлено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону № 1788 та ч. 2 ст. 114 Закону № 1058:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788 та п. п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

[…]

Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст. ст. 13, 14 та 55 Закону № 1788, або із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 114 Закону № 1058, які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено.

П. 6.3 Інструкції № 21-1 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до п. 6.6 Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

П. 6.7 Інструкції № 21-1 установлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Підприємствам та організаціям, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначені в п. 6.4 цієї глави, не надсилаються.

Відомості по особах, які набули пільговий стаж на таких підприємствах, організаціях, обліковуються в органах Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії та відображаються в окремій відомості згідно з додатком 8а.

Верховний Суд неодноразово висловлював висновок про те, що обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, в частині пенсій, призначених у порядку ст. 13 Закону № 1788, покладений на підприємства (постанови від 20 грудня 2018 року у справах № 804/7025/17, № 804/2506/17 та інші).

При цьому, обов`язок підприємств з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 01 січня 2004 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Відповідна правова позиція була сформульована ще Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2012 року у справі № 21-251а12 і її дотримується Верховний Суд, про що свідчать постанови від 20 лютого 2019 року у справі № 809/602/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 808/329/17, від 12 березня 2019 року у справі № 809/602/17, від 13 січня 2022 року у справі № 826/6860/17.

З наведених вище мотивів суд відхиляє заперечення відповідача, які полягають у тому, що він не визнає надані позивачем розрахунки, оскільки відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 13 цього Закону, тобто пенсії, призначені особам, які працювали на роботах за Списом № 1 після 01 січня 1992 року і після цієї дати отримали право на призначення пенсії, і що ні відповідач, ні суд, не можуть перевірити правомірність включення осіб в розрахунки та обґрунтованість нарахованих сум.

З цих це міркувань суд не бере до уваги зауваження відповідача про те, що в інших справах ГУ ПФУ в м. Києві заявляло до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які не працювали на підприємстві після 01 січня 1992 року.

З приводу твердження відповідача про те, що він може впевнитись у тому, що особи, які вказані в розрахунках, працювали на роботах, що дають право на пільгову пенсію за Списком № 1; що зазначені особи набули пільговий стаж після набрання чинності Законом № 1788, і, як наслідок, упевнитись в правомірності вимог до АТ «Київметробуд», суд зазначає наступне.

ГУ ПФУ в м. Києві надало видані Тунельним загоном № 4 АТ «Київметробуд» довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо осіб, які вказані в розрахунках, а також розрахунки стажу (форма РС-право) до рішень про призначення (перерахунок) пенсій цим особам.

Ці докази підтверджують факт виконання особами, вказаними в розрахунках, робіт за професіями (посадами), передбаченими Списком № 1 і Списком № 2 відповідно, та набуття ними пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 і Списком № 2 відповідно за час роботи в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд».

Крім того, Верховний Суд в постановах від 23 червня 2022 року у справі № 804/2793/18, від 18 січня 2023 року у справі № 826/8883/17 наголосив на тому, що оцінка наявності пільгових умов праці, атестації робочих місць, відповідного стажу, тощо надається органами Пенсійного фонду при призначенні пенсії особам, а тому не підлягає оцінці при розгляді подібних справ.

Отже, питання правомірності призначення особам, вказаним в розрахунках, пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 відповідно, не є предметом спору у справі, що розглядається.

Верховний Суд в постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 812/1231/17, від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19 та інших навів висновок про те, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Застосувавши до спірних правовідносин норми Інструкції № 21-1 з урахуванням вказаних вище висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що належним доказом на підтвердження позовних вимог ГУ ПФУ в м. Києві в частині стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з травня 2022 року по серпень 2022 року включно є розрахунки саме за відповідний період, а не за рік, як помилково вважає відповідач.

Верховний Суд в постановах від 18 червня 2020 року у справі № 813/612/17, від 09 липня 2020 року у справі № 804/1424/17, від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19 навів висновок про те, що наявність формальних недоліків в оформленні таких розрахунків не спростовує наявність у підприємства фактичної заборгованості зі сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та обов`язку їх відшкодування.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що надані ним розрахунки складені та оформлені з дотриманням вимог Закону № 1058 та Інструкції № 21-1, а також в контексті спірних правовідносин містять всю необхідну інформацію.

Суд встановив, що на виконання вимог Інструкції № 21-1 пенсійний орган надсилав на адресу страхувальника Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому розрахунки були надіслані за місцезнаходженням Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд», яке вказане в ЄДР (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8б, поверх 5). Однак відповідні поштові відправлення повернуті на адресу ГУ ПФУ в м. Києві з довідкою підприємства поштового зв`язку «Неправильно зазначена (відсутня) адреса».

Повернення розрахунків на адресу пенсійного органу підприємством поштового зв`язку з причини відсутності адресата страхувальника за його місцезнаходженням, що вказане в ЄДР, не може слугувати підставою для висновку про те, що ГУ ПФУ в м. Києві не забезпечило дотримання вимог Інструкції № 21-1.

Суд відзначає, що визначений Законом № 1058 та Інструкцією № 21-1 загальний (позасудовий) порядок відшкодування витрат передбачає обов`язок органів Пенсійного фонду України надсилати страхувальнику відповідні розрахунки. Разом з цим, у випадку, коли страхувальником є відокремлений підрозділ без статуту юридичної особи, ні Закон № 1058, ні Інструкція № 21-1 не вимагають додаткового направлення розрахунків на адресу юридичної особи.

З цих міркувань суд відхиляє заперечення відповідача, які полягають у тому, що розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій він не отримував.

Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з матеріалами цієї справи, яка, серед іншого, містить розрахунки за спірний період; будучу незгодними з цими розрахунками (як по формі, так і за змістом), міг оскаржити їх в судовому порядку, однак такими правами АТ «Київметробуд» не скористалось.

Заперечення відповідача не містять конкретних вказівок на те, що певна особа (особи), які включена (включені) в розрахунки, не працювали в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд» за професіями (посадами), що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 чи Списком № 2; що органи Пенсійного фонду України невірно визначили частку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає відшкодуванню страхувальником, пропорційно пільговому стажу, набутому за час роботи в Тунельному загоні № 4 АТ «Київметробуд», тощо.

Згідно з приписами цих нормативно-правових актів підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ні Закон № 1058, ні Інструкція № 21-1 не покладають на органи Пенсійного фонду України обов`язок надсилати (надавати) страхувальнику докази фактичної виплати пенсії (платіжні доручення, реєстри форми П-3, заявки тощо).

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оформлені з дотриманням вимог додатків 6 і 7 до Інструкції № 21-1, є належними та допустимими доказами стосовно предмету доказування.

Враховуючи, що зі змісту застосованих до спірних правовідносин норм права та встановлених фактичних обставин вбачається обов`язок відповідача відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, а наявність заборгованості, стягнення якої є предметом спору, підтверджена належними доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з АТ «Київметробуд» на користь ГУ ПФУ в м. Києві заборгованості страхувальника Тунельного загону № 4 АТ «Київметробуд» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка виникла за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно, в сумі 1799193,91 грн, в тому числі за Списком № 1 - 1725227,75 грн та за Списком № 2 73966,16 грн.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) до акціонерного товариства «Київметробуд» (ідентифікаційний код 01387432, місцезнаходження: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, буд. 2/25) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку п/ільгових пенсій задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Київметробуд» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованості страхувальника Тунельного загону № 4 акціонерного товариства «Київметробуд» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка виникла за період з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно, в сумі 1799193 (один мільйон сімсот дев`яносто дев`ять тисяч сто дев`яносто три) гривні 91 копійка, в тому числі за Списком № 1 - 1725227,75 грн та за Списком № 2 73966,16 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Повне судове рішення складено 10 червня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко