Ухвала суду № 128038985, 10.06.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

10 червня 2025 р.Справа № 120/13626/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 13.03.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Принагідно, суд зауважує, що матеріали справи повернулися до суду 03.06.2025 року після апеляційного оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року.

До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, що мотивовано невиконанням відповідачем рішення суду у справі.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).

Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

За нормами статті 381-1 КАС України (в реакції згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 КАС України.

Так, частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Відповідно до матеріалів заяви головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві на виконання рішення суду знято обмеження пенсії максимальним розміром.

Водночас, позивачем встановлено, що після виконання рішення цього суду розмір пенсії став менший, аніж той, який був розрахований головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до звернення із позовом.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача у цій справі, суд врахував, що відповідач після перерахунків пенсії з 01.02.2023 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року здійснив нарахування пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої постановами КМУ № 168, № 185, однак обмежив розмір пенсії максимальним розміром.

Відтак, судом було вирішено, що похідна позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області проводити з 01.02.2023 року, 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Водночас, судом встановлено, що повторно проводячи перерахунки пенсії, зокрема з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року у на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідачем припинено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, передбаченої постановами КМУ № 168, № 185.

Вказане підтверджується листом головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.04.2025 року.

Натомість, обмеження розрахованої пенсії максимальним розміром згідно розрахунків відсутнє.

Тобто, після виконання рішення суду, що пов`язане із застосуванням норми права, відображеної у ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, відповідачем було анульовано нараховані індексації, у зв`язку із здійсненням перерахунку на підставі оновленої довідки, що видана з урахуванням зміни складових грошового забезпечення відповідно до встановленого прожиткового мінімуму.

Суд зауважує, що спірні правовідносини не існували на момент винесенні судом рішення у цій справі та не охоплюються спірними правовідносинами.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про який просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у цій адміністративній справі та не є предметом виконання судового рішення

Разом з тим, не згода позивача із розрахунком пенсійного забезпечення свідчить про наявність ознак іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у порядку передбаченому статтею 382 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяАльчук Максим Петрович