Рішення № 128038401, 10.06.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3479/25

н/п 2/953/2033/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем від 16.12.2021 за реєстровим № 45493, яким звернуто стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» заборгованості в розмірі 35 461,00 гривень. Прохає вирішити питання розподілу та відшкодування судових витрат пов`язаних з розглядом справи, які складаються із суми відшкодування витрат по сплаті судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та інших понесених витрат, шляхом покладення таких судових витрат на ТОВ «ДІНЕРО» та їх стягнення на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог позивачка зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю.Д. (далі по тексту третя особа-2) знаходиться виконавче провадження за №68689983, відкрите 17.02.2022на підставі спірного виконавчого напису. Про наявність спірного виконавчого напису та зазначеного виконавчого провадження, ї стало відомо випадково з відомостей Єдиного реєстру боржників та в подальшому з отриманої електронної кореспонденції від банку, а саме, постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2025, що була суперечливо винесена приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження за №68689983.

При цьому, за весь цей час (з2022року) будь-якої іншої офіційної поштової кореспонденції від приватного виконавця до дотепер не надходило і отримано не було, зокрема, ані постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу, ані будь-яких інших постанов, повідомлень, документів чи матеріалів виконавчого провадження. Між тим, саме зі змісту вищевказаної постанови про арешт коштів боржника, яка надійшла до неї 08.04.2025від банку, вбачається, що зазначене виконавче провадження відкрито та здійснюється саме на підставі спірного виконавчого напитс.

Отже, станом на сьогодні, на підставі незаконного виконавчого напису, з неї здійснюється безпідставне стягнення належних їй грошових коштів та стосовно неї вживаються різні примусові заходи, які обмежують її права, не кажучи про те, що визначена у виконавчому написі заборгованість не є безспірною, а її існування і розмір взагалі нічим не підтверджені.

Вказує, що жодного нотаріально посвідченого кредитного договору вона не укладала. Проте, незважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що чинна редакція Переліку №1722в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі скасована судовими рішеннями, що набрали законної сили (є нечинною), Третьої особою-1 чомусь було вчинено Виконавчий напис на підставі договору, який нотаріально не посвідчений та взагалі не укладався у формі кредитного договору.

Також зауважує, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

За таких обставин, враховуючи викладене, вважає, що дії направленні на вчинення спірного виконавчого напису та його виконання в рамках виконавчого провадження в цілому є протиправними, безпідставними і такими, що порушують її права та законні інтереси, спірний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням норм та вимог чинного законодавства України, внаслідок чого здійснюється неправомірне провадження щодо його виконання про звернення стягнення незрозумілої та необгрунтованої заборгованості.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 у справі визначено головуючу суддю Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.04.2025 провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою відкрито, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а призначено судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №45493 від 16.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ 41350844) заборгованості в розмірі 35 461,00 гривень, в рамках виконавчого провадження №68689983, яке знаходиться в провадженні приватного нотаріуса виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича - до ухвалення судового рішення по даній справі.

25.04.2025 електронним шляхом до суду надійшло клопотання представника позивачки адвоката Шаповалова А.Р. про долучення доказів до матеріалів справи.

13.05.2025 електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивачки адвоката Шаповалова А.Р. у якій прохає суд вирішити питання розподілу та відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються з суми відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 1816,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000 грн., шляхом покладення таких судових витрат на відповідача по справі та їх стягнення на користь позивачки.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. У поданій до суду 13.05.2025 електронним шляхом заяві представника позивачки адвоката Шаповалова А.Р. прохає суд, зокрема, провести судовий розгляд справи без участі сторони позивача. У разі наявності умов для проведення заочного розгляду справи, не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не відомі. Правом на подання відзиву на позов не скористався. Заяв, клопотань не подавав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, місце і час судового засідання, суд розглядає справу у їх відсутність та згідно частини 4статті 223 ЦПК Українипостановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямстатті 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини 2статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази, оцінивши їх у сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, на підставі статей87-91Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06 1999 року та керуючись ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015року №675-VIII, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №45493, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Харків, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_1 , місце роботи: не працює, яка є Боржником за Кредитним за договором № AG9205350 від 17.01.2020року, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ІТС) компанії14694447, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО», ідентифікаційний код юридичної особи:41350844, місцезнаходження: вул. Сурікова буд.За, м. Київ, 03035, Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО:300528, далі іменований Стягувач. Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.02.2020року по 23.10.2021року. Сума заборгованості становить 34 811,00 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять гривень 00 копійок), що складається з: - Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 22 998,00 грн (Двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок); - Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 11 813,00 грн (Одинадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень 00 копійок). За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, в розмірі 650,00 грн (шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 35 461,00 грн (Тридцять п`ять тисяч чотириста шістдесят одна гривня 00 копійок).

Згідно з даними, які містяться в Інформації з Єдиного реєстру боржників, наявний запис стосовно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер виконавчого провадження 68689983, документ видав приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О., категорія стягнення стягнення коштів, на виконанні у приватного виконавця Пашкова Ю.Д.

Згідно з відкритими даними АСВП, наявне виконавче провадження АСВП №68689983, дата відкриття 17.02.2022, боржник ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «ФК «ДІНЕРО».

08.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Ю.Д., в рамках ВП №68689983, при примусовому виконанні виконавчого напису №45493, виданого 16.12.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригіда В.О. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДІНЕРО» заборгованості в розмірі 35461,00 гривень, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, a також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнения на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 39166,1 гривня (UAH).

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Отже, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин 8, 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його не чинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині 5 статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що спірний виконавчийнапис про стягнення з позивачки заборгованості за Кредитним договором, вчинений нотаріусом 16.12.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

Разом з цим, судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, що Кредитний договір №AG9205350 від 17.01.2020, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ІТС) компанії14694447, укладений з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО», який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису,підписаний сторонами договору з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та не був посвідчений нотаріально.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В ході судового розглсду встановлено, що спірний виконавчий напис вчинено на виконання Кредитного договору № AG9205350 від 17.01.2020, укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 .

Разом з цим, в ході судового розгляду встановлено, що наявна у ОСОБА_1 заборгованість в оспорюванню виконавчому написі не є безспірною, а вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача базується на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.09.2021 по справі 910/10374/17.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд вважає, що за результатом розгляду справи встановлені підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимогстатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1816,80 гривень.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно достатті 1 Закону Українивід 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI)договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону№ 5076-VI).

Згідно зістаттею 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленомузаконом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зістаттею 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано суду наступні докази (в якопіях):

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5531;

- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1047858 від 14.04.2025;

- договір про надання правової допомоги від 30.09.2021, укладений між адвокатом Шаповаловим Антоном Романовичем та ОСОБА_1 , за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту комплексну правову допомогу (різні види юридичних послуг), а Клієнт в свою чергу зобов`язується приймати та оплачувати Адвокату надану правову допомогу (юридичні послуги). Правовою допомогою за цим Договором є незалежна професійна діяльність Адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. До правової допомоги за цим Договором також включаються такі види юридичних послуг: захист прав і свобод Клієнта та представництво його інтересів без будь-яких обмежень перед фізичними та юридичними особами, у всіх державних та недержавних органах, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі у всіх органах державної влади, у виконавчих комітетах та органах виконавчої влади, в органах місцевої влади та самоврядування, в податкових та контролюючих органах, в органах державної реєстрації, нотаріату та у приватних нотаріусів, в органах виконавчої служби та у приватних виконавців, в правоохоронних органах, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органах досудового розслідування, поліції, прокуратури та судах будь-якої юрисдикції, що діють на території України, без виключения. Надання правової інформації, пропозицій, рекомендацій, консультацій та роз`яснень з будь- яких правових питань, що виникають у Клієнта. Підготовка, складення та юридичне оформлення звернень, заяв, скарг, позовів, процесуальних та інших документів правового характеру, які є необхідними Клієнту. Здійснення правового аналізу, вивчення та перевірка будь-яких документів і матеріалів, що надаються Клієнтом. Правовий супровід, прийняття участі в необхідних заходах та ведення будь-яких справ Клієнта за його дорученням. Перелік видів юридичних послуг, що зазначені в цьому пункті Договору, не є вичерпним.

Згідно з п.2.1, 2.2 Договору, відповідні (конкретні) юридичні послуги передбачені цим Договором, яких потребує Клієнт, надаються за необхідністю та на підставі звернения Клієнта. Зміст та обсяг замовлених юридичних послуг, які необхідно надати Кліситу, в цілому та по етапах попередньо визначається Сторонами за усною домовленістю або шляхом оформлення відповідних додатків. Детальний опис, перелік та обсяг наданих юридичних послуг (виконаних робіт), що були погоджені, з погодинним відображенням витраченого часу, а також факт їх надання та оплати, обов`язково зазначається та засвідчується в актах прийому-передачі виконаних робіт, які підписуються Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктами 4.1 4.7 Договору визначено, що за надання правової допомоги (юридичних послуг) згідно із цим Договором, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), яка розраховується за погодинною та фіксованою ставками. Вартість юридичних послуг (гонорар) визначається за взаємною домовленістю Сторін та розраховується за певною ставкою (погодинною або фіксованою), виходячи з виду та обсягу юридичних послуг, які необхідно надати Клієнту, а також кількості затраченого часу Адвокатом. При розрахунку винагороди (гонорару) також можуть враховуватися складність справи та завдання, пріоритетність та термін виконання, інтенсивність та ступінь черговості, рівень завантаження та інші обставини. Узгоджений Сторонами розмір погодинної ставки становить 500,00 (п`ятсот) гривень за одну годину роботи Адвоката. За погодженням Сторін розмір погодинної ставки може бути збільшено або зменшено в залежності від конкретних обставин та інших об`єктивних факторів. Погодинна ставка застосовується за замовчуванням до усіх видів юридичних послуг, окрім тих до яких застосовується фіксована ставка. Розмір фіксованої ставки та випадки її застосування окремо узгоджується між Сторонами. Фіксована ставка може застосовуватися до усіх видів юридичних послуг, якщо це попередньо було погоджено між Сторонами. Винагорода (гонорар) у вигляді фіксованої ставки передбачає визначення твердої та незмінної суми, що підлягає сплаті за юридичні послуги. Сторони допускають одночасне застосування погодинної та фіксованої ставки. Сторони погодили, що попередня орієнтовна вартість юридичних послуг (гонорар) визначається Сторонами за усною домовленістю або шляхом оформлення відповідного додатку. За взаємною домовленістю Сторін також може передбачатися авансований платіж за надання юридичних послуг, який оформлюється окремим додатком до цього Договору. Загальний розмір винагороди (гонорару) за цим Договором складасться із сукупної вартості усіх наданих юридичних послуг протягом строку дії цього Договору. Факт надання та оплати юридичних послуг (закінчення певного етапу роботи або в цілому) засвідчується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

- додаток до Договору про надання правової допомоги б/н від 30.09.2021 - Акт прийому-передачі виконаних робіт від 12.05.2025, підписаний адвокатом Шаповаловим А.Р. та ОСОБА_1 , згідно з даними якого відповідно до Договору про надання правової допомоги б/н від 30.09.2021року, укладеного між Шаповаловим А.Р. (Адвокатом), з одного боку, та ОСОБА_1 (Клієнтом), з іншого боку, Сторони склали та підписали між собою цей Акт прийому-передачі виконаних робіт (далі - Акт) про наступне: 1. Адвокат надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги з надання правової допомоги відповідно до зазначеного детального опису і переліку робіт (наданих послуг) в наступному обсязі:

1) Надання усної юридичної консультації Клієнту і роз`яснения правових питань, що виникли. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 500,00 грн.;

2) Ретельне (поглиблене) дослідження спору та спірних питань, що виникли, а також детальне вивчення наданих документів, матеріалів і пов`язаних із цим юридичних питань, з метою узгодження правової позиції, розробки стратегії ведення (супроводу) справи та підготовки необхідних документів для вирішення цивільного спору і подальшого судового розгляду. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 1000,00 грн.;

3) Проведення комплексного аналізу норм чинного законодавства України, пошук та аналіз судової практики з питань належних до існуючого спору, зокрема договірних та/або кредитних правовідносин, щодо укладення правочинів і стягнення боргів, щодо нотаріальних дій, вчинення та оскарження виконавчих написів, щодо виконавчого провадження, здійснення виконавчий дій і запобігання порушенням прав боржників, а також щодо боргових зобов`язань, захисту прав та законних інтересів Клієнта в цілому, з метою надання кваліфікованої правової допомоги та належної підготовки до судового розгляду. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 1000,00 грн.;

4) Надання письмової юридичної консультації (звіту з аналізу) з усіх досліджених питань із відповідними посиланнями та роз`ясненнями норм закону, а також узгодження і затверджения остаточної правової позиції для подальшого юридичного супроводу Клієнта. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 500,00 грн.;

5) Підготовка, складення, оформлення та подача необхідних звернень, запитів, пояснень, заяв, скарг, клопотань та інших документів правового характеру у досудовому порядку, а також юридичний супровід по всім супутнім питанням, зокрема, пов`язаних з виконавчим провадженням і отриманням документів. Витрати часу (год). 2 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 2000,00 грн.;

6) Збір та пошук необхідних документів, відшукання і вилучення необхідних відомостей з реєстрів, а також іншої правової інформації, що пов`язано з проведениям комплексного юридичного аналізу та підготовкою відповідних документів правового характеру, з метою подальшого ініціювання, супроводу, організації та ведення справи в суді. Надання кінцевої правової оцінки зібраному та сформованому матеріалу. Витрати часу (год). 3 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 3000,00 грн.;

7) Підготовка, складення, оформлення та подача до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, разом із додатками до неї. Витрати часу (год). 5 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 5000,00 грн.;

8) Підготовка, складення, оформления та подача до суду заяви про забезпечення позову із додатками до неї. Витрати часу (год). 2 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 2000,00 грн.;

9) Підготовка, складення, оформлення та подача до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи із додатками до нього. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 1000,00 грн.;

10) Підготовка, складення, оформления та подача до суду заяви про розподіл та відшкодування судових витрат. розгляд справи та проведення засідання без участі із додатками до неї. Витрати часу (год). 2 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 2000,00 грн.;

11) Підготовка, складення, оформлення, направлення та подача інших процесуальних (правових) документів, що виникнуть в ході судового розгляду. Витрати часу (год). 1 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 1000,00 грн.;

12) Повноцінний юридичний супровід, ведення, моніторинг та контроль руху судової справи № 953/3479/25 в суді першої інстанції, після подачі позову. Захист прав та представництво інтересів Клієнта, підготовка до судового розгляду в суді першої інстанції в цілому (участь в судовому процесі та розгляді справи, в тому числі дистанційна, відвідування суду та судових засідань, пошук та збирання додаткових необхідних доказів, підготовка, складення, оформлення і подання інших документів правового характеру, заяв по суті справи, інші заяви, клопотания, заперечення та документи щодо процесуальних і процедурних питань, а також виконання інших процесуальних прав та обов`язків, пов`язаних із судовим та позасудовим розглядом і вирішенням справи, які можуть виникнути в ході її подальшого розгляду загалом). Витрати часу (год). 3 год. Вартість юридичної послуги (грн.) 3000,00 грн.

Загальна вартість заданих юридичних послуг (гонорар) за вказаний обсяг правової допомоги становить - 22 000,00 (двадцять дві тисячі) гри. Вартість таких юридичних послуг є остаточною. Юридичні послуги надано належним чином, якісно, своєчасно та в повному обсязі. Клент не має з цього приводу жодних претензій та/або зауважень до Адвоката. За надану правову допомогу Клієнт оплачує Адвокату повну вартість юридичних послуг відповідно до цього Акта, який виступає розрахунковим документом. Даний Акт засвідчує факт надання та оплати зазначених юридичних послуг і підтверджує проведення взаєморозрахунків між Сторонами. Сторони не мають зауважень та/або претензій один до одного з будь-яких інших питань.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на правову допомогу, суд враховує висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2025року по справі № 275/150/22 провадження № 61-13766св24, де Верховний Суд виснував таке.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44.Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

47.Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:

«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України,відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У справі, що розглядається, відповідачем заперечень щодовитрат позивачки на правову допомогу до суду не подано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 22000,00 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.04.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №45493 від 16.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ 41350844) заборгованості в розмірі 35 461,00 гривень, в рамках виконавчого провадження №68689983, яке знаходиться в провадженні приватного нотаріуса виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича - до ухвалення судового рішення по даній справі.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, суд роз`яснює, що заходи забезпечення позову по даній справі, вжиті ухвалою суду від 15.04.2025, у зв`язку із задоволенням позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, вчинений 16 грудня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за №45493 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», заборгованості за Кредитним договором №AG9205350 від 17.01.2020, укладеним між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 за період з 22.02.2020 по 23.10.2021 суми у загальному розмірі: 35461,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Заяву пропереглядзаочногорішення можебутиподанопротягом тридцятиднівздня йогопроголошеннявідповіднодо вимогстатей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», код ЄДРПОУ:41350844, адреса: 03035, м.Київ, вул.Сурикова, 3 (літ. А);

треті особи:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02068, м.Київ, просп.Петра Григоренка, 15;

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, адреса: 61003, м.Харків, вул.Б.Хмельницького, 25, офіс 1.

Суддя- С.М. Лисиченко