Ухвала суду № 128037401, 10.06.2025, Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/1359/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року м. Кременчук

Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей,-

Встановив:

До Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Нормою ч. 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів, станом на момент подання позивачем позовної заяви, визначений п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2018 року у справі №904/8549/17, від 27 вересня 2021 року №5026/886/2012, незасвідчені копії документів визнаються недопустимими доказами.

З копій доданих до позовної заяви документів вбачається, що всі подані документи не відповідають вимогам засвідчення копій: не містять напису «згідно з оригіналом», підпису позивача та дати посвідчення.

Окрім того, судом встановлено, що позивачкою ставляться вимоги про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_1 у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, в матеріалах позовної заяви відсутні посилання на докази того, що ОСОБА_2 є батьком/опікуном/піклувальником/усиновлювачом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до копії свідоцтва про народження її батьком зазначений ОСОБА_5 , в позовній заяві відсутнє обґрунтування чому ОСОБА_5 не залучений як учасник справи.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у разі подання письмових доказів можуть бути додані їх копії).

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позову без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 175, 177, 185, 294, 258-261 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей - залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Про прийняте рішення повідомити позивачку, надіславши їй копію ухвали для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА. С. Река