Ухвала суду № 128036731, 03.06.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 370/2782/21

Провадження №1-кп/369/1543/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Києво-Святошинським районним судом Київської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

Судовий розгляд не може бути завершений в даному судовому засіданні, оскільки триває стадія з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами (захисник та обвинувачений ознайомилися з матеріалами справи, що становить 10 томів судового провадження, та надали свої письмові заперечення щодо письмових доказів сторони обвинувачення, розгляд яких триває).

Враховуючи зазначене та неможливістю завершити судовий розгляд з об`єктивних причин, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки ризик втечі обвинуваченого, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому, відсутність достатніх соціальних зв`язків, які б утримали обвинуваченого від зміни місця проживання, відсутність офіційного місця роботи на момент затримання, ризик впливу обвинуваченого на свідків для зміни ними показань, які ще не допитані судом, та ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення насильницьких злочинів, продовжують існувати. Крім того, прокурор зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 відмовився отримувати клопотання про продовження запобіжного заходу в судовому засіданні 22.05.2025 року, разом з тим, 29.05.2025 прокурор також направила вказане клопотання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для вручення обвинуваченому, про що міститься відмітка канцелярії установи та надала суду супровідний лист.

Представник ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали та просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 з огляду на реальність ризиків у справі та поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти розгляду клопотання прокурора, оскільки не отримав завчасно клопотання. Разом з тим, ОСОБА_7 проти ризиків, зазначених в клопотанні прокурора заперечив, вказував на їх необґрунтованість жодними доказами, безпідставність пред`явленого обвинувачення, а також необґрунтовано великий розмір застави, визначеної як альтернатива запобіжному заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 проти продовженнятримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив, акцентував увагу на тому, що у справі не заявлено жодного цивільного позову від потерпілих, зазначав, що ризики у клопотанні прокурора є безпідставними тапросив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжнийзахід.

Суд,вивчивши наявніматеріали,вислухавши думкуучасників процесу,дійшов висновкупро наступне.

Судом встановлено,що ОСОБА_7 обвинувачується увчиненні декількохкримінальних правопорушень,зокрема йу вчиненніособливо тяжкогозлочину.Суд враховуєв сукупностіконкретні обставиницієї справи,характер дій,у вчиненніяких обвинувачуєтьсяобвинувачений ОСОБА_7 ,ступінь тяжкостіінкримінованих останньомукримінальних правопорушень,дані проособу обвинуваченого,який неодноразовосудимий завчинення умиснихзлочинів,раніше відбувавпокарання увиді позбавленняволі,має наутриманні неповнолітнюдоньку,а такожбатьків пенсійноговіку,та напідставі зазначеногодійшов висновку,що наданому етапірозгляду справипрокурор довівіснування ризиків,передбачених ст.177КПК України,які незменшилися намомент розглядуданого клопотання.Зокрема продовжуютьіснувати ризикпереховування відсуду зметою уникненняпокарання,у разівизнання винуватимв інкримінованихйому злочинах,а такожризик вчиненняіншого кримінальногоправопорушення, зогляду нате,що обвинуваченийраніше судимийза вчиненнянасильницьких злочинів,ризик впливу на свідків та потерпілих, які на даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані. Вказані ризики не зменшилися на момент розгляду клопотання прокурора.

Таким чином, враховуючи відсутність даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого, зокрема і щодо стану здоров`я, належних гарантій, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що у цій конкретній справі вказані вище обставини на даній стадії розгляду справи виправдовують обмеження права обвинуваченого ОСОБА_7 перебувати на волі, в матеріалах провадження відсутні та під час судового засідання не здобуті достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне.

Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводизахисника щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що наявність у обвинуваченого родини та осіб на утриманні не спростовують встановлені у справі ризики (переховування, вплив на свідків, ризик вчинення іншого кримінальногоправопорушення), та не зможуть запобігти цим ризикам, оскільки не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали обвинуваченого від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого у цій конкретній справі. Отже, підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому заставу в розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 становить 1968200 гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Вказаний розмір застави суд визначає з врахуванням майнового стану обвинуваченого, який є фізичною особою-підприємцем, стадії кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатись, дійшов висновку, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, обвинувачений вирішить не зникати через побоювання втратити заставу. Суд, дійшов висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотанняпрокурора пропродовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів з 03.06.2025 року до 02.08.2025рокувключно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 заставу в розмірі 650 (шістсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024, становить 1968200 (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 15 год. 30 хв. 06.06.2025.

Суддя ОСОБА_1