Ухвала суду № 128036505, 10.06.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/288/22

Провадження № 2/362/108/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: СФГ «Левада», ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області КовбеляМ.М. перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. від 20.01.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в загальному позовному провадженні.

Зі змісту позову вбачається, що прокурор в інтересах Васильківської міської ради просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38360780 від 27.11.2017 року з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 34,4999 га з кадастровим номером 322148200:04:008:002 для ведення фермерського господарства, стягнувши з відповідача фактично понесені судові витрати.

19.07.2023 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в котрій в.о. керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області зазначає, що ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст.ст. 387,388 ЦК України щодо витребування з чужого володіння спірної земельної ділянки. А тому, просив позовні вимоги розглядати у наступній редакції: скасувати рішення державного реєстратора КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» Кононенко Ю.М. щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень за індексним № 38360780 від 27.11.2017 року про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером: 322148200:04:008:002, площею 34,4999 га для ведення фермерського господарства; витребувати на користь держави в особі Васильківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 322148200:04:008:002, площею 34,4999 га від ОСОБА_1 .

Ухвалою головуючого судді Ковбеля М.М. від 23.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з необхідністю доплати судового збору за вимогу майнового характеру у відповідності до вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно обвинувального акту відносно ОСОБА_1 в сумі 11150535,00 грн. При цьому за змістом ухвали судом виявлені недоліки у позовній заяві з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову.

Відтак суд вважає заяву прокурора про зміну предмета позову прийнятою до розгляду.

На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, прокурором 25.10.2024 року було подано заяву про усунення недоліків, в якій прокурор зазначає, що пред`явлення даного позову прокуратурою є одним із заходів охорони земель, а тому сплата судового збору і його підрахунок мають здійснюватись за нормативною, а не експертною оцінкою, яка використовується виключно при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. При цьому прокурор зазначає, що у випадку якщо визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. В зв`язку з цим, прокурором сплачено судовий збір у сумі 13729,75 грн. за нормативною грошовою оцінкою станом на 01.01.2023 року в розмірі 915316,85 грн.

25.10.2024 від представника відповідача адвоката Назаренка Д.Л. надійшла заява про застосування наслідків несплати судового збору згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в якій заперечує щодо визначення прокуратурою вартості спірної земельної ділянки за нормативною грошовою оцінкою в сумі 915316,85 грн. та наполягає на визначенні вартості землі в сумі 11150535 грн. згідно єдиного, наявного на момент розгляду справи, висновку судового експерта.

01.05.2025 на підставі протоколу повторного розподілу справ між суддями справа передана на розгляд судді Мартинцовій І.О.

Ухвалою судді Мартинцововї І.О. від 05.05.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

В ході підготовчого судового засідання прокурор підтримала свою заяву про зміну предмета спору, вважаючи, що ними усунуто недоліки позову.

Представник відповідача адвокат Романенко Я.М. заперечував щодо прийняття заяви про зміну предмета, вказуючи, що відповідно до вимог Закону України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 року при заявлені вимоги про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, суд постановляє рішення лише за умови внесення прокурором або органом місцевого самоврядування на депозитний рахунок суду суму вартості такого майна, визначеного згідно до експертно-грошової оцінки земельної ділянки.

Представник відповідача адвокат Назаренко Д.Л. також заперечував щодо прийняття заяви про зміну предмета позову, вказуючи, що прокурором невірно розрахована та сплачена сума судового збору, а тому до неї необхідно застосувати наслідки неусунення недоліків, визначені вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Крім того, адвокат Назаренко Д.Л. вважає, що прокурор в заяві про зміну предмета позову не конкретизував правову підставу звернення до суду з вимогою про витребування майна, а саме: витребування майна в добросовісного чи не добросовісного набувача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч. 3 ст. 49 ЦПК України).

Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Зі змісту позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову вбачається, що позивачем заявлено майнову вимогу (про витребування на користь держави спірної земельної ділянки).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про усунення недоліків вбачається, що при сплаті судового збору за подання даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 13729,75 грн., виходячи з нормативно грошової оцінки спірної ділянки (915316, 85 грн.).

Суд не погоджується з розрахунком судового збору за нормативною оцінкою, виходячи з наступного.

Згідно пункту 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.

У відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.

Положення ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» визначають, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

За змістом ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Як уже йшлося вище, обґрунтованість проведеного розрахунку судового збору, позивач підтверджує з посиланням на нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Отже, зважаючи на положення пункту 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості спірного нерухомого об`єкту (земельної ділянки) та ціни позову в даному спорі, необхідно виходити із експертної грошової оцінки.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що 09.04.2025 набрав чинностіЗакон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025, згідно якого відповідні норми ЦКтаЦПК Українивикладено в новій редакції.

Так, відповідно до частини другоїстатті 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей387і388цьогоКодексу.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 390 ЦК Українисуд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошоваоцінка земельноїділянки)якого здійсненав порядку,визначеному законом,чинна надату поданняпозовної заяви,у справах,в якихсудом першоїінстанції неухвалено рішенняпро витребуваннямайна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Зі змісту позовної заяви з урахуванням заяви про зміну предмету позову вбачається, що належним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор вбачає звернення до суду з віндикаційним позовом в порядку, визначеному положеннями ст. 387 ЦПК, яка визначає право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та в порядку ст. 388 ЦК України, яка визначає право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

За змістом частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачем документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви на підставі статті 390 Цивільного процесуального кодексу України.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

В силу вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову виходячи з експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки на дату звернення із заявою про зміну предмету позову, доплатити судовий збір з урахуванням вже наявної в матеріалах справи квитанції та внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання заяви.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями32, 95,175,177,185, 187 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: СФГ «Левада», ОСОБА_2 з урахуванням заяви про зміну предмету позову про скасування рішення про державну реєстрацію та витребування майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 10 (десять) днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.О. Мартинцова