Рішення № 128033245, 10.06.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/217/25

Провадження №2/603/164/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 червня 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ«ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за договором кредитної лінії № 931769822 від 18.09.2023 року в розмірі 80 432,57 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 18.09.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») і ОСОБА_2 в електронній формі уклали кредитний договір №931769822. За умовами цього договору відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії зі встановленням кредитного ліміту на суму 15700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 15700,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_1 . Поряд з цим внаслідок порушення умов кредитного договору №931769822 від 18.09.2023 року, право грошової вимоги за яким згодом перейшло до позивача, неповернення кредитних коштів, у ОСОБА_1 існує заборгованість перед ТОВ«ФК «Ейс» на загальну суму 80 432,57 грн. З огляду на наведені обставини позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 28.04.2025року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «Таскомбанк» запитувану представником інформацію (документи).

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 10.06.2025року постановлено провести заочний розгляд у цій справі та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача ТОВ«ФК «Ейс» в судове засідання не з`явився, разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ«ФК «Ейс», проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належнимчином повідомленимпро дату,час тамісце розглядусправи,повторно не з`явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Положеннями ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд встановив такі обставини.

18.09.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) і ОСОБА_2 (позичальник) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір кредитної лінії № 931769822.

За цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила) (п.2.1 договору).

Зі змісту п. 14.12 договору видно, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 договору).

У п. 14.2 договору його сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

За умовами п. п. 2.2, 2.3 кредитного договору № 931769822 сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 15700,00 грн 18.09.2023 року (що є датою надання Кредиту).

Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-39XX-XXXX-1723, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (нецільовий кредит).

За умовами п. 11.1 вказаного кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

У п. 3.1 договору передбачено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складав 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору.

Сторони цього договору погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2 договору).

Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2355,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. 3.3 договору).

Як видно зі змісту п. п. 8.1-8.3.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. За період від дати видачі кредиту до 18.10.2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 182,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,50 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процента ставка).

У разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 18.10.2023 року проценти нараховуються за ставкою 725,37 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,99 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (індивідуальна процентна ставка).

Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним (п. 8.4 договору).

Згідно з умовами п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше, ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

- закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору;

- дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 18.10.2028 року (п. 7.3).

Сторони цього договору також погодили, що проценти за договором сплачуються в такому порядку:

- протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (п. 7.4.1);

- після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4.2).

Згідно з п. 9.1.1.7 договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.

За умовами п. 9.1.1.5 договору кредитодавець, серед іншого, має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Відповідно до п. 14.20 договору, у разі відступлення права грошової вимоги за цим договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього договору.

До договору кредитної лінії № 931769822 від 18.09.2023 року також долучено копію заявки на отримання грошових коштів в кредит від 18.09.2023 року, яка містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, відомості про номер банківської картки ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Відповідно до платіжного доручення № 954dd182-e2b2-41fd-ad68-ae698b205597 на виконання умов договору № 931769822 від 18.09.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 18.09.2023 року здійснило переказ коштів в розмірі 15700,00 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Також в матеріалах справи міститься довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 1411 від 02.12.2024 року про ініціювання відповідної платіжної операції.

Згідно з відповіддю Акціонерного товариства «Таскомбанк» № 2775/47.7-БТ від 14.05.2025 року ОСОБА_1 оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_1 . Станом на 07.05.2025 року ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк», серед іншого, відкрито рахунок № НОМЕР_2 та емітовано відповідну платіжну картку № НОМЕР_1 , за допомогою якої здійснюються операції по цьому рахунку.

18.09.2023 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 зараховано 15700,00 грн, на підтвердження чого до вищевказаної відповіді долучено виписку по цьому рахунку за 18.09.2023 року.

На підтвердження укладення вищевказаного кредитного договору до позовної заяви долучено довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога», згідно з якою для акцепту оферти відповідачу 18.09.2023 року було відправлено одноразовий ідентифікатор GQFU-3686.

Окрім того, як видно зі змісту цієї довідки, з метою продовження дисконтного періоду ОСОБА_2 19.10.2023 року сплатив 2668,00 грн нарахованих процентів.

До договору кредитної лінії № 931769822 від 18.09.2023 року також долучено копію паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт», підписаного ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 931769822 від 18.09.2023 року, складеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 19.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за цим договором складала 39730,49 грн, з яких 15699,43 грн заборгованість за тілом кредиту, 24031,06 грн заборгованість за процентами.

28.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») (фактор) і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

За змістом п. 1.3 цього договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

Надалі строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року неодноразово продовжувався шляхом підписання між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ«Таліон Плюс» додаткових угод, зокрема, № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020року, № 27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023року, та тривав до 31.12.2024 року.

На підтвердження відступлення на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 931769822 від 18.09.2023 року до позовної заяви долучено витяг з реєстру прав вимоги № 263 від 19.12.2023 року, а також довідку № 931769822/ФК від 07.08.2024 року, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Зі змісту вищевказаного витягу видно, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №931769822 від 18.09.2023 року на загальну суму 39730,49 грн, з яких 15699,43 грн заборгованість за тілом кредиту, 24031,06 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 31.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 931769822 від 18.09.2023 року складала 80432,57 грн, з яких 15699,43 грн заборгованість за тілом кредиту, 64733,14 грн заборгованість за процентами.

Зі змісту вказаного розрахунку видно, що новий кредитор ТОВ «Таліон Плюс» після набуття права вимоги за кредитним договором № 931769822 від 18.09.2023 року нараховував відсотки за користування кредитними коштами з 20.12.2023 року до 15.03.2024 року включно за процентною ставкою, передбаченою п. 8.4 договору.

31.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») (фактор) і ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 цього договору факторингу його сторони домовились, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

На підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № 931769822 від 18.09.2023 року до позовної заяви долучено витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 року, зі змісту якого видно, що ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на загальну суму 80432,57 грн, з яких 15699,43 грн заборгованість за тілом кредиту, 64733,14 грн заборгованість за відсотками.

26.12.2024 року позивач ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) уклали договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов`язався відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1, є невід`ємною частиною договору.

У п. 1.2 цього договору факторингу його сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року до договору факторингу № 26/12/Е долучено витяг з реєстру боржників від 26.12.2024року (додаток № 1), а також акт прийому-передачі реєстру боржників від 26.12.2024року (додаток № 2).

Зі змісту вищевказаного реєстру боржників видно, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року на загальну суму 80432,57 грн, з яких 15699,43 грн прострочене тіло кредиту, 64733,14 грн прострочені відсотки, 0,00 грн прострочена комісія, пеня, штрафи.

Згідно з випискою за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року станом на 06.02.2025 року розмір заборгованості відповідача за цим кредитним договором складав 80432,57 грн, з яких 15699,43 грн прострочене тіло кредиту, 64733,14 грн прострочені відсотки, 0,00 грн прострочена комісія, пеня, штрафи.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» слід задовольнити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).

За змістом ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ОСОБА_2 18.09.2023 року уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) договір кредитної лінії № 931769822, право вимоги за яким надалі перейшло до позивача ТОВ «ФК «Ейс». За умовами вказаного кредитного договору відповідачу на його банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти в розмірі 15700,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності. Отримавши кредит, ОСОБА_2 частково погашав заборгованість за кредитом, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість на загальну суму 80432,57 грн.

Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором суду не надано, а розмір заборгованості ОСОБА_1 підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунками та випискою, і який не спростовано відповідачем, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 931769822 від 18.09.2023 року в розмірі 80432,57 грн, з яких 15700,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 64733,14грн заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат позивача суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зч.ч.5,6ст.137ЦПКУкраїниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що передбачено ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Встановлено, що до позовної заяви, серед іншого, долучено копію договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 24.12.2024 року, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» і ТОВ «ФК «Ейс» (клієнт), відповідно до якого клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Сторони вказаного договору домовились, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару (п. 3.1 договору). Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (п. 3.4 договору). Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта (п. 3.6 договору). У тому випадку, якщо рішення суду ухвалено не на користь клієнта, він звільняється від обов`язку сплати гонорару (п. 3.8 договору).

У постанові від 31.07.2024 року в справі № 295/7967/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що згідно з вимогами частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). За змістом вказаних вимог закону розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

До вищевказаного договору про надання правничої допомоги також долучено протокол погодження вартості послуг (додаток № 1) з визначенням вартості надання правничої допомоги.

Згідно з додатковою угодою № 7 до договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року сторони цього договору погодили, що клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №931769822 від 18.03.2023 року.

З метою представлення інтересів довірителя ТОВ «ФК «Ейс» уповноважило адвоката ТараненкаА. І. вчиняти від імені Товариства, серед яких: бути представником ТОВ«ФК «Ейс» в будь-яких державних та недержавних органах, організаціях, установах, підприємствах, в тому числі в судових установах, що підтверджується долученою до вищевказаного договору копією довіреності.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро Тараненка А. І. та ТОВ «ФК «Ейс» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року (2 год, вартість послуги 5000 грн); вивчення матеріалів справи (2 год, вартість послуги 1000 грн); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року (1 год, вартість послуги 500 грн); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором (1 год, вартість послуги 500 грн). Загальна вартість послуг становить 7000,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 137 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» слід стягнути понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

У силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 212, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №931769822 від 18.09.2023 року в розмірі 80432 (вісімдесят тисяч чотириста тридцять дві)грн 57 (п`ятдесят сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40(сорок) коп. сплаченого судового збору, а також 7000 (сім тисяч)грн витрат на професійну правничу допомогу.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: Харківське шосе, 19, оф. 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий суддя І. М. Галіян