Рішення № 128031563, 03.06.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2025 Справа № 917/1518/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі", Харківське шосе, буд.301-203, корп.2А, нежитлове приміщення №4, м.Київ, 02121

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава, вул. Сінна, 36, м.Полтава, 36039

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава про стягнення 10 781 695,01грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 09.11.2023 за № 496, у т.ч. 10 289 974,03грн. - сума основного боргу, 344 719,85грн. - інфляційні втрати, 147 001,13грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.09.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.10.2024.

27.09.2024 за вхід. № 12841 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

03.10.2024 за вхід. № 13119 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

14.10.2024 за вхід. № 13577 від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.12.2024 за вхід. № 17118 від позивача надійшла заява, в якій повідомив що 09.10.2024 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" надійшли кошти у сумі 5 924 642,62 грн, що зараховані в рахунок погашення заборгованості по договору № 496 від 09.11.2023, що є предметом спору у цій справі. На підтвердження чого позивач надав довідку про стан заборгованості та акт звірки, які свідчить, що сума боргу відповідача станом на 02.12.2024 становить 4 365 331,41

10.02.2025 за вхід. № 1794 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. Відповідач зазначив, що станом на 01.01.2025 сплачена сума боргу, передбачена Договором, а саме: 29 520 000,00 грн. за Договором № 496 від 09.11.2023 та 5 904 000,00грн., що були включені Додатковою угодою № 4 до Договору № 496 від 09.11.2023. Також, відповідач вважає підстави нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних необгрунтованими та безпідставними.

01.04.2025 за вхід. № 4360 від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач зазначає, що з метою повного та всебічного розгляду даної справи, представниками КЕВ м. Полтава разом із представниками ТОВ "Євро Трейд Енерджі" проведено звірку взаємних разрахунків за договором № 496 від 09.11.2023 за результатом якої складено відповідний акт станом на 28.02.2025.

Враховуючи вищезазначене КЕВ м. Полтава зазначає про наявну заборгованість перед Позивачем у сумі 4 365 331 грн. 41 коп. Також відповідач просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних на 75%.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ» (далі - Постачальник, Позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтави (далі - Споживач, Відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 496 (далі Договір).

Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Умови Договору розроблені відповідно до Цивільного та Господарського кодексів, Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами), Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ) та (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно із пунктом 2.2. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи Договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

У п.2.3. Договору сторонами погоджено: Найменування товару: код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія). Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.11.2023 по 31.12.2023 становить 4 100 000 кВт*год з них: І клас напруги 360 000 кВт*год; ІІ клас напруги - 3 740 000 кВт*год (в т. ч. АТ «Укрзалізниця» 950 кВт*год)

Договірні обсяги закупівлі електричної енергії визначені на момент укладання Договору та є прогнозними обсягами споживання протягом строку дії Договору. Сторони погодили, що такі договірні обсяги змінюються щомісячно в залежності від фактичного обсягу споживання електричної енергії та ціни за 1 кВт/год за відповідний розрахунковий період.

Додатковою угодою №3 від 29.12.2023 сторони визначили, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.11.2023 р. до 31.12.2024 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором

У Додатковій угоді №4 від 12.01.2024 сторони погодили, що викласти пункт 2.3. у новій редакції: «Найменування товару: код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.11.2023 по 31.03.2024 становить 4829709,42 кВт*год з них: І клас напруги 540000 кВт*год; ІІ клас напруги - 3 4289709,42 кВт*год (в т. ч. АТ «Укрзалізниця» 1200 кВт*год)

Договірні обсяги закупівлі електричної енергії визначені на момент укладання Договору та є прогнозними обсягами споживання протягом строку дії Договору. Сторони погодили, що такі договірні обсяги змінюються щомісячно в залежності від фактичного обсягу споживання електричної енергії та ціни за 1 кВт/год за відповідний розрахунковий період».

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до Договору.

У Додатку 1 до Договору «ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ до договору про постачання електричної енергії споживачу» (далі Заява-приєднання) сторонами погоджено, що початок постачання 01.11.2023.

Відповідно до Заяви-приєднання Операторами, з яким Споживач уклав Договори про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО».

Відповідно до пункту 5.2. Договору загальна ціна (сума) Договору становить 29 520 000,00 грн (двадцять дев`ять мільйонів п`ятсот двадцять тисяч грн 00 коп), в т. ч. ПДВ 4 920 000,00 грн (чотири мільйони дев`ятсот двадцять тисяч грн 00 коп). Реєстрація бюджетних зобов`язань здійснюється Споживачем відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисом Споживача. На дату укладення договору бюджетні зобов`язання складають 5500000,00 грн. Подальша реєстрація зобов`язань буде здійснюватися відповідно до кошторисних призначень та може регламентуватися шляхом укладення додаткової угоди, але в будь-якому разі не може перевищувати загальної суми договору.

У Додатковій угоді №4 від 12.01.2024 сторони погодили, що викласти пункт 5.2. у новій редакції, згідно із яким загальна ціна (сума) Договору становить 35424000,00 грн (тридцять п`ять мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі грн 00 коп.), в т. ч. ПДВ 5 904 000,00 грн (п`ять мільйонів дев`ятсот чотири тисячі грн 00 коп.). На дату укладення договору бюджетні зобов`язання складають 5904000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.3. Договору ціна за одиницю товару та її складові зазначено у

Комерційній Пропозиції (Додаток 2 до цього Договору).

Відповідно до Додатку 2 Договору «Комерційна Пропозиція» ціна за одиницю товару

(1 кВт*год електричної енергії) становить 6 грн за 1 кВт*год без ПДВ, разом 7,20188 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

У подальшому Додатковими угодами №1 від 19.12.2023, № 5 від 16.01.2024, №6 від 20.02.2024 сторони внесли зміни щодо ціни договору.

Згідно із пунктом 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

За змістом пункту 5.6. Договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі- спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються за умови наявності бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) на 2023 рік у відповідності з вимогами ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України.

У пункті 5.7. Договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання на підставі Рахунку та/або Акту приймання-передачі електричної енергії.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п.5.10 Договору оплата фактично спожитої електричної енергії здійснюється протягом 90 днів від дати отримання Споживачем рахунку на оплату. Споживач не несе відповідальності у разі затримки бюджетного фінансування та здійснює розрахунок протягом 30 банківських днів з дати отримання споживачем відповідного фінансування на свій рахунок.

Згідно із пунктом 5.13. Договору всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

Пунктом 14.1. Договору (у редакції додаткової угоди №7 від 17.05.2024) передбачено,

що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.11.2023 р. до 31.12.2024 р. (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

Позивачем було належним чином виконано свої зобов`язання по Договору, натомість відповідач допустив порушення виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Так, в грудні 2023 року загальна сума спожитої Відповідачем електричної енергії становила 15218591,38 грн. Акт №08377123121 та рахунок №083771231219 на оплату за грудень 2023 року Позивач направив на електронну пошту Відповідача kevplt energy@post.mil.gov.ua (зазначена у договорі) та поштовим відправленням ТОВ «НОВА ПОШТА» (номер відправлення 20450832253804).

Листом від 22.05.2024 №542/1116 Відповідач повернув підписаний акт за грудень 2023 року.

Позивач звернувся до Відповідача із претензією вих.№405-04-2024/С/В від 16.04.2024

про сплату заборгованості за грудень 2023 року з урахуванням часткової оплати здійсненої 16.01.2024.

Згідно із умовами п.5.10 Договору Відповідач мав здійснити оплату за спожиту у грудні 2023 року електричну енергію у строк до 08.04.2024 (позивач бере початок відліку від дати направлення на електронну пошту - 08.01.2024).

В порушення зобов`язання відповідач сплатив за спожиту електричну енергію в повному обсязі 21.05.2024, а відтак допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в частині своєчасної оплати за грудень 2023 року.

В січні 2024 року загальна сума спожитої відповідачем електричної енергії становила

10738169,04 грн (обсяг 1460803,00 кВт*год).

Обсяг фактичного споживання електричної енергії Відповідачем визначений у Акті та Рахунку за січень 2024 року підтверджені відомостями Операторів системи розподілу електричної енергії, а саме: лист АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 29.08.2024 № 04.33/19297; лист АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»; лист ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» від 05.09.2024 №01/54996.

15.02.2024 Позивачем виставлено Відповідачу Рахунок № 083771240119 за січень 2024 року та Акт купівлі-продажу електричної енергії № 08377124011 за січень 2024 року. Рахунок та Акт за січень 2024 року направлені 15.02.2024 на електронну пошту Відповідача kevplt_energy@post.mil.gov.ua та поштовим відправленням ТОВ «НОВА ПОШТА» (номер відправлення 20450870074865).

Відповідач отримав рахунок на оплату за січень 2024 року 15.02.2024, а отже, згідно із умовами п.5.10 Договору Відповідач мав здійснити оплату за спожиту у січні 2024 року електричну енергію у строк до 15.05.2024.

За наслідками зарахування оплати за грудень 2023 року у сумі 448195,01 грн, заборгованість Відповідача за січень 2024 року становить 10 289 974,03 грн.

22.05.2024 Позивач направив Відповідачу претензію вих. № 505-05-2024/С/В від 22.05.2024, в якій вимагав у строк до 01.06.2024 сплатити заборгованість по Договору від № 496 від 09.11.2023 в сумі 10 289 974,03 грн (номер відправлення № 0503868345430). Разом із вимогою Позивач направив: Акт № 083771240119 за січень 2024 року на суму 10 289 974,03 грн; рахунок на оплату № 083771240119 за січень 2024 року на суму 10 289 974,03 грн.

У відповіді на претензію вих. №542/1186 від 31.05.2024 Відповідач посилається на відсутність бюджетного призначення та форс-мажорні обставини у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Станом на час подання позову заборгованість відповідача становила 10 289 974,03 грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії:

учасник ринку електричної енергії - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На виконання Закону України Про ринок електричної енергії постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання).

Відповідно до розділу І пункту 1.1.2 Правил:

договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору;

споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;

розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії встановлено зокрема наступне:

постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку (п.1.2.7 Правил);

оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом (п.4.21 Правил.);

дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3. Правил);

оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку (п. 4.7 Правил);

форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8 Правил);

розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил);

для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 Правил).

Наданими у справу доказами підтверджено фактичне споживання відповідачем електричної енергії та невиконання зобов`язання з оплати за фактично спожиту електричну енергію у січні 2024 року у сумі 10 289 974,03 грн

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому вимога про стягнення вартості поставленої електричної енергії підлягає задоволенню в судовому порядку.

Всі інші доводи відповідача, судом розглянуті та відхилені як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після подання позову у даній справі, відповідачем було здійснено на користь позивача оплату заявленої до стягнення основної заборгованості у розмірі 5 9224 642,62грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається позивачем.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, наявні підстави для закриття провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 5 9224 642,62грн.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 344 719,85 грн - інфляційні втрати за загальний період квітень-липень 2024 та 147 001,13грн - 3 % річних за загальний період з 09.04.2024 до 06.09.2024.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Суд перевіривши розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат за заявлений ним період, встановив, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, отже суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Позовна заява у цій справі подана в електронній формі через систему «Електронний суд», то враховуються положення ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, де встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 129 380,34грн судового збору за платіжною інструкцією № 4964 від 09.09.2024.

Так, суд закрив провадження у справі в частині стягнення 5 924 642,62грн основного боргу в зв"язку з відсутністю предмета спору.

Отже, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу належить повернути з бюджету 61 739,85грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, частина витрат по сплаті судового збору у сумі 67 640,50грн. покладається на відповідача.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати, пов`язані із правничою допомогою у розмірі 69 500, 00 грн.

Відповідач у відзиві на позов просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (Замовником) та Адвокатським бюро Руслана Брящея «Верітас» (Виконавець) укладено договір № 26/08/2022 про надання юридичних послуг від 20.06.2022.

Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов`язується надавати замовникові юридичні послуги (правову допомогу) за дорученням замовника. Конкретний перелік юридичних послуг зазначається у додаткових угодах, які укладаються за взаємною згодою сторін та після підписання стають невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що вартість послуг виконавця, наданих ним замовнику на виконання цього договору, становить загальну вартість виставлених рахунків замовнику на протязі дії договору. Оплата послуг виконавця відбувається на підставі виставленого рахунку (п. 4.4 договору).

Відповідно до рахунку-фактури № 4/28/08/24 від 28.09.2024 вартість правової допомоги становить 69 500,00грн.

Адвокатським бюро надано ТОВ "Євро Трейд Енерджі", зокрема, правову допомогу вартістю 69 500,00 грн, що підтверджується Актом надання послуг до рахунка на оплату № 4/28/08/24 від 28.09.2024.

Також позивачем надано Ордер на надання правничої допомоги Серія ВК № 1142450 від 10.09.2024 на ім"я адвоката Брищей Р.І та Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Серія РН № 1823 від 07.04.2020

Згідно з ч. 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.

Отже, при встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

В Акті надання послуг з правової допомоги сторони визначили загальну вартість виконаної адвокатом послуги, яка ним виокремлена як «правова допомога за позовом….», як самостійний вид адвокатської послуги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку відшкодування гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вказаний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 922/3812/19.

Сторони у договорі не погодили вартості фактично наданих послуг виконавця, детального розрахунку суми витрат на правову допомогу, які позивачем заявлено до стягнення, суду не надано.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18.

Враховуючи, що спір у справі № 917/1518/24 є незначної складності, дана справа не становить складності для підготовки правової позиції по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача усього розміру витрат на правову допомогу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи № 917/1518/24, після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково сплатив заборгованість.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи про стягнення коштів та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, а також обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), суд, виходячи з критеріїв розумності та співмірності розміру витрат на професійну допомогу, вважає, що витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача у сумі 30 000,00 грн.

Таким чином, судові витрати на професійну правничу допомогу ТОВ "Євро Трейд Енерджі", надані адвокатом Брящей Русланом Ігоровичем, покладаються судом на відповідача у сумі 30 000,00 грн, та підлягають стягненню на користь заявника у вказаній сумі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 231, 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава (вул. Сінна, 36, м.Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 08377170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення № 4, код ЄДРПОУ 42819343) 4 365 331,41грн. - суму основного боргу, 344 719,85грн. - інфляційних втрат, 147 001,13грн. - 3% річних, 67 640,50грн. судового збору та 30 000,00грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 5 924 642,62 грн. суми основного боргу закрити провадження у справі.

4. Повернути з Державного бюджету України (рахунок ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава /22030101, рахунок UA798999980313121206083016719, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37959255, код платежу 22030101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, корпус 2-А, нежитлове приміщення № 4, код ЄДРПОУ 42819343) 61 739,85грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 4964 від 09.09.2024

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Рішення складено і підписано 06.06.2025

Суддя Кльопов І.Г.