Рішення № 128030954, 11.06.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2025Справа № 910/3424/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТЕК"

до Фізичної особи-підприємця Васильєва Романа Олександровича

про стягнення 321820,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТЕК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Васильєва Романа Олександровича про стягнення 321820,00 грн, з яких: 242820,00 грн - збитки, 79000,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на будівельні послуги №1 від 29.08.2024.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху.

26.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3424/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

06.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про долучення доказів, зокрема рахунків-фактури, у якій позивач також просить визнати поважними причини неподання доказів у строк.

Розглянувши заяву позивача, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку про долучення до матеріалів справи наданих позивачем рахунків-фактур.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 03.04.2025 направлена на адресу відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 та від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до умов договору підряду на будівельні послуги №1 від 29.08.2024 відповідач зобов`язався виконати роботи з будівництва, ремонту та вкладання тротуарної плитки, лотків з чавунними гратами на автозаправній станції.

Позивач на виконання своїх зобов`язань сплатив на рахунок відповідача 432246,20 грн авансових платежів.

Однак, відповідач у встановлений у п.2.1 договору строк (12 жовтня 2024) погоджені договором роботи не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору.

Позивачем був складений Акт обстеження об`єкта будівництва від 04.02.2025, відповідно до якого позивачем не було виконано роботи на суму 122300,00 грн та не закуплено матеріалів на суму 120520,00 грн, чим, на думку позивача, спричинено прямий збиток у розмірі 242820,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач допустив порушення виконання зобов`язання в частині порушення строків виконання робіт, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 242820,00 грн збитків та 79000,00 грн штрафу.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

29.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТЕК", як замовником та Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Романом Олександровичем, як підрядником укладено договір підряду на будівельні послуги №1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи з будівництва ремонту та вкладання тротуарної плитки, лотків з чавунними гратами за адресою: 08132, Київська обл, Бучанський р-н, с. Соф Борщагівка, вул. Садова 48-А (далі - об`єкт) та здати в експлуатацію об`єкт у встановлений термін.

Згідно з п. 2.1 договору загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором складає 45 днів не пізніше 12 жовтня 2024 року.

Дата введення об`єкта в експлуатацію є датою закінчення виконання робіт підрядником (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.3.2 договору замовник зобов`язується до початку виконання робіт зробити передоплату в розмірі 70% від загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника.

У п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що загальна сума цього договору складається з витрат підрядника та вартості робіт, що виконуються підрядником за цим договором. Загальна попередня сума цього договору - 439408,00 грн. Остаточна сума цього договору буде додатково узгоджена сторонами в Додатку до цього договору на основі узгодженого сторонами кошторису з урахуванням зауважень та змін у процесі будівництва.

Вартість за цим договором визначається у Додатку 1 до цього договору (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 4.6 договору остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом 3 робочих днів після здачі об`єкта в експлуатацію та підписання акту про здачу об`єкта в експлуатацію.

У п. 4.8 договору сторони погодили, що у разі припинення робіт за цим договором з ініціативи підрядника він зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги замовника повернути суму авансових платежів, зроблених замовником, за вирахуванням вартості проведених робіт і встановлених на об`єкті конструкцій.

Здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами, які подаються підрядником замовнику ( п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору здавання-приймання в експлуатацію об`єкта загалом оформляється актом, дата підписання якого сторонами визначає момент передачі об`єкта у власність замовника.

Згідно з п. 7.1.1 договору у разі порушення підрядником терміну введення в експлуатацію об`єкта, вказаного у п. 2.1 цього договору, більш ніж на 10 календарних днів, замовник має право на розірвання договору, компенсацію збитків і стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством, що виникли у зв`язку з порушенням термінів введення в експлуатацію об`єкта.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.5 договору).

Сторонами погоджено та підписано Додаток № 1 до договору - Кошторис № 1, відповідно до якого вартість робіт становить 138206,00 грн, вартість матеріалів - 301202,00 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 432246,20 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 4810 від 29.08.2024 на суму 127292,00 грн, № 4813 від 04.09.2024 на суму 106750,00 грн, № 4826 від 12.09.2024 на суму 163204,20 грн та № 4867від 22.10.2024на суму 35000,00 грн.

За обґрунтуваннями позивача, відповідач погоджені у договорі роботи не виконав

У матеріалах справи відсутній Акт приймання виконаних будівельних робіт по договору.

04.02.2025 уповноваженими особами позивача проведено обстеження об`єкта адресою: 08132, Київська обл, Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова 48-А з метою визначення стану незавершених робіт та незакуплених матеріалів за договором.

В результаті проведеного обстеження складено Акт обстеження об`єкта будівництва від 04.02.2025, відповідно до якого відповідачем фактично виконано роботи на суму 15906,00 грн та закуплено матеріалів на суму 180628,00 грн. Не виконано робіт на суму 122300,00 грн та не закуплено матеріалів на суму 120520,00 грн.

04.02.2025 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання та направив Акт обстеження об`єкта будівництва від 04.02.2025.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути збитки в сумі вартості невиконаних робіт та матеріалів - 242820,00 грн, а також 79000,00 грн штрафу за прострочення виконання робіт.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у договорі сторонами погоджено строки виконання робіт за договором. Так, у п.2.1 договору сторони погодили, що загальний термін виконання робіт підрядником за цим договором складає 45 днів не пізніше 12 жовтня 2024 року, а відтак, відповідач взяв на себе зобов`язання виконати роботи у строк до 12.10.2024.

Підписаний між сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт у матеріалах справи відсутній.

Права замовника під час виконання роботи підрядником та підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).

Відповідно до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом, у п. 7.1.1 договору сторони погодили, що у разі порушення підрядником терміну введення в експлуатацію об`єкта, вказаного у п. 2.1 цього договору, більш ніж на 10 календарних днів, замовник має право на розірвання договору, компенсацію збитків і стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством, що виникли у зв`язку з порушенням термінів введення в експлуатацію об`єкта.

04.02.2025 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору в односторонньому порядку, зв`язку з простроченням виконання зобов`язання

Отже, суд зазначає, що позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак договір вважається розірваним з 04.02.2025, тобто з моменту волевиявлення замовника.

При цьому, суд зазначає, що відмова від договору була надіслана 04.02.2025, тобто після закінчення вставного договором строку виконання робіт, а тому у даному випадку не підлягають застосуванню приписи ч. 2-3 ст. 849 Цивільного кодексу України та слід керуватись приписами ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 242820,00 грн збитків, зазначаючи, що на виконання договору перерахував на рахунок відповідача 432246,20 грн, а відповідно до Акту обстеження об`єкта будівництва від 04.02.2025 відповідачем не виконано робіт та не закуплено матеріалів на суму 242820,00 грн.

Суд зазначає, що враховуючи, що положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України не визначають умов повернення виконаного замовником по договору підряду, суд дійшов висновку, що відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини 4 вказаної статті, є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Судом встановлено, що позивачем здійснено попередню оплату на суму 432246,20 грн, в той же час, згідно з Акт обстеження об`єкта будівництва від 04.02.2025 відповідачем фактично виконано роботи на суму 15906,00 грн та закуплено матеріалів на суму 180628,00 грн, всього на суму 196534,00 грн.

Враховуючи вище викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти в сумі 235712,20 грн (сума сплаченого та не використаного відповідачем авансу).

При цьому, суд зазначає, що позивач заявляючи вимоги про стягнення 242820,00 грн що становлять суму невиконаних робіт та не закуплених матеріалів, не врахував, що вказану суму розраховано як різницю, виходячи з суми вартості робіт та матеріалів, погодженої сторонами в кошторисі, а не як різницю між здійсненим авансом та виконаними роботами.

З урахуванням викладеного, вимоги в частині стягнення 7107,80 грн (242820,00 грн - 235712,20 грн ) задоволенню не підлягають.

При цьому, щодо кваліфікації позивачем вказаної суми як збитків, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17).

У постановах Велика Палата Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову).

Враховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 235712,20 грн не використаного відповідачем авансу відповідно до статей 849 і 1212 Цивільного кодексу України у їх сукупності, а тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 79000,00 грн штрафу, то суд зазначає таке.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за договором у строк до 12.10.2024, отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що відповідач допустив порушення строку виконання зобов`язанням.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

У п. 7.1.1 договору сторони погодили, що за порушення терміну введення об`єкта в експлуатацію, вказаного в п. 2.1 договору, підрядник сплачує замовникові штраф в сумі 500 грн за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано штраф за період прострочення з 12.10.2024 по 19.03.2025.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що він є неправильним, оскільки позивачем помилково визначено період прострочення до 19.03.2025.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Отже, розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду, у тому числі у разі розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, передбачених частинами другою-четвертою статті 849 ЦК України, не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов`язання та до дати припинення договору.

Як встановлено судом вище, договір припинив свою дію 04.02.2025 у зв`язку з розірванням договору в односторонньому порядку, а тому нарахування штрафу можливе за період з 13.10.2024 до 03.02.2025 (114 днів), оскільки 12.10.2024 останній день строку виконання робіт

За перерахунком суду, штраф становить 57000,00 грн (14 *500,00 грн=57000,00 грн), а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки позивачем доведено порушення відповідачем зобов`язання за договором підряду на будівельні послуги №1 від 29.08.2024, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТЕК", а саме в частині стягнення грошових коштів в сумі 235712,20 грн та 57000,00 грн штрафу.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васильєва Романа Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦІЙНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СІНТЕК" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 48-А, ідентифікаційний код 13719448) грошові кошти в сумі 235712,20 грн, 57000,00 грн штрафу та 4390,68 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.06.2025.

Суддя С.О. Турчин