Рішення № 128030814, 29.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2025Справа № 910/7955/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до М.Біотек Лімітед (M.Biotech Limited)

про стягнення 2014292,61 грн

за участі представників:

від позивача - Шпінь В.І.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до М.Біотек Лімітед (M.Biotech Limited) про стягнення 2014292,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про закупівлю №09/519-10/2022 від 25.10.2022 в частині своєчасної та повної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1300293,59 грн та штраф у розмірі 713999,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено судові засідання.

В судовому засіданні 29.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.10.2022 між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник) та М.Біотек Лімітед (M.Biotech Limited) (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю №09/519-10/2022 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію - Бортезоміб 1 мг, Бортезоміб 3,5 мг, визначену п.1.2. Договору, а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (п.1.1. Договору)

Предметом цього Договору є продукція, асортимент, ціна та кількість якої вказується в Специфікації (Додаток №1) що є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.2. Договору)

За умовами п. 2.1 та 2.2 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Інкотермс 2020. Поставка продукції здійснюється на умовах DAP - склад замовника (на території України)

Відповідно до 2.4 Договору право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної та/або акта приймання продукції згідно з розділом 6 цього договору.

Згідно з п.3.1. Договору валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна продукції складає 10199985,96 грн без ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що розрахунок здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата продукції за цим Договором здійснюється на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правовових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати. (п.3.4. Договору)

Відповідно до п.4.1. Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк до 31.03.2023. Поставка продукції здійснюється постачальником однією або окремими партіями.

За умовами п. 4.5 Договору визначено, що у випадку коли поставка здійснюється на умовах попередньої оплати, постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції у строк, узгоджений сторонами у договорі, або зазначений в заявці на поставку продукції, та у межах строку, передбаченого чинним на момент здійснення попередньої оплати законодавством, що регулює порядок здійснення попередньої оплати, та з урахуванням п. 4.1- 4.4 цього договору.

Специфікацією (додаток №1 до Договору) визначено, зокрема, обсяг партій продукції:

- мозетрокс (бортезоміб, 1 мг) у кількості 6712 флаконів на суму 4631481,36 грн;

- мозетрокс (бортезоміб, 3,5 мг) у кількості 6873 флаконів на суму 5568504,60 грн.

Загальна ціна продукції становить 10199985,96 грн.

Також, сторонами до вказаного Договору укладались додаткові угоди щодо продовження строку дії Договору.

На виконання умов Договору, позивачем здійснено попередню оплату за продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією в іноземній валюті №61 від 14.12.2022 та випискою по рахунку з банку.

Враховуючи п.4.1. Договору суд зазначає, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товарів (продукції) є таким, що настав.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Договору та вимог законодавства України поставка обумовленої продукції здійснена з порушенням встановленого п.4.1. Договору строку та не в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання продукції №1 від 24.07.2023 на суму 4438272,96 грн, №2 від 14.08.2023 на суму 1033815,20 грн, №3 від 14.08.2023 на суму 4022643 грн.

Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 1300293,59 грн та штрафу у розмірі 713999,02 грн, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Витрати по сплаті судового збору та витрати за переклад та нотаріальне посвідчення процесуальних документів відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з M.Biotech Limited (Gladstone House, 77-79 High Street, Egham Surrey, England TW20 9HY; company number 5918834) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; ідентифікаційний код 42574629) пеню у розмірі 1300293 (один мільйон триста тисяч двісті дев`яносто три) грн 59 коп., штраф у розмірі 713999 (сімсот тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 02 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 30214 (тридцять тисяч двісті чотирнадцять) грн 39 коп. та витрати за нотаріально засвідчений переклад документів у розмірі 25059 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн 70 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.06.2025.

Суддя Я.В. Маринченко