Єдиний державний реєстр судових рішень 09.06.2025 Суддя Попова В. О.
Справа № 644/10128/23
Провадження № 2/644/989/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2025року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ХМНО Малолітко Тетяна Петрівна про визнання права власності
У С Т А Н О В И В:
Позивач в особі представника адвоката Волторніста С.І., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1187145 від 22.12.2023 звернувся через систему «Електронний суд» до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова з позовною заявою, в якій просить визнати право власності на 1/3 частку у спадковому майні: нежитловому приміщенні 1-го поверху, № 14, 15, 16, 17, 18 в літ. «А-4» загальною площею 79,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 52,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; частки у статутному капіталі Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «Скорпіо», код ЄДРПОУ 21240352; на легковий автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску; нежитловому приміщенні, загальною площею 25, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, просить стягнути солідарно з відповідачів витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 січня 2024 року вищезазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волторніста С.І., цивільну справу№ 644/10128/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ХМНО Малолітко Тетяна Петрівна про визнання права власності, переданосудді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Ізмайлову І.К. для вирішення питання прооб`єднання з цивільною справою № 644/5640/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малолітка Тетяна Павлівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 25 березня 2025 року цивільну справу № 644/10128/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус ХМНО Малолітко Тетяна Петрівна про визнання права власності, повернуто судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Поповій В.О. для розгляду клопотання адвоката Волторніста С.І. від 07.11.2024 про об`єднання цивільних справ.
Сторони в підготовче судове засідання не з`явились.
Позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Волторніст С.І. упідготовче судовезасідання повторноне з`явились, про день,час тамісце судовогозасідання повідомлялисьналежним чиномта своєчасно.Заяв,клопотань тощовід нихне надходило.Матеріали справине містятьклопотань (заяв)про розглядсправи уїх відсутність, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання, сторона позивача суду не надала.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх представники в підготовче судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно. Причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернетhttps://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.
Згідно ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту три частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що: «учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача/його представника у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Неявка позивача/його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Отже, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Системний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Суд зазначає про необхідність присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач/його представник повторно не з`явились до суду, доказів на підтвердження поважності суду надано не було, чим позивач/його представник зловживає процесуальними правами та затягують розгляд справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача/його представника.
У відповідності до положень ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.258,260,261,354 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ХМНО Малолітко Тетяна Петрівна про визнання права власності залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 10.06.2025.
Суддя В.О. Попова
Судове рішення № 128025227, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/10128/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: