Рішення № 128023690, 04.06.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер 175/8961/24

провадження 2/175/1484/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що відповідно до наказу завідуючого районного відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 09.07.2001 року № 37-К відповідача призначено на посаду директора комунального закладу Підгородненської середньої школи № 2 з 01.08.2001 року (найменування закладу змінено на Ліцей №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області); постановою Центрального апеляційного суду від 31.05.2022 року по справі № 904/79/18 вирішено стягнути з Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20279688) на користь Підприємства об`єднання громадян "Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех" (код ЄДРПОУ24238048) основну заборгованість 447 268, 28 грн., інфляційні втрати 557 277,73 грн., 3% річних 82 934,57 грн., 21 450,00 грн. витрат на проведення будівельно-технічноі експертизи та судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 16 311,81 грн.; ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2023 р. справа № 175/2003/23, кримінальне провадження № 12021046440000335 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, цивільний позов Підгородненської міської ради про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 557 277,73 грн. залишено без розгляду, а тому вимоги потерпілої сторони можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства. Позивач у своємі позові просив стягнути з відповідача 1 149 685,04 грн. матеріальної шкоди та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".

Представник позивача надав до канцелярії суду заяву в якій просив справу розглянути без участі представника Підгородненської міської ради, цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача адвокат Доманський В.П. надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, раніше надав до суду відзив, в якому проти позову заперечував, вважав його безпідставним, необґрунтованим та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за вище вказаних обставин відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу завідуючого районного відділу освіти Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 09.07.2001 року № 37-К відповідача призначено на посаду директора комунального закладу Підгородненської середньої школи № 2 з 01.08.2001 року.

30.06.2020 року відділом освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області з відповідачем ОСОБА_1 був укладений трудовий контракт, як з директором комунального закладу Підгородненська середня школа № 2 строком на 6 (шість) років з 01.07.2020 р. до 30.06.2026 року.

На підставі рішення Підгородненської міської ради від 16.12.2020 року «Про прийняття до комунальної власності Комунального закладу «Підгородненська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області» прийнято до комунальної власності територіальної громади Підгородненської міської ради зі спільної власності територіальних громад Дніпровського району Комунальний заклад «Підгородненська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області.

На підставі вказаного рішення відбулась заміна власника (засновника) Комунального закладу Підгородненська загальноосвітня школа №2» (найменування закладу змінено на Ліцей №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області) з Дніпровської районної ради Дніпропетровської області на Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 у справі №904/79/18, резолютивна частина якого змінена постановою Центрального апеляційного суду від 31.05.2022 року по справі № 904/79/18, вирішено стягнути з Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20279688) на користь Підприємства об`єднання громадян "Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех" (код ЄДРПОУ24238048) основну заборгованість 447 268, 28 грн., інфляційні втрати 557 277,73 грн., 3% річних 82 934,57 грн., 21 450,00 грн. витрат на проведення будівельно-технічноі експертизи та судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 16 311,81 грн., також вирішено нарахувати до стягнення з Ліцей №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20279688) на користь Підприємства об`єднання громадян "Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех" (код ЄДРПОУ24238048) 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Ухвалюючи судові рішення по справі № 904/79/18 суди виходили з того, що між Підприємством об`єднання громадян "Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех", м. Дніпро та Комунальним закладом Підгородненська загальноосвітня школа №2» (найменування закладу змінено на Ліцей №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області) був укладений договір підряду №б/н від 17.11.2014р., також судами встановлено, що між сторонам склалися господарські правовідносини щодо виконання ремонту (поточного, капітального) приміщення спортивної зали Комунального закладу "Підгородненська загальноосвітня школа №2".

29.10.2021 року відносно відповідача ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021046440000335, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Обвинувачення відповідача Каліберди С.А. по кримінальному провадженню № 12021046440000335 обґрунтувалось тим, що у порушення пункту 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, Комунальний заклад Підгородненська середня загальноосвітня школа №2 як розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання не подала до відповідного органу казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання; внаслідок несплати вище вказаних робіт за позовною заявою Підрядника про стягнення заборгованості за договором підряду №б/н від 17.11.2014 постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2022 (судова справа №904/79/18) стягнуто з Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (стара назва Комунальний заклад «Підгородненська загальноосвітня школа» 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровського району Дніпропетровської області) на користь Підприємства об`єднання громадян «Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех» заборгованість у розмірі 1 149 685,04 грн; внаслідок неналежного виконання директором ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (стара назва «Комунальний заклад Підгородненська загальноосвітня школа №2» Дніпровського району Дніпропетровської області) Калібердою С.А. своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, передбачаючи, що правам і законним інтересам школи може бути завдано тяжкі наслідки, але легковажно розраховувала на їх відвернення, діючи у порушення пунктів 1.9., 4.6 Статуту комунального закладу Підгородненської середньої загальноосвітньої школи №2, пункту 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, пункту 5.1.1. Договору підряду б/н від 17.11.2014, своєчасно та в повному обсязі не сплатила за виконані роботи грошові кошти, внаслідок чого державі в особі Підгородненської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області та Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (стара назва Комунальний заклад «Підгородненська загальноосвітня школа» № 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровського району Дніпропетровської області) завдано шкоди на загальну суму 557 277,73 грн. (п`ятсот п`ятдесят сім тисяч двісті сімдесят сім гривень сімдесят три копійки), що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і відповідно до ч. 4 примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2023 р. справа № 175/2003/23, кримінальне провадження № 12021046440000335 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, цивільний позов Підгородненської міської ради про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

З ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.07.2023 р. справа № 175/2003/23 про закриття кримінального провадження витікає, що з моменту вчинення інкримінованого злочину минуло більше дев`яти років, строк давності - це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності, при закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується.

Отже, провини відповідача ОСОБА_1 , станом на дату звернення з позовною заявою до суду не встановлено.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За ч. 2 цієї ж статті збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було б порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Проте, ця особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до положень ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність особи - заподіювача шкоди), шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Тобто з вказаного вбачається, що винуватість відповідача, якій інкримінують нанесену шкоду, має бути доведена та встановлена під час розгляду цивільного позову в межах даної цивільної справи.

Суд констатує, що події в частині не вчинення відповідачем дій згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 мали відбутися та існувати в 2014 року.

Тобто, предметом доказування по даній справі, які мав довести позивач, є обставини щодо функціональних та посадових обов`язків відповідача відповідно до вимог діючих на той час установчих документів Комунального закладу «Підгородненська загальноосвітня школа» № 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровського району Дніпропетровської області, визначення обсягу повноважень відповідача та функціональних обов`язків, повноважень відповідача в частині функціональних взаємовідносин та обов`язків з засновником (Дніпровська районна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області), повноважень відповідача в частині функціональних обов`язків щодо фінансового господарських питань, оформлення, реєстрації платіжних документів, оплати коштів через органи Державної казначейської служби України, тощо. Крім того, позивачем мало бути доведена обставини не вчинення дій відповідачем щодо реєстрації грошових зобов`язань в органах Державної казначейської служби України.

Перераховані вище обставини позивачем не доведені належними та допустимими доказами, а тому суд не може надати оцінку правомірності або неправомірності дій (бездіяльності) відповідача у вказаний період.

Крім того, подані позивачем докази не містять жодної інформації від органів Державної казначейської служби України щодо вчинення або невчинення відповідачем дій в частині подання реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, відсутність доказів в частині встановлення даних обставин унеможливлює суду зробити висновок про існування даної обставини.

Таким чином, поданими позивачем доказами не підтверджено наявність відповідного причинно-наслідковий зв`язку між будь-якою бездіяльністю відповідача, під час його перебування на посаді директора в листопаді/грудні 2015 року, щодо не вчинення дій згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, які мали відбутися та існувати в 2014 року.

Суд критично оцінює визначену позивачем суму заявленої до стягнення з відповідача матеріальної шкоди, оскільки ухвалюючи судове рішення по справі № 904/79/18 господарський суд прийшов до висновку, що між Підприємством об`єднання громадян "Виробничо-комерційне підприємство Дніпропромтех", м. Дніпро та Комунальним закладом Підгородненська загальноосвітня школа №2» (найменування закладу змінено на Ліцей №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області) склалися господарські правовідносини щодо виконання ремонту (поточного, капітального) приміщення спортивної зали Комунального закладу "Підгородненська загальноосвітня школа №2", і відповідно сума яка була стягнута за судовим рішення по справі № 904/79/18 включає суму вартості виконаних робіт за договором підряду, яка за змістом ст. 22 Цивільного кодексу України, не може відноситися до матеріальних збитків і відповідно відшкодовуватися.

Крім того суд звертає увагу на позицію та поведінку позивача, яку останній займав під час розгляду справи № 904/79/18, а саме під час слухання справи № 904/79/18 позивач, заперечуючи на існування будь яких договірних відносин за договором підряду №б/н від 17.11.2014р. не вчинив жодних дій щодо захисту своїх прав та інтересів в частині судового оскарження даного договору підряду.

Також суд погоджується до доводами відповідача в частині строків звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.

Як підтверджується матеріалами справи, події щодо підписання виконання та оплати договору підряду мали місце в листопада/грудні 2014 році.

Матеріальні норми права пов`язують відлік строку звернення до суду з позовом про стягнення заподіяної шкоди саме з днем виявлення даної шкоди.

Оскільки матеріалами справи підтверджено обставину виконання робіт за договором підряду №б/н від 17.11.2014 р. саме в 2014 році, відповідно суд приходить до висновку, що засновники (власники) Ліцею №2 Підгородненської міської ради Дніпропетровської області (стара назва Комунальний заклад «Підгородненська загальноосвітня школа» № 2 І-ІІІ ступенів» Дніпровського району Дніпропетровської області) - могли та повинні були знати про необхідність оплати за виконані роботи по даному договору підряду, і відповідно зволікання в оплаті даних робіт може бути наслідком виникнення відповідних штрафних санкцій, тому допускаючи прострочення в оплаті за виконані роботи засновник (засновники) створив передумови для нарахування та стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за не оплачене грошове зобов`язання.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, позивач повинне довести вину відповідача, розмір завданої шкоди та причинний зв`язок між заподіяною шкодою його діями (бездіяльністю). Однак, жодних доказiв позивачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-82, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 11 червня 2025 року.

Суддя О.Г. Васюченко